• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ОРГАНІЗАЦІЯ МАТЕРІАЛЬНИХ НОСІЇВ АНАЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ

Рис. 2.1. Формування та взаємозв'язок основних показників господарської діяльності з прибутку

Для визначення аналітичних номенклатур з аналізу використання матеріалів, наприклад чорних металів, потрібно спочатку визначити фактори, які впливають на їх використання. До них належать: вид металу, асортимент, група, призначення, тип тощо. Тому для вибору аналітичних номенклатур доцільно скласти загальну схему аналізу з визначення факторів.

Мета аналітичної обробки — розкрити внутрішню закономірність в економіці господарства. Для цього слід розробити аналітичну номенклатуру (систему аналітичних показників), що відображує суть процесів і явищ, які аналізують методику виконання розрахунків того чи іншого показника, визначити логічну послідовність обробки даних, форми таблиць, графіки руху аналітичної інформації у процесі обробки та забезпечити комплекс робіт на цьому етапі аналітичного процесу.

Складність розробки аналітичних номенклатур зумовлена ще й тим, що крім нормативних, бізнес-планових та фактичних показників у аналітичному процесі використовують показники, які утворюються у самому процесі. Характер цих показників залежить від мети, змісту, місця і часу проведення аналізу, а кількість їх визначається вимогами управління.

При виборі аналітичних номенклатур (системи показників) слід враховувати, що аналітична обробка дає змогу систематизувати взаємопов'язані узагальнюючі показники, за допомогою яких можна дати найповнішу характеристику роботи господарства, його виробничих та інших підрозділів.

Наприклад, при аналізі техніко-економічного рівня виробництва узагальнюючими показниками є такі:

• ступінь механізації й автоматизації праці;

• абсолютне зменшення кількості зайнятих ручною працею на найважливіших роботах;

• відносне зменшення чисельності працюючих, спричинене зростанням технічного рівня виробництва;

• зниження собівартості продукції.

При цьому зміст кожного показника (системи показників) може змінюватися залежно від призначення, мети або об'єкта аналізу, реальних можливостей визначення показників.

При розробці аналітичних номенклатур (показників) необхідно прагнути до їх спрощення. Доцільно складати перелік відібраних аналітичних номенклатур.

Аналіз діяльності господарств та їх структурних виробничих підрозділів або завдань, які вони вирішують, має здійснюватися у такій послідовності: спочатку подається попередня характеристика діяльності за системою узагальнюючих показників, далі проводить ся глибокий всебічний аналіз факторів, які визначають показники, виявляються причини упущень у роботі, резерви і, нарешті, на основі поглибленого вивчення показників та факторів дається загальна оцінка роботи господарства. Тому узагальнююча аналітична номенклатура має характеризувати ефективність діяльності відповідного господарського комплексу, ланки, підрозділу та напрями їхньої роботи.

Узагальнюючі показники діяльності не регламентуються, що потребує особливої уваги до їх вибору. Для об'єктивного оцінювання потрібно використовувати такі показники, які найменшою мірою за знають впливу побічних та зовнішніх факторів.

Оскільки основне завдання узагальнення полягає в оцінці виконання завдань та договорів, то для узагальнюючої оцінки використовують нормативні, планові, звітні показники, а також показники минулих років та інших господарств.

Дібрані показники утворюють аналітичну номенклатуру, яку оформлюють у таблиці (табл. 6.2).

Таблица 6.2

Після визначення переліку аналітичних номенклатур вибирають і формують носії аналітичної інформації.

Склад, зміст та формування показників аналітичної інформації для організації аналітичного процесу визначаються проектом аналізу господарської діяльності.

Як уже зазначалося, аналіз господарської діяльності виник і розвивався як аналіз за даними бухгалтерського обліку та звітності. Те пер він вийшов далеко за межі матеріалів, що їх подає бухгалтерія. Тому у процесі аналізу господарської діяльності поряд з бухгалтерською використовується вся сукупність як економічної, так і технічної інформації. Першим видом носіїв аналітичної номенклатури є форми відображення нормативних, планових, кошторисних, облікових, звітних, технічних, технологічних, конструкторських даних та показників.

Такими формами нормативної, планової інформації є бізнес-план і аналогічні плани різних видів діяльності та галузей: сільського господарства, будівництва, транспорту — різного роду розрахункові таблиці, облікових показників — звітні форми, облікові реєстри, первинні документи тощо. Носії цих форм можуть бути паперові або технічні.

Вибір форм та носіїв аналітичних номенклатур має виняткове значення для організації аналітичного процесу. Основу вибору становлять аналітичні номенклатури, визначені за допомогою аналітичного завдання.

Методика та техніка вибору форм носіїв аналітичної інформації мають ряд специфічних особливостей.

