Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Обставини, що виключають суспільну небезпечність і протиправність діяння.

 

У деяких випадках особою можуть бути здійснені вчинки, які зовні нагадують злочин, оскільки ними об’єктивно завдається шкода суспільним відносинам, що охороняються законом. Але за своєю суттю вони не є суспільно небезпечними і кримінально-протиправними (не містять у собі складу злочину і не тягнуть кримінальної відповідальності). До них належать: необхідна оборона, уявна оборона, затримання злочинця, крайня необхідність, фізичний або психічний примус, виконання наказу або розпорядження, діяння пов’язане з ризиком, виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Дії, вчинені у стані необхідної оборони, вважаються правомірними і не тягнуть за собою кримінальної відповідальності за наявності таких умов:

1) посягання є суспільно небезпечним, тобто містить у собі ознаки злочину, або ж є об’єктивно суспільно небезпечним (дії душевнохворих чи осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності);

2) посягання є наявним (воно вже почало здійснюватися, але ще не закінчилося; ще не почалося, але в даній конкретній ситуації існує реальна загроза його здійснення; посягання вже закінчилося, але за обставинами справи для особи, яка захищається, не був зрозумілим момент його закінчення);

3) посягання є реальним (воно відбувається в об’єктивній реальності, а не в уяві особи, яка захищається).

Захисні дії визнаються правомірними, якщо:

1) шкода завдається особі, що посягає, а не третім особам;

2) посягання перешкоджається з метою захисту державних, громадських інтересів або прав та інтересів особи, яка захищається, чи інших громадян, які зазнали посягання;

3) захист не перевищує меж необхідності.

Відповідає вимогам необхідної оборони і не є злочином застосування зброї чи якихось інших засобів та предметів, незалежно від наслідків, якщо воно вчинене для захисту від нападу озброєної особи або групи осіб, попередження протиправного насильницького проникнення в житло чи інше приміщення, а також якщо особа, яка захищається, не могла внаслідок переляку або сильного душевного хвилювання, викликаного суспільно небезпечними діями, оцінити відповідність захисту характеру посягання.

Під перевищенням меж необхідної оборонирозуміють заподіяння особі, яка посягає, шкоди, що явно не відповідає небезпеці посягання чи обстановці захисту. Заподіяння шкоди при перевищенні меж необхідної оборони тягне відповідальність лише у випадках, передбачених законом.

Крайня необхідність визнають дії що заподіяли шкоду правоохоронюваним інтересам, але, які були спрямовані для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.

Затримання злочинцяявляє собою дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи.

Затримання злочинця є правомірним і не тягне кримінальної відповідальності за таких умов:

1) воно здійснене безпосередньо після (під час) вчинення злочину з метою затримання злочинця й доставлення його до відповідних органів влади;

2) дані дії були необхідні для затримання і при цьому відповідали небезпеці посягання та обстановці затримання.

Перевищенням заходів, необхідних для затримання злочинця, визнається умисне заподіяння особі, що вчинила злочин, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання злочинця.

Уявною обороною визнаються дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.

Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення.

Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах відповідного реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони.

Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність.

Фізичним або психічним примусомвизнають дії або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинену під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

Виконання наказу або розпорядження не є злочином дії або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо вони були вчинені з метою виконання законного наказу або розпорядження.

Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов’язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно злочинний наказ або розпорядження.

Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.

Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати злочинного характеру наказу чи розпорядження, то за діяння, вчинене з метою виконання такого наказу чи розпорядження, відповідальності підлягає тільки особа, що віддала злочинний наказ чи розпорядження.

Діяння, пов’язане з ризиком не є злочином дії або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо вони були вчинені в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети.

Ризик визнається виправданим, якщо мету, що була поставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам.

Ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій.

Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації - не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності.

Особа підлягає кримінальній відповідальності лише за вчинення у складі організованої групи чи злочинної організації особливо тяжкого злочину, вчиненого умисно і поєднаного з насильством над потерпілим, або тяжкого злочину, вчиненого умисно і пов’язаного з спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків.


Читайте також:

  1. Доведення і доказування у цивільному процесі та обставини, які не підлягають доказуванню (доведенню).
  2. З двох суджень, що взаємно виключають одне друге, одне істинне, друге хибне, а третього не дано. А є В або А не є В.
  3. Обставини, за яких проводиться розслідування.
  4. Обставини, що виключають злочинність діяння
  5. Обставини, що виключають злочинність діяння.
  6. Обставини, що виключають злочинну діяльність
  7. Обставини, що виключають юридичну відповідальність.
  8. Обставини, що виправдовують,
  9. Обставини, що враховуються при притягненні до адміністративної відповідальності
  10. Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні легалізації доходів отриманих від наркобізнесу
  11. Обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність за вчинення злочину




Переглядів: 4392

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Склад злочину. | Стадії вчинення злочину.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.