Фізична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.

Поняття «фізична особа», яке вперше закріплене в ЦК України, охоплює громадян України, іноземців та осіб без громадянства. Отже, фізична особа – це людина. Необхідною умовою виникнення суб’єктивних цивільних прав у фізичної особи, а отже і вступу у цивільні правовідносини є наявність цивільної правоздатності. Цивільна правоздатність – це здатність мати цивільні права та обов’язки (ст. 25ЦК). Правоздатність виникає з моменту народження та припиняється у момент смерті. Здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність)мають усі фізичні особи.

Відповідно до ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Критеріями поділу дієздатності на види є вік, а також стан психічного здоров’я фізичної особи. Законом виділяється повна(з досягнення 18-річного віку), неповна (від 14 до 18 років), часткова (до 14 років), обмежена дієздатність, визначення фізичної особи недієздатною.

Цивільна дієздатність фізичної особи за обсягом (ступенем повноти) поділяється на наступні види: залежно від віку — повна, часткова, неповна; залежно від наявності обставин, з якими закон пов'язує обмеження чи втрату цивільної дієздатності фізичної особи - обмеження цивільної дієздатності судом чи визнання фізичної особи недієздатною.

Часткову цивільну дієздатність має фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право: самостійно вчиняти дрібні побутові правочини (до них належать ті, які задовольняють побутові потреби особи, відповідають її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосуються предмета, який має невисоку вартість); здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

Неповну цивільну дієздатність має фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Крім правочинів, які можуть вчинятися особою, яка має часткову дієздатність, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.

Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.

Фізична особа може бути обмежена у цивільній дієздатності у випадках, передбачених cm. 36 Цивільного кодексу України: якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини.

Фізична особа може бути визнана недієздатною. Підставою цього є хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок якого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною: над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун; відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (ст. 41 Цивільного кодексу України).

Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування (ст. 43 Цивільного кодексу України).

Про особу у місці постійного проживання можуть бути відсутні відомості більш тривалий термін, ніж один рік (ст 46 Цивільного кодексу України). Передбачено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, — протягом шести місяців.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Крім правочиноздатності у змісті цивільної дієздатності виділяють такий елемент як деліктоздатність (здатність нести цивільно-правову відповідальність). Деліктоздатною визначається фізична особа з повною та обмеженою дієздатністю. Особливість деліктоздатності неповнолітньої особи полягає у тому, що, якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.

Малолітня особа (особа з частковою дієздатністю) та фізична особа, яка визнана недієздатною не несуть відповідальності за завдану шкоду (ст. 31, 41 ЦКУ).

Необхідною правовою ознакою фізичної особи як суб'єкта права є її ім'я, яке складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Фізичній особі як суб'єкту цивільного права властиве також певне місце проживання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Цивільне право як галузь права. Поняття та види цивільно-правових відносин.	\|	Юридична особа, як суб’єкт цивільних правовідносин.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.