Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 1. Тренінг та його атрибути

1.Поняття тренінгу. Тренінг і традиційні форми навчання, їх відмінності.

2. Мета тренінгу та йогов иди.

3.Атрибути тренінгу

4.Структура тренінгу: вступна, основна і заключна частини, завдання, вправи, тривалість.

1. Тренінг (від англ.to trainі), що означає „навчати, тренувати, дресирувати”.

Тренінг - це одночасно:

ü цікавий процес пізнання себе га інших;

ü спілкування;

ü ефективна форма опанування знань;

ü інструмент для формування умінь та навичок;

ü форма розширення досвіду.

Тренінг і традиційні форми навчання мають суттєві відмінності. Традиційне навчання більше орієнтоване на правильну відповідь, і за своєю сутністю є формою передачі інформації та засвоєння знань. Натомість тренінг, перш за все. орієнтований на. запитання та пошук. На відміну від традиційних, тренінгові форми навчання повністю охоплюють весь потенціал людини: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної, та інтелектуальної), самостійність, здатність до прийняття рішень, взаємодії тощо. Звичайно, традиційна форма передачі знань не є сама по собі чимось негативним, проте в світі швидких змін і безперервного старіння знань, традиційна форма навчання має звужені рамки застосування..

Тренінг - це особливий метод отримання знань, який відрізняється від своїх аналогів тим, що всі його учасники вчаться на власному досвіді в поточний момент. Це спеціально створене середовище, де кожен може з легкістю і задоволенням побачити свої плюси і мінуси, досягнення і поразки. Підтримка та увагу інших учасників допомагають швидше зрозуміти, які особисті якості та професійні навички слід розвивати. Завдяки тому, що ситуація тренінгу учбова, жоден з учасників не ризикує відносинами і поглядами, які склалися раніше, а набуває новий досвід. В реальній ситуації експерименти можуть призвести до негативних наслідків. На стадії навчання будь навички або якості моделюються на конкретних кроках і в той же час аналізуються і перевіряються у навчальній обстановці, максимально наближені до дійсності. Так, під час тренінгів можна навчитися бути гнучким, спілкування, сприйняття позиції іншого, що теж є дуже корисним у житті та творчій роботі. Слово "тренінг" походить від англійського "to train", що означає "навчати, виховувати, тренувати".

Тренінг - це комплекс дій і вправ спрямованих на придбання нових навичок і вдосконалення і закріплення вже придбаних. Під час тренінгу створюється неформальне, невимушене спілкування, яке відкриває перед групою безліч варіантів розвитку та розв'язання проблеми, заради якої вона зібралася. Як правило, учасники в захваті від тренінгових методів, тому що ці методи роблять процес навчання цікавим і необтяжливим.

в чому полягає ефективність тренінгів у навчальних закладах і чому ми пропонуємо для впровадження ці методи? Перш за все під час тренінгових занять первинний вплив здійснюється не на пізнавальну сферу психіки людини (сприйняття, увага, пам'ять, мислення), а вихід на неї через емоційно-чуттєву і мотиваційну сфери. Приблизна схема цієї педагогічної взаємодії виглядає так: розум викладача, вихователя → переживання і почуття студента → розум студента → розум викладача, вихователя (зворотний зв'язок). Тобто шляхом використання різних тренінгових методів (рольова гра, групова дискусія, вправи з вербальної і невербальної комунікації, тренування певних навичок, відеозворотній зв'язок тощо) студент, слухач набуває досвід переживання певних ситуацій, своїх психічних станів, фіксує й запам'ятовує емоційне забарвлення при вирішенні тих чи інших тренінгових завдань. Отриманий емоційно-чуттєвий досвід піддається інтелектуальної обробці і зберігається в анналах найбільш стійкою емоційною, а також культурно-логічної і перцептивної (за різновидом сприйняття: зорової, слуховий, тактильного та ін) пам'яті. Внаслідок чого у студента формуються необхідні навички, знання, уявлення, погляди і цінності, які їм уже сприймаються як власні, а не нав'язані ззовні.

