• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття та особливості аграрних правовідносин, їх елементи

Система аграрного права

Система аграрного права являє собою сукупність ло­гічно і послідовно розміщеного нормативного матеріалу за правови­ми інститутами, норми яких у комплексі закріплюють основні прин­ципи, форми і порядок сільськогосподарської діяльності юридичних і фізичних осіб, регулюють відносини, що виникають між ними, між ними і державою в процесі обробітку землі, виробництва, переробки і реалізації продукції сільського господарства.

Аграрне право як система норм регулює комплекс різноманіт­них суспільних відносин, що складаються у процесі організації сільськогосподарського виробництва. У цій внутрішньо узгодженій системі правові норми, блоки і елементи розміщені в ієрархічній послідовності. Правові інститути, їх елементи і блоки визначають права та обов'язки підприємств (незалежно від форм власності) з виробництва сільськогосподарської продукції, інститут членства, засновництва, самоврядування, регламентують відносини вступу і виходу із сільськогосподарських кооперативів, акціонерних то­вариств, орендних та інших підприємств і організацій аграрного сектора, правовий режим основних, оборотних та інших фондів суб'єктів аграрних відносин.

Складність, багатогранність і своєрідність аграрних право­відносин обумовлюються особливостями виробництва в аграрно­му секторі, пов'язаними передусім з обробкою землі як основно­го засобу виробництва, вирощуванням, переробкою і реалізацією сільськогосподарської продукції, використанням у процесі вироб­ництва живих організмів, його сезонністю, умовами проживання і праці в сільській місцевості та іншими факторами.

Їх специфіка і особливості обумовлюються й суб'єктним скла­дом, його різноманітністю і формами власності, на яких базуєть­ся діяльність виробників сільськогосподарської продукції.

Ще однією ознакою своєрідності аграрних правовідносин є те, що вони в одній і тій же галузі можуть мати як горизонтальний, так і вертикальний характер на відміну від традиційних галузей права: цивільного йадміністративного.

Аграрні правовідносини — це вид суспільних відносин, що врегульо­вані нормами аграрного права і суміжних з ним галузей права в комп­лексі, які складаються між суб'єктами в аграрному секторі, об'єд­наними одним інтересом щодо виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції та сировини.

Суб'єктами або учасниками аграрних правовідносин є юри­дичні особи, підприємства й організації, фізичні особи, громадяни-підприємці і громадяни, які не займаються підприємницькою діяльністю, тобто виробники сільськогосподарської продукції, які володіють відповідною правоздатністю і є суб'єктами аграрних правовідносин. Це — сільськогосподарські підприємства всіх видів і їх об'єднання, господарські товариства, сільськогосподарські кооперативи, державні підприємства, селянські (фермерські) гос­подарства та їх об'єднання, приватні (приватно-орендні) підприєм­ства, підприємства переробки сільськогосподарської продукції, інші суб'єкти господарювання, засновані на приватній власності, а також фізичні особи — підприємці, просто фізичні особи, які на правах членства чи засновництва вступають, як правило, у внут­рішні правовідносини як між собою, так і з юридичними особами.

Специфіка аграрних відносин полягає в тому, що основним об'єктом відносно інших об'єктів є земля (спеціальний об'єкт) з її неповторними якостями.

Земля як найважливіший об'єкт аграрних правовідносин відіграє винятково важливу роль у сільськогосподарському вироб­ництві. Вона є головним засобом виробництва сільськогосподарської продукції і базисом будь-якої діяльності, в тому числі селян, чиє життя пов'язане з землею як у виробництві, так і в побуті. Саме тому майже всі правовідносини в аграрному секторі прямо чи по­бічно залежать від правовідносин, що виникають між суб'єктами стосовно землі як основного засобу виробництва.

Об'єктами аграрних правовідносин, окрім землі, можуть бути і такі природні ресурси, як ліси, води, загальнопоширені корисні копалини тощо, характер і межі використання яких визначаються спеціальним законодавством.

Важливу роль серед об'єктів аграрних правовідносин відігра­ють і живі організми — тварини. Тваринництво — одна з основ­них галузей сільськогосподарського виробництва, тому відноси­ни в цій сфері є важливою складовою частиною аграрних право­відносин.

Структуру аграрних правовідносин складає зв'язок суб'єктив­них прав і обов'язків, які становлять зміст правовідносин. Розгля­даючи аграрні правовідносини як єдність матеріального змісту і правової форми, можна виділити такі зв'язки елементів право­відносин:

1) зв'язок прав і обов'язків як закріпленої нормою моделі, що повинна обумовлювати реальну поведінку;

2) реальний зв'язок учасників правовідносин, який повинен відповідати моделі поведінки, закріпленої у відповідній нормі;

3) зв'язок реальної поведінки і моделі, яка знаходить своє ви­раження у здійсненні прав і виконанні обов'язків.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. II. Поняття соціального процесу.
3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
4. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
5. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
6. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
7. А/. Поняття про судовий процес.
8. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
9. Аграрне виробництво і його особливості
10. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
11. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
12. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.

Переглядів: 1119