Поняття і види строків позовної давності.

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Строк позовної давності – це проміжок часу, в межах якого може чи має бути поданий позов (обмежує дію суб’єктивних прав і обов’язків у часі). Він може продовжувати, змінювати або припиняти цивільні правовідносини. Позовні строки не можуть бути змінені угодою сторін.

Позов – це юридичний засіб захисту порушеного або оспорюваного суб’єктивного права. Формою вираження позову є позовна заява, яка подається в суд будь-якою заінтересованою особою в установленому законом порядку.

Позовна заява повинна містити:

1) назву суду, до якого подається заява;

2) точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також назву представника позивача, коли позовна заява подається представником;

3) зміст позовних вимог;

4) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

5) зазначення доказів, що стверджують позов;

6) зазначення ціни позову;

7) підпис позивача або його представника з зазначенням часу подання заяви.

Строки, встановлені в законі або призначені судом, обчислюютьсяроками, місяцями, днями або ж визначаються вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Цивільне законодавство передбачає два види строків позовної давності: загальний і скорочений (спеціальний). Загальний строк за позовом фізичної чи юридичної особи, право якої порушене, встановлюється в 3 роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.

У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;

3) про переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності - про стягнення неустойки (штрафу, пені);

4) у зв’язку з недоліками проданого товару;

5) про розірвання договору дарування;

6) у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти;

7) про оскарження дій виконавця заповіту.

Позовна давність у п’ять років застосовується до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.

Позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.

Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Перебіг строку позовної давності зупиняється:

- якщо пред’явленню позову перешкоджає непереборна сила (повінь, землетрус);

- в силу встановленої законодавством відстрочки виконання зобов’язань (мораторій);

- якщо позивач або відповідач перебувають у складі Збройних сил України, переведених на воєнний стан.

Перебіг строку позовної давності зупиняється, якщо вказані обставини виникли або продовжували існувати в останні 6 місяців строку давності, а якщо цей строк менший 6 місяців – протягом строку давності. З дня припинення обставини, що була підставою для зупинення строку давності, перебіг строку давності продовжується. При цьому частина строку, що залишилася, продовжується до 6 місяців, а якщо строк позовної давності був меншим 6 місяців – до строку позовної давності.

За позовами про відшкодування шкоди, пов’язаної з ушкодженням здоров’я або заподіянням смерті, перебіг строку давності зупиняється, крім загальних підстав, також зверненням потерпілого до відповідного органу з заявою про призначення пенсії або допомоги – до їх призначення або відмови в їх призначенні.

Перебіг строку позовної давності переривається пред’явленням позову в установленому порядку, а по спорах, в яких однією або обома сторонами є громадяни – також вчиненням зобов’язаною стороною дій, що свідчать про визнання боргу. Після перерву перебіг строку позовної давності починається спочатку (час, що минув до перерву, до нового строку не зараховується).

Закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові. Але вимога про захист порушеного права приймається до розгляду судом, господарським або третейським судом незалежно від закінчення строку позовної давності (стаття 267 ЦК). Пропущений строк позовної давності відновлюється судом за умови визнання ним поважною причини пропуску цього строку (хвороба, тривале закордонне відрядження тощо).

Вимоги, на які позовна давність не поширюється: вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав, за винятками, передбаченими законом (для захисту честі і гідності громадян і юридичних осіб встановлений строк позовної давності в 1рік); вимоги вкладників про видачу вкладів, внесених в ощадний банк, та інші вимоги, передбачені законодавством.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Цивільно-правова відповідальність.	\|	Спадкування за законом і за заповітом.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.041 сек.