Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Влада – центральний компонент політичної системи.

Влада – центральний компонент політичної системи.

 

Влада – це багатогранне, полісистемне суспільне явище, через яке нерідко визначаєтьсія суть політики. У зв’язку з цим існує багато різноманітних визначень влади. філософи виділяють владу над перебігом історичних подій, соціологи – владу соціальну, економічти – владу економічну, юристи - державну владу, психологи – владу людини над собою, батьки – родинну владу.

Особливе місце влада займає в сфері політики. Так, Т. Парсонс відзначав, що “влада займає в аналізі політичної системти місце, з багатьох поглядів подібне до того, яке займають гроші в економічних системах”.

У найширшому розумінні влада – це, здатність підкоряти своїй волі когось або щось; можливість управляти та розпоряджатися діями інших людей, домагатися від них виконання певних рішень, наказів,розпоряджень. Це можливість здійснювати свою волю, чинити визначальний вплив на поведінку та діяльність людей за допомогою авторитету, права, насильства. Представники різних філософсько-політичних напрямків при визначенні влади акцентують увагу на тих елементах, які на їх думку, є найважливішими. Наприклад, прихильники біхевіоризму під владою розуміють особливий тип поведінки, при якому одні люди наказують іншим, а ті їм підкорюються. В суспільстві, в якому живемо ми, боротьба за владу служить полем найгостріших битв у всіх сферах суспільного життя: в політиці, економіці, культурі і на всіх рівнях соціальної організації. Базуючись на цьому, виділяють владу економічну, політичну, правову, військову, духовну, сімейну. Засобами здійснення цих різновидів суспільної влади виступають право, авторитет, переконання, традиції, маніпуляції, примус, насильство; формами організації – планування, керівництво, управління, координація, організація, управління, контроль.

Проблема влади є основним, визначним елементом політики, одним з найдавніших складових політичного знання. Боротьба за владу, її здійснення є сенсом діяльності суб’єктів політичного процесу, вона супроводжує політичне життя людства протягом усієї його історії. Влада існує в будь-якому суспільстві і є результатом існування відмінності інтересів.

Влада як суспільне явище виникає при наявності таких елементів:

- існування не менше двох індивідуальних чи групових суб’єктів, що беруть участь у владних відносинах;

- волевиявлення володарюючого по відношенню до підвладного через розпорядження або наказ, в якому передбачають певні санкції у випадку непідкорення владі;

- обов’язковість підкорення наказові;

- наявність суспільних норм, які закріпляють право володарюючого видавати накази та обов’язковість їх виконання.

Характерними ознаками влади виступають такі ознаки:

- домінування владної волі;

- наявність особливого апарату управління;

- можливість застосування примусу по відношенню до суспільства чи особистості;

- монополія на регламентацію життя суспільства.

Владні відносини завжди базуються на певних суспільних нормах (моральних, правових, політичних), що зобовязують того, кому адресоване розпорядження, підкритися та передбачають можливість звернутися до санкцій того, хто здійснює владу, якщо його накази не виконуються. Норми і сакнкції є атрибутами суспільної влади.

До джерел влади в будь-якому її прояві прийнято відносити силу, багатство, організацію, положення в суспільстві, інформацію та знання.

У психологічному плані лада виникає через природну схильність однієї частини людей панування (людей типу “альфа”, наділених підсвідомим інстинктом до панування і факторм “х” або харизмою) до володарювання, а іншої – до підкорення, через прагнення приєднатися до владної волі, ідентифікувати себе з нею, підкоритися їй.

У соціальному плані влада випливає з соціальної та ролевої неоднорідності суспільства, незадоволеності інтересів певних суспільних груп, необхідності їх узгодження, поділу проаці на управлінську та виконавчу.

 

Влада як явище

Характерні ознаки Джерела
домінування владної волі наявність особливого апарату управління можливість застосування примусу по відношенню до суспільства та особистості монополія на регламентацію життя суспільства сила багатство організація знання, інформація положення в суспільстві

Влада як явище

Основні види Засоби здійснення Форми організації
економічна політична правова військова духовна сімейна право авторитет переконання традиції маніпуляції примус насильство планування керівництво управління координація організація контроль

 

При здійсненні влади важливим елементом виступають владні ресурси. Ресурси влади – це сукупність засобів, використання яких забезпечує вплив на об’єкти влади у відповідності з цілями суб’єкта. За одною типологією владні ресурси (підстави) прийнято поділяти на:

Структурні ресурси – закони, суд, державний апарат, партійну дисципліну, автритет лідера, впилв регіонлаьних владних структур;

Психологічні ресурси – страх, інтерес, віра, переконання;

Матеріальні ресурси – забезпечення матеріальних потреб, маніпулювання різного роду пільгами та привілеями, маючи на меті прихильність мас до влади та виконання ними розпоряджень.