Перша особливість вибору полягає в тому, що носії зовнішньої аналітичної інформації формуються за межами аналітичного процесу і практично у процес вступають готовими. Наприклад, у готовому вигляді використовують облікові реєстри, звітні форми. Томувибір носіїв аналітичної інформації, що беруть для аналітичного процесу з інших ділянок економічної роботи, потрібно починати з вивчення змісту цих форм.

Друга особливість — це внутрішні форми та носії аналітичної інформації: таблиці, розрахункові таблиці, форми аналітичних записок тощо, які розробляють самостійно з урахуванням умов конкретного господарства. Методику та техніку проектування їх викладено у розд.2.

Крім зазначених до форм та носіїв аналітичної інформації відносять також протоколи різних виробничих нарад, господарських активів, акти перевірок і ревізій і т. ін.

Залежно від поставленої мети у процесі аналізу нормативних, планових, фактичних даних може постати потреба у перевірці тотожності, взаємної погодженості показників, відображених у різних формах. Цю роботу виконують за допомогою спеціальних таблиць. Таблиці перевірок готовності даних та показників відносять до носіїв аналітичної інформації, які формуються безпосередньо в аналітичному процесі.

Для виконання різних методичних та технічних прийомів — по рівняння, зведення, групування, визначення абсолютних і відносних величин, індексів елімінування, методу ланцюгових підстановок тощо — необхідно скласти велику кількість різноманітних розрахункових таблиць. Усі ці таблиці належать до групи носіїв аналітичної інформації, які формуються у самому процесі аналізу.

Результати аналізу оформлюють по-різному, залежно від поставленої мети, масштабу об'єкта та інших характеристик, проте найчастіше у вигляді висновків, пояснювальних і аналітичних записок до різ них форм звітності, доповідей тощо. Усі ці види носіїв містять аналітичні таблиці, діаграми, графіки. Отже, за місцем виникнення носії аналітичної інформації поділяють на зовнішні і внутрішні.

В аналітичному процесі на кожному етапі з'являється своя особлива форма носіїв інформації, яка найбільш характерна для цього етапу: на підготовчому етапі — таблиці перевірок готовності зовнішньої інформації; на етапі аналітичної обробки — розрахункові таблиці; на заключному етапі — аналітичні записки, висновки тощо. Це означає, що внутрішні носії аналітичної інформації можуть бути трьох видів: таблиці перевірок готовності, розрахункові аналітичні таблиці та аналітичні записки, висновки.

Основна мета аналітичної обробки — виявити причинний зв'язок і визначити вплив різних факторів на той чи інший показник діяльності. Це потребує не тільки вибору аналітичних номенклатур, а й розробки системи форм та носіїв аналітичної інформації. Основними видами форм носіїв аналітичного процесу на цьому етапі є аналітичні таблиці, які відрізняються від облікових реєстрів побудовою: в одній таблиці поєднано нормативні, планові, фактичні дані, а також їх числові різниці та інші характеристики. Крім того, у цих таблицях поєднано багато технічних і логічних процедур розрахункового характеру.

Аналітичні таблиці дають змогу визначити та оцінити ступінь відхилення фактичних даних, тобто результати роботи від заданих заздалегідь величин (кошторису, норми, плану і т. ін.).

В окремих випадках розробку та монтаж аналітичних таблиць доцільно здійснювати з урахуванням майбутнього використання їх не лише для аналітичної роботи, а й як ілюстративного матеріалу до висновків та пропозицій. Тому форма і зміст аналітичних таблиць мають відповідати вимогам повноти відображення, правильному групуванню показників та іншим вимогам до інформації.

При складанні аналітичних таблиць не рекомендується в одній таблиці відображувати всі показники, логічний поділ їх в окремих таблицях сприяє більшій наочності.

Найчастіше в аналітичних таблицях відображують дані (норми, плани, кошториси або інші дані прогнозного порядку) та фактичні дані показників, які аналізують, а також виявляють відхилення між ними. При цьому у підметі таблиці перелічують відібрані для аналізу показники, а у присудку — значення цих показників за різні пері оди (таблиці 6.3 — 6.5).

Таблиця 3.1

РОЗРАХУНОК ВПЛИВУ ТРУДОВИХ ФАКТОРІВ НА ВІДХИЛЕННЯ ФАКТИЧНОГО ВИПУСКУ ПРОДУКЦІЇ ВІД ПРОГРАМИ СПОСОБОМ РІЗНИЦЬ, %

Розроблені форми таблиць об'єднують в альбом аналогічно до формування альбомів носіїв облікового процесу і процесу контролю.

