Економічна поведінка домогосподарств

Згідно домінуючій в сучасній неокласичній економічній науці точці зору, в основі діяльності домогосподарств лежить універсальний принцип – раціональна максимізація добробуту. Передбачається, що учасники домогосподарств діють як «люди-комп'ютери»: маючи повну інформацію, вони свідомо і обачливо використовують для максимізації свого добробуту все наявні можливості.

Реальність, проте, не зовсім співпадає з цією моделлю. Поведінка домогосподарств багато в чому визначається їх соціальним середовищем, системою моралі, існуючими формальними обмеженнями і неформальними правилами. Цілі діяльності домогосподарства розрізняються в різних економічних системах. Якщо в одних суспільствах максимізація добробуту означає максимізацію доходу, то в інших – максимізацію свого престижу в очах оточуючих або максимізацію релігійного благочестя. Іншим очевидним обмеженням раціональності поведінки домогосподарств є обмежена здібність людей до адекватного сприйняття і обробки отримуваної інформації. Типовим прикладом є вибір покупки в супермаркеті, де членові домогосподарства доводиться вибирати між сотнями сортів сира, ковбаси і інших товарів. Людина не в змозі ухвалити повністю раціональне рішення, оскільки просто не може обробити весь цей масив даних. Але обмеженість раціональності домогосподарств не знімає для них проблеми щоденного вибору.

У економічній сфері їх вибір здійснюється в трьох аспектах.

1.Вибір між зайнятістю і дозвіллям. В основі пропозиції праці домогосподарством лежить проблема вибору між працею та відпочинком. Праця не є метою для людини, праця — засіб отримання доходу для задоволення потреб індивіда. Тобто людина повинна прийняти рішення, потрібен їй дохід від праці чи ні. Фактично розподіляти доводитися такий рідкісний ресурс, як час, що має природні межі. Людина не може витрачати на працю 24 години на добу, оскільки частина дня потрібна їй для відпочинку, щоб відтворити здатність до праці. Ціною відмови від відпочинку і буде заробітна плата, або іншими словами, ціна одиниці часу праці, помножена на кількість робочих годин. Із зростанням заробітної плати зростає бажання працювати більше. Але це бажання обмежене, бо людина змушена відмовлятися від відпочинку. Із зростанням заробітної плати збільшується ціна відпочинку. Тому рано або пізно настає такий момент, коли збільшення заробітної плати призводить не до збільшення, а до скорочення робочого часу. При цьому не слід розглядати вільний час як байдикування. Як правило, у цей час багато людей підвищують свій культурний рівень, зміцнюють здоров'я, виховують дітей та ін.

2.Вибір між поточним і майбутнім споживанням. Домогосподарства можуть використати весь отриманий дохід на споживання, а можуть заощадити частину коштів. Заощадження скорочує поточне споживання на величину майбутнього споживання. Тобто індивід, заощаджуючи, відмовляється від потокового споживання з метою збільшення його в майбутньому для себе або наступних поколінь. На заощадження впливають такі чинники, як дохід споживача, інфляційні очікування та відсоток на капітал. Одним з основних факторів, що визначає обсяг споживання є величина доходу: якщо він більший, то більше заощаджень зробить індивід. Інфляційні очікування негативно впливають на заощадження: що вищою очікується інфляція, то менше домогосподарства схильні заощаджувати. Якщо споживач відмовляється від споживання, то він розраховує, що йому оплатять це. Ціна відмови від споживання у потоковому періоді заради споживання у майбутньому називається відсотком. Відсоток — це дохід, який отримує домогосподарство за рахунок використання грошей іншою особою (або за позику). Якщо відсоток вищий, то більшою буде схильність до заощадження у домогосподарства.

3.Наявність заощаджень диктує необхідність «портфельного» вибору виду заощаджень, тобто вибору між зберіганням заощаджень в наявній формі або їх інвестуванням, а також вибору між різними напрямами інвестування з метою отримання доходу (зберігання грошей в банці, вкладення в акції, облігації, покупки інвалюти, нерухомості.

ТЕМА 7. Держава як економічна організація.

Мета: Ознайомитися з сутністю цілями та функціями держави. Вивчити найбільш відомі теоретичні моделі держави. Проаналізувати причини нездатності держави в деяких випадках забезпечити ефективну алокацію ресурсів, так звані провали держави, та можливості їх виправлення. Розглянути інституціональний підхід до державного втручання.

Питання для обговорення:

1. Провали ринку.
2. Сутність та цілі держави.
3. Функції держави.
4. Теоретичні моделі держави.
5. Провали держави та їх виправлення.
Питання для самоперевірки

1.Що таке держава?. Це організація чи інститут?
2.Охарактеризуйте основні положення провалів ринку як їх можна виправити.
3.Які функції держави у сучасному суспільстві?
4.Які ви знаєте приклади інституціональної політики держави в Україні?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Домогосподарство як суб'єкт ринку.	\|	Провали ринку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.