Стадії вчинення злочину.

Стадії вчинення злочину – це етапирозвитку навмисного злочину, які відрізняються між собою характером дій і обсягом виконання описаного в нормах Особливої частини КК складу злочину. Виділяють три стадії вчинення злочину: готування до злочину, замах на злочин, закінчений злочин.

Готування до злочину і замах на злочин мають місце при незакінченому злочині, коли особі не вдається виконати всіх дій для досягнення поставленої злочинної мети з причин, не залежних від її волі. Незакінчені злочини тягнуть кримінальну відповідальність.

Готування до злочину – це підшукування або пристосування засобів чи знарядь або інше умисне створення умов для вчинення злочину (особа ще не виконує діяння, що утворює склад злочину, але виконує інші дії, якими умисно створює умови для його вчинення). Прикладом може бути придбання відмичок, виготовлення фальшивого документа, пошук співучасників, вивчення місця скоєння злочину тощо.

Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Закінчений злочин має місце тоді, коли в діях особи містяться всі ознаки складу злочину, описаного у відповідній статті Особливої частини КК. Розрізняють: злочини з “формальним складом”, які вважаються завершеними вже з моменту вчинення злочинного діяння – настання суспільно небезпечних наслідків при цьому не є обов’язковим (наприклад, хуліганство чи образа); злочини з “матеріальним складом”, які визнаються завершеними не після вчинення суспільно небезпечного діяння, а лише після настання внаслідок даного діяння суспільно небезпечних наслідків; та злочини з “усіченим складом” в яких момент закінчення злочину самим законом переноситься на стадію готування або на стадію замаху.

Добровільною відмовоює остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.

Мотививідмови (наприклад, побоювання відповідальності чи співчуття до потерпілого) не мають значення. Важливо, щоб відмова була добровільною (зі своєї волі, а не внаслідок примусу), остаточною (вчинення злочину не відкладене до певного моменту) і особа повинна усвідомлювати наявність реальноїможливості доведення злочину до кінця в даній конкретній ситуації. Добровільна відмова має місце лише за наявності всіх вказаних ознак і можлива лише на стадіях готування до злочину й замаху на злочин.

Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, не несе кримінальної відповідальності. Якщо ж фактично вчинене нею до добровільної відмови діяння містить склад іншого злочину, то особа підлягає за це діяння кримінальній відповідальності (наприклад, за незаконне зберігання вогнепальної зброї при відмові від умисного вбивства з допомогою цієї зброї).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Обставини, що виключають суспільну небезпечність і протиправність діяння.	\|	Співучасть у злочині.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.