Форми носіїв результативної аналітичної інформації формуються на заключному етапі аналітичного процесу. Залежно від мети і місця проведення аналізу результати оформлюють у різних носіях. Основні носії, за допомогою яких оформлюють результати аналітичного процесу, такі:

• текстові описового характеру — аналітичні записки, висновки, доповідні записки, звіти;

• безтекстові — таблиці, графіки, діаграми тощо.

Якщо аналіз здійснюється сторонніми організаціями або особа ми, то такий результат оформлюють у вигляді висновку.

Результати аналізу, який здійснюють господарства, можуть оформлятися по-різному, що залежить від багатьох факторів: часу, обсягу тощо. За відносно короткий час — день, зміну, декаду — результати аналізу оформлюють у звітах-рапортах, аналітичних записках; за більш тривалий час — у пояснювальній записці. Найчастіше ці звіти-рапорти є таблицями або спеціальними відомостями, які містять здебільшого один-два, рідко три показники роботи господарського підрозділу — цеху, зміни, бригади, дільниці. Така відомість не потребує спеціального оформлення і додаткових пояснень. Її легко сприймати візуально. Вона дає змогу орієнтуватися в результатах роботи виробничого підрозділу.

Результати аналізу роботи окремих служб — постачання, збуту та ін. — оформлюють за відносно тривалий час — місяць, квартал. Основною формою оформлення аналізу є аналітична записка, де відображують характеристики стану ресурсів, причини порушень, а також вжиті щодо відповідних порушень (недоліків) заходи.

Структурно така аналітична записка містить:

• загальні дані про об'єкт, який аналізують;

• характеристику виконання програми доручень, плану, договору;

• характеристику відхилень, які було виявлено, та вплив окремих факторів на показники, висновки, пропозиції.

Розділ «Загальні дані» містить відомості про назву господарства, його структурні підрозділи, основні види продукції, яку випускає господарство, тощо. Якщо результати аналізу у майбутньому використовуватимуться за межами господарства, то додають деякі дані про майбутній розвиток. Щоразу вказують на час, за який зроблено аналіз, які питання було розглянуто, основні результати.

У розділі, що характеризує виконання роботи, відображують дані про ступінь виконання, відхилення від завдань, темпи зростання і приросту за відповідний період порівняно з минулими періодами. Обов'язково аналізують фактори, які впливали на результати роботи, їх взаємозв'язок, взаємодію, причини відхилення. При цьому особливу увагу звертають на тенденції, що виникають у роботі господарства або його структурного підрозділу.

Виклад у пояснювальній записці супроводять таблицями, графіками та іншими ілюстраціями, які підтверджують текст. Крім того, додають розрахункові таблиці, що дають змогу зробити висновки і пропозиції. Особливу увагу в цьому розділі приділяють питанням формування показників, які є критеріями оцінки ефективної роботи господарства або його підрозділу.

У заключній частині пояснювальної записки дають оцінку діяльності господарства або його структурного підрозділу, вміщують висновки, пропозиції та заходи, спрямовані на усунення недоліків.

Альбом форм носіїв аналітичної інформації містить усі відібрані для аналітичної роботи форми. В альбомі форми компонують аналогічно, як і носіїв облікової інформації. Проте при цьому слід мати на увазі, що ці альбоми формуються з деякими особливостями.

Альбоми носіїв аналітичної інформації формують за топологічними ознаками: основні засоби, матеріали, праця та її оплата, виробництво тощо. Кожний альбом має два розділи: для внутрішніх і зовнішніхкористувачів.

Кожний альбом структурно поділяють на чотири складові: титульний лист, перелік форм, методичні вказівки щодо заповнення форм, зразки форм.

У разі застосування ПК альбом форм є одним з найважливіших елементів забезпечення роботи.

При формуванні альбомів для зовнішніх користувачів аналітичної інформації потрібно враховувати такі особливості. Носії аналітичної інформації, які формуються у межах нормативних, планових, кошторисних служб, включають у перелік альбомів носіїв інформації, але самі форми не додають, оскільки їх опис та форми є в інших альбомах. В альбомах аналітичної інформації роблять лише посилання, де їх можна знайти.

Особливу увагу приділяють формуванню альбомів проміжної та підсумкової аналітичної інформації. Ці два види носіїв розробляють у кожному конкретному випадку для кожного господарства окремо.

Альбом доцільно формувати як за топологічними ознаками, так і у розрізі етапів аналітичного процесу.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. II. Організація і проведення спортивних походів
4. II. Організація перевезень
5. II. Організація перевезень
6. II. Поняття соціального процесу.
7. IV. План навчального процесу.
8. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
9. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
10. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
11. Адміністративний примус застосовують на основі адміністративно-процесуальних норм.
12. Адміністративно-територіальна організація

Переглядів: 676