Соціальне забезпечення: поняття і види пенсій та допомог

Соціальне забезпечення як галузь права — це система правових норм, спрямованих на регулювання суспільних відносин з розподілу позабюджетних фондів соціального страхування і перерозподілу частини державного бюджету з метою задоволення потреб фізичних осіб у випадку втрати заробітку чи трудового доходу, несення додаткових витрат на утримання і виховання дітей, підтримку інших членів сім'ї, які потребують догляду, відсутності коштів в обсязі прожиткового мінімуму через об'єктивні соціально значимі причини, а також надання медичної допомоги і соціального обслуговування. Важливими видами соціального забезпечення є пенсії і допомоги.

Пенсійне страхування є невід'ємною складовою частиною загальнообов'язкового державного соціального страхування. Це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання пенсійного забезпечення громадянам у старості, в разі повної, часткової втрати працездатності, втрати годувальника з незалежних від них обставин та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок пенсійних страхових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, фізичними особами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Правовою базою пенсійного страхування є: Конституція України (1996 року), Основи законодавства України „Про загальнообов'язкове державне страхування” (1998 року), Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року”.

Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 року, а також інші закони, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення, міжнародні договори з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та інші нормативно-правові акти, що стосуються пенсійного забезпечення в Україні. При цьому слід підкреслити, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються:

1) види пенсійного забезпечення;

2) умови участі в пенсійній системі чи її рівнях;

3) пенсійний вік, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;

4) джерела формування коштів на пенсійне забезпечення;

5) умови, норми і порядок пенсійного забезпечення;

6) організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Страхування пенсійне залежить від багатьох чинників і перш за все від страхового стажу працівника. Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Обчислюється страховий стаж у місяцях територіальним органом Пенсійного фонду на підставі документів і в порядку, визначеному законодавством.

Страхування пенсійне реалізується завдяки чіткій системі, що складається з трьох рівнів. Перший рівень — це Солідарна система загальнообов'язкового пенсійного страхування, яка базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах і в порядку, передбачених законом. Другий рівень — це Накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах і в порядку, передбачених законом. Третій рівень - це система Недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.

Суб'єктами Солідарної системи є:

1) застраховані особи, члени їх сімей та інші особи, визначені законом;

2) страхувальники;

3) Пенсійний фонд;

4) уповноважений банк;

5) підприємства, установи, організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Суб'єктами Накопичувальної системи пенсійного забезпечення є:

1) підприємства, установи, організації та фізичні особи, що здійснюють перерахування коштів до системи накопичувального пенсійного забезпечення;

2) Накопичувальний фонд;

3) недержавні пенсійні фонди, юридичні особи, що здійснюють адміністративне управління Накопичувальним фондом та недержавними пенсійними фондами та управління їх пенсійними активами;

4) зберігач;

5) страхові організації.

Солідарна система страхування передбачає пенсійне забезпечення таких видів:

1) за віком;

2) за інвалідністю;

3) у зв'язку з втратою годувальника.

Нове законодавство про пенсійне страхування чітко визначає два види пенсійного забезпечення:

1) пенсійні виплати;

2) соціальні послуги.

До пенсійних виплат у солідарній системі за рахунок коштів Пенсійного фонду належать:

1) пенсії за віком;

2) пенсії за інвалідністю;

3) пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

За рахунок коштів Накопичувального фонду здійснюються такі пенсійні виплати, як:

1) довічна пенсія з установленим періодом;

2) довічна обумовлена пенсія;

3) довічна пенсія подружжя;

4) одноразова виплата.

Допомога — це грошова виплата (одноразова чи періодична), що призначається окремим категоріям громадян у порядку і в розмірах, передбачених законодавством.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Трудові спори	\|	Законодавство і принципи соціального захисту населення в Україні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.