За іншою типологією підстави (ресурси) влади прийнято поділяти на:

- економічні – матеріальні цінності, необхідні для суспільного виробництва і споживання (землі, гроші, корисні копалини і т. д.);

- соціальні – здатність підвищення соціального статусу або рангу, місця в соціальній структурі;

- силові – зброя і апарат фізичного примусу, спеціально підготовлені для цього люди;

- демографічні – люди як універсальний ресурс, що створює інші ресурси;

- політико-правові – конституція, закони, програмні документи політичних партій;

- інформаційні – знання та інформація, засоби їх отримання та розповсюдження.

 

Ресурси (підстави) влади

Економічні Силові Демографічні Соціальні Інформаційні Політико-правові
Матеріальні цінності, необхідні для суспільного виробництва і споживання: гроші, землі, корисні копалини Зброя і апарат фізичного примусу, спеціально підготовлені для цього люди Люди як універсальний ресурс, що створює інші ресурси Здатність підвищення соціального статусу або рангу, місця у соціальній структурі Знання та інформація; засоби їх отримання та розповсюдження Конституція, закони, програмні документи політичних партій

 

Одним з основних та найважливіших для політології різновидів суспільної влади є влада політична.

Політична влада – це здатність, право або можливість суспільних груп та індивідів, які їх представляють, здійснювати вплив на політичну діяльність і політичну поведінку людей та їх об’єднань за допомогою волі, авторитету, права, насильства.

Суб’єктом політичної влади може бути цілий народ, державний орган, окремий індивід, наділений владою. Безпосередніми суб’єктами політичної влади є політичні інститути та їх органи, які зберігають і здійснюють керівництво різними сферами життя, мають у своєму розпорядженні засоби влади, обирають цілі та способи їх реалізації.

Об’єктом політичної влади є все те, на що (чи на кого) спрямовані владні відносини. Це може бути суспільство вцілому, тобто народ, і кожний громадянин зокрема. В демократичному суспільстві народ одночасно виступає і суб’єктом, і об’єктом влади.

Вагомість існування політичної влади пояснюється виконанням нею широкого спектра важливих для суспільства функцій. До них відносять:

- розробку та прийняття рішень з важливих напрямків розвитку суспільства;

- вироблення стратегії управління суспільством;

- оперативне управління та регулювання суспільними процесами;

- контроль за найважливішими параметрами стабільності та спрямованості розвитку суспільства.

Зміст політичної влади розкривається через її функції. До них належить формування політичної системи, політичних відносин між державою і суспільством, громадськими спільнотами, політичними інститутами, апаратами і органами державного управління, партіями, громадянами і т. д; організація політичного життя суспільства; управління суспільними і державними справами на різних рівнях; керівництво органами влади, політичними і неполітичними процесами; контроль за політичними відносинами, створення певного типу правління, політичного режиму і державного устрою (монархії, республіки), відкритого чи закритого суспільства. Політична влада виконує таким чином організаційні, регулятивні та контрольні функції, які конкретизуються в багатьох видах політичної діяльності (прийняття політичних рішень, формування управлінських кадрів, вдосконалення системи виконавчої влади).

Найпоширенішим різновидом політичної влади є влада державна. Окрім характерних рис суспільної влади взагалі, державна передбачає ще й інші ознаки:

- здійснюється особливим, відокремленим від решти суспільства апаратом;

- є дійсною на території, на яку поширюється державний суверенітет;

- володіє монополією на видання законів;

- може, при необхідності, звернутися до засобів організованого законодавчого примусу.

 


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. Theme: application of a rule of the lever in двухкомпонентных systems of knitting materials. System Al2O3-SiO2., Na2O-SiO2
  3. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України
  4. Банківська система в ринковій економіці є звичайно дворівневою і включає центральний банк (емісійний) і комерційні (депозитні) банки різних видів.
  5. Біоценоз – це сукупність усіх живих організмів в рамках даної екосистеми.
  6. В основi ефективності iнформацiйних технологій лежить концепцiї системи.
  7. Великі інтегровані системи.
  8. Взаємозв’язок між компонентами аудиторського ризику
  9. Виборча кампанія як форма політичної діяльності
  10. Виборча кампанія як форма політичної діяльності. Функції виборів у демократичному суспільстві
  11. Види влади. Специфіка політичної влади
  12. Види заробітної плати, форми і системи.




Переглядів: 1080

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Функції політичної системи. Структура політичної системи та особливості її компонентів. | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.