Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Поняття суб’єктів аграрного права та їх класифікація

Перехід до ринкової економіки в Україні позначений еконо­мічними перетвореннями, реформуванням законодавчої та вико­навчої влади, необхідністю перебудови аграрного сектора на основі формування приватної та колективної власності, розвитку під­приємництва, рівноправністю різних форм ведення сільськогоспо­дарського виробництва. Здійснення цих перетворень, а також у цілому аграрної реформи викликає необхідність формування відповідних виробників сільськогосподарської продукції (про­дуктів харчування, сировини, рослинного і тваринного продоволь­ства). Такими виробниками є аграрні підприємці, в основному нові їх види і типи, які раніше практиці господарювання в аграрному секторі були невідомі. Це — приватні виробничі формування, се­лянські (фермерські) господарства, орендні підприємства, сіль­ськогосподарські кооперативи, спілки селян, сільськогосподарські товариства і спільні підприємства, міжгосподарські товариства і об'єднання та ін. Вони виступають носіями суб'єктивних прав та обов'язків і наділені спеціальною правосуб'єктністю. Правосуб'єктність надає правову можливість виробникам аграрного сек­тора брати участь в агарних правовідносинах, тобто бути їх су­б'єктами. Аналіз основних ознак правосуб'єктності підприємців аграрно- промислового комплексу дозволяє дати таке визначення поняття учасників аграрних правовідносин — суб'єктів аграрного права. Суб'єкти аграрного права — це виробники сільськогосподарської продукції, що володіють відособленим майном, наділені спеціальною правоздатністю і дієздатністю (правосуб'єктністю), господарська діяльність яких здійснюється при використанні землі як основного засобу виробництва для забезпечення населення міста і села необхідними продуктами харчування, сировиною і продовольством рослинного і тваринного походження.

Аграрному підприємству (підприємцю) при­таманні такі основі риси і принципи діяльності:

1) основним предметом їх діяльності є виробництво сільсько­господарської продукції, усі інші види сільськогосподарської діяльності (в тому числі переробки і реалізації продукції) мають до­поміжний характер;

2) основним засобом виробництва є передусім земля, а також інші природні ресурси.

Аграрне підприємство — це суб'єкт аграрних правовідносин, що самостійно володіє і розпоряджається відособленим майном, у комп­лексі якого основним засобом виробництва є природне тіло — земля, що використовується ним для виробництва сільськогосподарської продукції (предмета його діяльності), а також переробки сировини рослинного і тваринного походження, виконання інших робіт і надання послуг для задоволення потреб побутового і соціально-культурного характеру як безпосередньо своїх працівників, так і працівників сфе­ри обслуговування.

Основна ознака суб'єктів аграрного права, як і суб'єктів інших галузей права (господарського, цивільного та ін.) — наявність відо­собленого майна. Правовою формою такого відособлення є само­стійний баланс.

За формами власності суб'єкти аграрного права поділяються на чотири взаємозв'язані групи:

1) суб'єкти, засновані на при­ватній власності (селянські (фермерські) господарства;

2) суб'єкти, засновані на колективній формі власності, тобто спілки селян, сільськогосподарські виробничі кооперативи тощо, а також виробники (підприємці) корпоратив­ного типу: акціонерні товариства, асоціації, концерни, товариства з обмеженою відповідальністю, орендні формування та інші;

3) засновані на державній формі влас­ності і такі суб'єкти, як державні підприємства (науково-дослідні організації, сільськогосподарські радгоспи-технікуми та інші);

4) суб'єкти аграрного права, засновані на змішаній формі власності, тобто на декількох фор­мах власності в їх поєднанні: приватної і державної, державної і ко­лективної, приватної, державної і колективної, в тому числі з іно­земним інвестором .

 

 


Читайте також:

  1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
  2. II. Поняття соціального процесу.
  3. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
  4. V. Класифікація і внесення поправок
  5. V. Класифікація рахунків
  6. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  7. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
  8. А/. Поняття про судовий процес.
  9. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  10. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
  11. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
  12. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.




Переглядів: 454

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття та особливості аграрних правовідносин, їх елементи | Законодавство про охорону навколишнього природного середовища

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.