• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Доплати, що використовуються в певних сферах діяльності.

Доплати і надбавки до заробітної плати.

Доплати і надбавки ─ це законодавчо гарантовані або нормативно обумовлені (постановами Уряду, угодами, колективними договорами, контрактами) виплати працівникам понад їх основну заробітну плату, які пов'язані з особливостями та умовами праці, а також особистими якостями працівників.

Доплати і надбавки є самостійним змінним елементом заробітної плати, призначаються за суттєві відхилення від нормальних умов праці, не враховані тарифними ставками і посадовими окладами, та за особисті досягнення працівників у трудовій діяльності.

Диференціацію заробітної плати, залежно від умов і складності праці, визначають два фактори ─ компенсаційний і стимулюючий. Компенсаційний фактор пов’язаний з тим, що праця в шкідливих умовах з більшими витратами енергії потребує компенсації за відхилення від нормальних умов. Стимулюючий фактор сприяє забезпеченню вищої оплати в несприятливих умовах. На підставі зазначених положень систему доплат до тарифних ставок і посадових окладів поділяють за метою призначення на два види:

─ доплати, що мають водночас заохочувальний (стимулюючий) і компенсаційний характер (за сумісництво професій, розширення зон обслуговування, збільшення обсягів робіт тощо);

─ доплати компенсаційного характеру за умови і особливості праці (важкі та шкідливі умови праці, праця в нічний час або в особливому режимі тощо).

За ознакою сфери діяльності (прикладання праці) розрізняють:

─ доплати, що не мають обмеження сфери прикладання;

Доплати першої групи мають компенсаційний характер: за роботу в понаднормовий час; за скорочений час роботи підліткам до 18 років; при переведенні на нижчеоплачувану роботу за виробничої необхідності; за час простою та в разі невиконання норм виробітку й виготовлення бракованої продукції не з вини робітника.

До доплат другої групи відносяться:

─ доплати, що мають водночас компенсаційний і стимулюючий характерза зростання обсягу виконуваних робіт: за сумісництво професій; за розширення зон обслуговування; на період освоєння нових норм праці; бригадирам з робітників, яких не звільнено з основної роботи тощо;

─ доплати компенсаційного характеруза умови праці, що відхиляютьсявід нормальних: за роботу у важких, шкідливих та особливо шкідливих умовах; за інтенсивність праці; за роботу в нічний час; за перевезення небезпечних вантажів;

─ доплати компенсаційного характеру, що пов'язані з особливимхарактером виконуваних робіт: за роботу у святкові та вихідні неробочі дні; за багатозмінний режим роботи; за пересувний характер роботи; за дні відгулу при використанні вахтового методу; за роботу понад нормальну тривалість робочого часу за графіком роботи.

Види та розміри доплат і надбавок визначаються, як правило, в генеральній угоді (міжгалузевого характеру), у галузевих (регіональних) угодах (галузевого характеру) та колективних договорах підприємства.

Доплати за умови праці обов’язково встановлюються для робочих місць, на яких виконуються роботи, передбачені „Галузевим переліком робіт з важкими й особливо шкідливими умовами праці”, у розмірах (у відсотках до тарифної ставки або окладу) не нижче передбачених „Галузевим положенням про оцінку умов праці на робочих місцях” і додатком до „Галузевої угоди” на конкретний рік.

Перелік основних доплат і надбавок, передбачених генеральною тарифною угодою, наведено у табл.3.3.

У колективних договорах підприємства мають право розширювати перелік надбавок і доплат з урахуванням специфічних умов виробництва та встановлювати свої розміри цих надбавок і доплат, виходячи з виробничих потреб та своїх фінансових можливостей, за рахунок прибутку, але не нижче розмірів, що передбачені генеральною та галузевою (регіональною) угодами (за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, за виконання робіт неповним штатом, за виконання додаткових обсягів робіт, за самостійний облік відвантажених автосамоскидів машиністами екскаваторів). Таблиця 3.3

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
3. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
4. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
5. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
6. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
7. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
8. Аналіз процесу і продуктів діяльності.
9. Базове поняття земле оціночної діяльності.
10. Банки як суб’єкти підприємницької діяльності.
11. Банкрутство як правовий механізм регулювання підприємницької діяльності.
12. Безпеки життєдіяльності.

Переглядів: 933