Поняття мотивації, потреби, винагороди.

Мотивація – це процес спонукання, стимулювання себе чи інших (окремої людини чи групи людей) до виконання певних дій, спрямованих на досягнення власної мети або мети організації.

Спонукання – це усвідомлене відчуття, потреби у чомусь, яке має визначений напрям чи шлях до вирішення. Воно є виявом потреби через поведінку і сконцентроване на досягненні мети. Під метою в цьому значенні, розуміють все, що сприймається як засіб задоволення потреб.
Розуміння теорій мотивації потребує усвідомлення змісту понять – „потреби ” й „винагороди”.

Потреби – це фізіологічне чи психічне відчуття нестачі у чомусь або у комусь, переконання у тому, що чогось чи когось бракує. Потреби працівників деякою мірою розрізняються залежно від декількох причин: віку працівників, виду трудової діяльності, професійної підготовки, національних особливостей, традицій, звичаїв, звичок, рис характеру, родинного стану тощо. Виділяють первинні і вторинні потреби. Первинні – це фізіологічні, вони закладені генетично (потреба в їжі, теплі, відпочинку й ін.). Вторинні потреби носять психологічний характер, вони виникають під час пізнання і набуття життєвого досвіду. Їх ще називають соціальними потребами – потреба в успіху, повазі владі. Це потреби вищого рівня стосовно фізіологічних.

Коли потреба відчувається людиною, вона будить в ній бажання задовольнити її (спонукання до дії). Завдання керівника – створити такі умови, щоб підлеглі були впевнені, що можуть задовольнити свої потреби завдяки діяльності, яка спрямована на досягнення цілей організації.

Модель функціонує так: визначаються людські потреби та стимули, що викликають внутрішню напругу, на ці потреби впливають також зовнішні обставини, сприятливі можливості і встановлена мета. Витрачаються зусилля для задоволення потреби, які призводять до певних рівнів показників. Показники залежать від здібностей, і за їх досягнення передбачаються винагороди, що якоюсь мірою задовольняють початкові потреби і стимули. Модель – замкнуте коло, бо в міру задоволення одних потреб виникають інші, що вимагають витрат нових зусиль.

Під час аналізу процесу мотивації для спонукання людей до ефективних дій застосовують винагороди. Винагороди – це все те, що людина вважає цінним для себе, чого вона прагне досягти і чим би хотіла володіти. Поняття цінності дуже різноманітні та специфічні залежно від людини, окремої особистості її потреб, запитів, сприйняття характеру тощо. Тому й оцінка винагород та їх відносної цінності різна.

Існують внутрішні та зовнішні винагороди. Внутрішні винагороди дає сам процес виконання роботи: відчуття досягнення результату, успіху, самоповаги, зміст і значущість виконаної роботи, компетенція, кваліфікованість та ін. Зовнішні винагороди – це все те, що пропонується працівникові за виконання службових обов’язків (заробітна плата додаткові пільги, премії та різні виплати просування по службі).

До форм мотивації праці належать:

1.Матеріальне стимулювання праці – це процес формування і використання системи матеріальних стимулів праці та розподіл заробітної плати відповідно кількості і якості праці.

2.Непряма економічна мотивація (способи винагороди – свобода). – це мотивація вільним часом: скорочений робочий чи збільшена відпустка, змінний чи гнучкий графік роботи.

3.Організаційні способи мотивації – мотивація цілями, збагаченням змісту праці і мотивація участю у справах фірми. Великі, складні, цікаві цілі захоплюють людей, пробуджують у них дух боротьби, змагання, прагнення до досягнення високих результатів.

До моральних способів мотивації належить визнання, що може бути особистим чи публічним (нагородження почесними грамотами, знаками, розміщення інформації про працівників, що відзначились на спеціальних стендах у газетах тощо. Специфічною формою морального стимулювання є похвала і критика

ТЕМА 10. Інституціональна трансформація економіки України.

Мета: Розглянути сутність інституціональних змін їх механізм, основи інституціонального будівництва та проектування. Ознайомитись з особливостями інституціональної трансформації економіки України.

Питання для обговорення:

1. Основи інституціонального будівництва.

2. Власність як базисний інститут трансформаційної економіки.

3.Зміна форм і специфікація прав власності у процесі приватизації.

4. Інституціоналізація ринкової інфраструктури трансформаційної економіки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інвестиції в людський капітал.	\|	Основи інституціонального будівництва.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.