• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальна характеристика зовнішньоміграшйного руху в Україні

Тема 9 Міграція робочої сили та її вплив на ринок праці

9.1. Понятійний аппарат

9.2 Показники міграції та методи їх розрахунку

9.3 Легальна і нелегальна міграція

9.4 Міграційні зрушення в контексті розвитку ринку праці

9.5 Вплив імміграції на трудоресурсну ситуацію в регіонах

9.6 Вплив еміграції на трудоресурсну ситуацію в регіонах

9.7 Відплив кваліфікованої робочої сили.

9.8 Принципи державної міграційної політики

9.1. Понятійний апарат

Міграція (міграціо - переселення) - переміщення робочої сили (працездатних мігрантів) через кордони тих чи інших те­риторій, країн, населених пунктів зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш трипалий час.

Однією з основних ознак міграції є перетин адміністра­тивних кордонів регіону. Тому перш за все відокремлюють зовнішню, тобто пов'язану з перетином державного кордону, і внутрішню^ тобто таку, що відбувається в межах держави, міграції. Зовнішні міграції мають також назву міжнародних, У практиці МОП прийнятий різний поділ міжнародних міграцій. Зокрема, на міжконтинентальну, внутрішньоєвропейську, внутрішньоблокову (йдеться про блоки окремих держав, у ме­жах яких діють спрощені процедури обміну робочою силою). У практиці України та Інших країн СНД аналогічний поділ пере­дбачає групування міграційного руху на ближнє і далеке за­рубіжжя.

Внутрішня міграція є частиною міжпоселенних пе­реміщень робочої сили, і жодні внутрішньопоселенні пе­реміщення (наприклад, зміна місця проживання в межах того ж самого міста) не можуть розглядатися як міграція робочої сили.

За територіальною ознакою розрізняють міграцію сільської і міської робочої сили, міжміську міграцію і міграцію в межах сільської місцевості - міграційні потоки "село - місто", "місто - місто", "місто - село", "село - село". Вирішальне зна­чення має міграція робочої сили "село - місто", але з розвит­ком урбанізації зростає роль міграцій "місто - місто".

Розрізняють також міграцію внутрішньообласну і міжоб­ласну, внутрішньорайонну і міжрайонну.

Залежно від тривалості переміщень робочої сили розрізняють постійну (незворотну) та зворотну міграцію. Незво-ротний характер мають звичайно переміщення сільських жителів до міст, міжконтинентальний рух робочої сили, а зворот­ний - переїзди, що викликані роботою за контрактом або нав­чальні міграції.

Іноді в складі міграцій робочої сили виділяють також се­зонну та маятникову міграції, які відокремлюють від "стаціонарної", або власне міграції.

За способом реалізації міграції робочої сили розділяють­ся на організовану, що здійснюється за участю державних або громадських структур і з їх допомогою, та неорганізовану (індивідуальну, самостійну), яка відбувається власними силами мігрантів без матеріальної або організаційної допомоги будь-яких установ. У світі накопичений багатий досвід організації міграційного обміну робочою силою. Так, в історичному роз­витку міжнародних міграцій суттєву роль відігравали різні емігрантські агенції і бюро, спеціальні урядові установи по еміграції та імміграції робочої сили тощо. Суспільне регульова­на міграція в нашій країні традиційно містила організований набір робочої сили, сільськогосподарське переселення і міграцію за закликами громадських організацій.

У межах класифікації міграційних потоків за мотивами переїзду можна сформувати такі основні групи:

· міграція біженців та вимущених переселенців;

· навчальна міграція;

· міграція кваліфікованих робітників, серед яких окремо виділяється процес так званого "відпливу умів";

· міграція некваліфікованої робочої сили.

9.2 Показники міграції та методи їх розрахунку .

Аналіз міграційних переміщень (не тільки потенційних, а й фактично реалізованих) пов'язаний з багатьма труднощами, що зумовлені неточністю обліку. Ця проблема є типовою практично для всіх країн світу, причому по відношенню не гільки до внутрішньої, а й до зовнішньої міграції. За даними статистичної звітносгі можна більш-менш точно визначити контингент прибулих до того чи іншого населеного пункту; що ж сто­сується потоків вибулих, то про них органи статистики дають недосіатньо достовірну інформацію.

Проте, якщо є необхідність проаналізувати всю наявну інформацію, то доцільно застосовувати такий комплекс показ­ників.

І. Характеристики масштабу міграції:

1) потік міграції по прибуттю - чисельність прибулих (І);

2) потік міграції по вибуттю - чисельність вибулих (Е);

3) обсяг міграції - сума нисельностей прибулих та вибулих, тобто загальна чисельність осіб, що здійснили міграційні пе­реміщення протягом поточного періоду (Q= І + Е) ,

4) сальдо міграції - різниця між чисельностями прибулих та вибулих, тобто результативність міграційного руху (S= І - Е).

II. Показники рівнів міграції:

1) інтенсивність міграції по прибуттю - співвідношення чи­сельності прибулих та чисельності населення регіону (Ї/Р). 100%;

2) інтенсивність міграції по вибуттю - співвідношення чи­сельності прибулих та чисельності населення регіону (Е/Р) 100%;

3) рівень участі населення в міграціях - співвідношення об­сягу міграції та чисельності населення регіону [(І + Е}/Р] ' 100%;

4) коефіцієнт результативності міграції [{1- Е)/Р]' 100%.

Крім того, доцільно аналізувати склад мігрантів:

· за віком та статю;

· за рівнем освіти;

· за професіонально-кваліфікаційною підготовкою;

· за причинами міграцій;

· за напрямками міграційного руху.

Аналіз можна виконувати як за абсолютними, так і за відносними (насамперед структурними) характеристиками.Зокрема, надзвичайно цікавими є результати аналізу напрямків міграційного руху населення України з часу набули нею неза­лежності, вікового та освітнього складу емігрантів тощо.

Проте, коли йдеться не про країну в цілому, а про окремі її регіони, прямі дані про міграційний рух населення видаються надто неточними. В такій ситуації єдиною можливісгю ли­шається орієнтація на непрп,ш оцінки, що спираються на дані про чисельність (статево-віковий склад) населення на початок І кінець періоду та дані про природний рух населення (чисельність народжених і померлих) за цей період; облік природного руху на відміну від механічного є достатньо точним. Результатом таких обчислень є так зване "розрахункове сальдо міграції".

Sт = Si -Sі-1 -N+М,

де Sm- розрахункове сальдо міграції;

Si - чисельність населення на кінець періоду;

Sі-1 - чисельність населення на початок періоду;

N - чисельність народжених;

М - чисельність померлих.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
5. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
6. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
7. Автокореляційна характеристика системи
8. Автоматизація банківської діяльності в Україні
9. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
10. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
11. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
12. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції

Переглядів: 603