У традиційній системі навчання і виховання ця схема виглядає так: розум викладача, вихователя → розум студента. Переживання і почуття студента задіюються на наступних етапах тільки для мотивації до навчання, дотримання навчальної дисципліни, етичних норм і т.д.

Тренінг як форма навчання має істотні переваги перед іншими формами та видами навчання і вимагає від фахівців не тільки знань, але й уміння застосовувати свої знання в практичній діяльності, постійно змінюється [3]. Серед переваг, які має тренінг як активна форма навчання перед традиційними методами, можна визначити наступні:

при використанні тренінгу процес навчання максимально наближено до реальної практичної діяльності, тренінг є імітаційним методом;

тренінг є інтерактивним методом навчання, учасники виступають в тих чи інших ролях і діють у відповідності зі статусом своєї ролі;

тренінг є груповим методом, спрацьовують механізми групової динаміки, на відміну від індивідуального навчання, учасники набувають досвіду розробки та виконання колективних рішень;

під час тренінгу спеціальними засобами створюється певний емоційний і інтелектуально-пізнавальний настрій, що дозволяє істотно активізувати й інтенсифікувати процес навчання.

Під соціально-психологічним тренінгом ми розуміємо процес системного відпрацювання певних навичок і структурування відповідних знань в учасників цілеспрямовано створеної тимчасової групи. Відпрацювання таких навичок є більш успішним саме в групі з використанням методик індивідуальної та групової роботи. Групова робота полегшує перебіг процесів саморозкриття, самодослідження і самопізнання, відкриття себе для інших і відкриття себе для самого себе дозволяють зрозуміти себе, підвищити упевненість в собі. Під час занять кожен учасник оточений увагою і турботою, тільки в тренінговій групі він може активно використовувати різні стилі спілкування, засвоювати та відпрацьовувати нові, не властиві йому раніше комунікативні вміння і навички, відчуваючи при цьому психологічний комфорт і захищеність.

2. Метою тренінгу можуть бути: інформування та набуття учасниками тренінгу нових професійних навичок та вмінь;освоєння нових технологій у професійній сфері;зменшення чого небажаного (проявів поведінки, стилю неефективного спілкування, особливостей реагування тощо);зміна погляду на проблему;зміна погляду на процес навчання, щоб зрозуміти, що він може давати наснагу та задоволення;підвищення здатності учасників до позитивного ставлення до себе і життя;пошук ефективних шляхів вирішення поставлених проблем завдяки об'єднанню в тренінговій роботі різних фахівців, представників різних сфер, що впливають на рішення цих проблем;активізація громадськості з вирішення актуальних проблем; отримання альтернативної освіти.

Тренінг-цілі можуть формулюватися на основі потреб і прагнень майбутнього фахівця, орієнтовних кваліфікацій, розвитку його самодовіри, гнучкості, базових навичок. Крім того, що тренінг має суспільне і організаційне значення, він може задовольняти і особистісні потреби індивіда. Часто персонал, відчуваючи турботу про себе, при підвищенні кваліфікації відповідає значним збільшенням ентузіазму в роботі. Проблема полягає в тому, що працівники часто не усвідомлюють своїх власних потреб. Тому допомога у визначенні напрямів та цілей навчання є важливою для саморозвитку.

Одного досвідченого і відомого психолога запитали:
- Коли ви ведете свої групи, ви займаєтеся лікуванням людей?
- Так, звичайно, - відповів він.
- А може , все-таки ви допомагаєте їм в особистісному розвитку?
- Безумовно, - підтвердив він.
- Але люди, які бували в ваших групах, стверджують, що ви майже нічого не робите і майже весь час мовчите!
- І це правда!
- Так у чому ж секрет ефективності вашої роботи!?
- Мені цікаві люди. І я вірю в їх здатність змінюватися.

Тренінги бувають різних видів:

Види тренінгів. Зараз виділилися три великих напрямки тренінгів:

• тренінги особистісного зростання;• тренінги спілкування;• бізнес-тренінги.

