Загальна характеристика мови

Значення логіки для юристів

Вважається, що логіка має таке значення для юристів (і для представників інших соціальних професій):

1) соціально-історичне значення, бо через нові галузі науки (наприклад, технічну, кібернетичну) змінюється уклад життя людини;

2) теоретичне значення, бо саме логічні міркування допомагають будувати теоретичну основу будь-якої науки;

3) загальнокультурне значення, бо правила утворення істинного міркування є надбанням культурної людини, яка може зрозуміло й чітко висловлювати свої думки, завдяки яким вона зазвана керувати суспільством;

4) практичне значення, бо навчає аналізувати реальну ситуацію, формувати своє світобачення, планувати майбутнє як своє, так і суспільства часткою якого є кожний з нас; добиватися переконливого аргументованого захисту своїх ідей, доведення правоти своєї позиції.

Юристам логіка потрібна для того, щоб:

v усвідомлювати високий рівень відповідальності за долю людини;

v уміло працювати у системі «людина - людина»;

v бути правильним у своїх рішеннях, що приймаються на підставі правильно висунутих аргументів;

v вміти тверезо й своєчасно реагувати на зміни в нормах і законах людського співіснування;

v постійно набувати і виявляти на практиці гостроту розуму, витонченість думки, уміння формулювати й висловлювати її на людях і для людей;

v вміти будувати умовиводи, висувати гіпотези, знаходити аргументи й парирувати їх контраргументами;

v глибоке розуміння середовища, в якому юрист здійснює свою діяльність;

v добре знати технологію своєї правової діяльності;

v систематизувати великий за обсягом правовий матеріал;

v використовувати субсумцію, чи застосування конкретної правової норми до даного випадку.

Через мову й мовлення (літери, звуки, склади, слова, словосполучення, речення, синтаксичні сполучення, абзаци, періоди, тексти) логічні побудування стають такими, які можна зрозуміти. Отже у нас з’являється необхідність звернути увагу на поняття мови і мовлення.

Визначимося з поняттями.

Мова – це система знаків, яка допомагає передати думки під час спілкування.

Слід визначитися з поняттям знак. Знак – це «матеріальний предмет, що сприймається відчуттями, це подія чи дія, які вказують на інший предмет, подію чи дію» [5, с. 91].

Мовлення ми визначаємо як процес використання мови у спілкуванні. Без мовлення неможливе спілкування, фіксування знань, логічне формулювання думок.

Реальність оточуючого світу передається людьми за рахунок логічно побудованих міркувань через використання мови та мовлення. Карл Поппер свого часу запропонував таку модель «Трьох світів» (викладається за: [2, с.28]):

Світ 1 – об’єктивний світ фізичних явищ та процесів;

Світ 2 – внутрішній психічний світ людини;

Світ 3 – світ об’єктивного у мові міжсуб’єктивного досвіду (інтелектуальні продукти, вироблені людством: традиції, наукові теорії, технології, мистецтво; юриспруденція).

Професор В.Д. Титов пропонує [2, с. 28] усі мови розподілити в робочому порядку на такі три типи:

I тип: природні мови (всі національні мови, які утворювалися тисячоліттями і відбилися у словниках, правилах застосування; основою природних мов є повсякденні, звичайні мови; над ними надбудовуються мови спеціалізованої діяльності – професійні мови; природні мови унікальні, тому що розвиваються як живий організм: народжуються разом з народом і зникають разом з ним; з причин унікальності національні мови не дають можливості вільно спілкуватися представникам різних націй).

II тип: штучні мови (такі мови, які допомагають подолати мовний бар’єр при міжнаціональному спілкуванні; такими мовами є штучно утворені мови, розроблені спеціально для подолання міжмовного бар’єру; прикладом штучних мов слід вважати такі: жаргон алхіміків, які не бажали бути зрозумілими на людях, приховували таємниці своїх дослідів; військові шифри також можна віднести до таємничих спеціальних штучних мов; злодійське арго; дипломатична мова також відноситься до штучних мов; міжнародні мови волапюк, есперанто; штучними вважаються також і мова азбуки Морзе; мова морської прапорної сигналізації; мова комп’ютерного програмування також є штучною мовою; математична мова і мова логіки є штучними мовами).

Штучні мови характеризуються такими рисами:

§ точність;

§ однозначність;

§ відсутність варіантів тлумачення синтаксичних та морфологічних побудувань;

§ надійність здобутків, отриманих за допомогою логічно-математичних методів;

§ важка доступність;

§ незручність використання.

III тип: гібридні мови (як засіб «полегшення» розуміння того, що створено спеціальними штучними мовами; гібридна мова – це мова почасти природна, почасти спеціальна; це мова співвідношення двох мов: природної і штучної).

Функції мови називають [2, с. 30-31] такі:

1) описова функція, яку ще називають денотативною, нарративною; вона забезпечує можливість повідомлення про цікавлячий нас об’єктивний стан речей;

2) сигнальна функція;

3) експресивна функція;

4) декларативна функція (роль заяви про наміри);

5) комунікативна функція (роль засобу спілкування);

6) нормативна функція (мова виступає засобом нормування; роль мови як засобу наказування, заяв, оголошень, розпоряджень, законів);

7) оцінювальна функція (засіб оцінки чогось).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Місце логіки серед інших наук	\|	Загальні поняття семіотики.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.