Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






ВИДИ ТА ТЕХНІКИ СЛУХАННЯ І ЙОГО РОЛЬ У МІЖОСОБИСТІСНОМУ СПІЛКУВАННІ

ЗАНЯТТЯ 6.

Слухання — психологічний компонент вербальної комунікації, метод декодування і сприймання інформації. У процесі слухання реципієнт декодує (розкриває смисл) інформацію, отриману від комунікатора. Слухання як особистісна якість притаманне не всім людям. Не слухають співрозмовника з різних причин: через брак часу, контраст емоційного стану реципієнта зі змістом слів комунікатора тощо. Психологічні процеси, позначені поняттями “слухати” і “чути”, суттєво різняться. Слухати означає напружувати орган слуху, а чути — напружувати мозок, концентруючи увагу на словах партнера. Саме тому слухаючи можна не чути, оскільки свідомість у цей час зайнята іншими проблемами, думками, інформацією. Крім того, багато людей чують лише те, що хочуть почути. Тому комунікатор повинен враховувати, що його інформація сприймається суб'єктивно. Ефективне слухання передбачає правильне розуміння слів і почуттів мовця, зосередження на обговорюваній проблемі (рис.). Воно забезпечує усвідомлення і розв'язання партнерами по спілкуванню обговорюваної проблеми, створення спільного інформаційного поля, спільного смислу, налагодження відвертих стосунків, взаєморозуміння.

Рис. Культура слухання

Види слухання: нерефлексивне, рефлексивне, критичне та емпатійне слухання. Нерефлексивне слухання полягає у мінімальному втручанні в мову співрозмовника (умовно-пасивне слухання). Залежно від ситуації під час нерефлексивного слухання можуть виявлятися підтримка, схвалення, розуміння за допомогою лаконічних відповідей, що допомагають продовжити бесіду (репліки “так”, “розумію” тощо). Ефективне воно в ситуаціях, коли: співрозмовник висловлює своє ставлення до події, прагне обговорити актуальні питання, відчуває себе скривдженим або вирішує важливу проблему, коли співрозмовнику важко викласти свої проблеми, необхідно тримати під контролем емоції у спілкуванні з особою, яка обіймає високу посаду. Недоцільне воно в ситуаціях, коли співрозмовник не зацікавлений у розмові або коли його намагання слухати і зрозуміти сприймається як згода, співучасть.

Рефлексивне слухання передбачає регулярне використання зворотного зв'язку для досягнення більшої точності в розумінні партнера (табл.).

Таблиця 2


Читайте також:

  1. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  2. Асортимент оргтехніки
  3. Базові поняття про класифікацію медичної техніки
  4. Взаємодія науки, техніки і виробництва
  5. Взаємодія науки, техніки і виробництва
  6. Використання комп’ютерної техніки в аудиті.
  7. Вироблення педагогічної техніки.
  8. Виховання у військовослужбовців бережливого ставлення до військової техніки й озброєння
  9. Відомості про правила охорони і техніки безпеки на підземних гірничих роботах.
  10. Встановлення психологічного контакту у спілкуванні
  11. Державні випробування засобів вимірювальної техніки




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
КОМУНІКАЦІЯ В МІЖОСОБИСТСІСНИХ ВІДНОСИНАХ. МОДЕЛІ КОМУНІКАЦІЇ | Сутність рефлексивного слухання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.