Тренінги особистісного зростання найбільш близькі до психотерапевтичних груп. У них за допомогою різних технік учасники намагаються усвідомити і подолати свої психологічні проблеми, які перешкоджають вирішенню їхніх життєвих і професійних завдань. Кожен учасник тренінгу за допомогою інших учасників і тренера може зрозуміти свої неусвідомлювані страхи, позбавитися від внутрішніх бар'єрів, краще дізнатися, як його сприймають оточуючі люди. Це дозволяє виявити і в подальшому більш ефективно застосовувати свої позитивні якості, сформувати більш реальну оцінку здібностей, побачити власні помилки і недоліки.

Тренінги спілкування призначені для того, щоб навчити членів групи ефективному поведінки в різних ситуаціях спілкування, розвинути у них відповідні навички. Передбачається, що вміння та навички, набуті в «безпечних» умовах психологічного тренінгу, допоможуть учням подолати труднощі в реальному житті. Передбачається, що досвід навчально-тренінгової групи зіграє роль своєрідної «щеплення», яка дозволяє виробити певний соціально-психологічний «імунітет». Звичайно, навіть найкращий тренінг не підготує людини до всіх можливих життєвих ситуацій, але він допоможе уникнути найбільш грубих помилок і знизить гостроту емоційного стресу, що виникає при неминучих труднощах у спілкуванні.

Тренінги особистісного росту і спілкування тісно взаємопов'язані, і їх об'єднують в комплексний соціально-психологічний тренінг. Методи соціально-психологічного тренінгу дуже різні, але в їх основі - групові дискусії та рольові ігри в різних варіантах і поєднаннях. При організації і проведенні тренінгів керівник-тренер прагне до того, щоб при «зануренні» в особливу тренінгову середу учасники могли краще усвідомити власні психологічні проблеми і навчилися їх долати.

Бізнес-тренінги є різновидами перших двох категорій, але вони зорієнтовані на вирішення конкретних професійних завдань. Найчастіше зустрічаються тренінги з продажу чого-небудь. Популярні також тренінги ведення переговорів, вирішення конфліктних ситуацій, формування команд, ефективного управління тощо Результати бізнес-тренінгів найбільш наочні, оскільки вони проявляються в ефективності роботи, але, тим не менш, остаточно вирішити, наскільки результативним був тренінг, можна тільки через деякий час, коли буде ясно, наскільки ефективніше стала робота, як змінилася психологічна атмосфера в колективі і т.п.

комунікативні, особистісного росту, соціально-педагогічні, соціально-просвітницькі тощо. Соціально-просвітницький тренінг розрахований на: • оволодіння знаннями; • формування умінь, знань і навичок, які сприятимуть усвідомленому вибору варіантів поведінки; • розвиток установок, усвідомлення потреб і мотивів; • підготовку фахівців, навчання спеціалістів, які працюють з молоддю у сфері освіти, інформаційних технологій тощо, а також підлітків-інструкторів. Головна відмінність просвітницького тренінгу полягає у тому, що такий тренінг може провести педагог, який не має спеціальної психологічної (психотерапевтичної) підготовки. Головною умовою є бажання, необхідні знання та уявлення про групову роботу.На комунікативному тренінгу група і груповий процес є інструментом для того, щоб учасники навчились вільно спілкуватися з різними людьми і в різних колективах. На тренінгу особистісного росту йде робота над глибинними особистісними установками учасників, спрямована на духовне зростання індивіда. Просвітницький тренінг теж розвиває комунікативні навички, в процесі його проведення порушуються проблеми відповідальної поведінки. Але головною функцією такого тренінгу є інформування.

3. Тренінг - це запланований процес, призначений надати або поновити знання та навички і перевірити ставлення до проблеми, ідеї, поведінку з метою їхньої зміни чи оновлення. Простіше кажучи, тренінг - це:

• ефективна форма роботи для засвоєння знань;

• інструмент для формування умінь і навичок

• спілкування в довірчій атмосфері і неформальній обстановці;

• пізнання себе і навколишнього світу.

Специфічними рисами тренінгу є:

- дотримання певних принципів групової роботи;

- наявність більш-менш постійної групи (переважно від 15 до 20 осіб, що періодично збираються на зустрічі чи працюють безперервно протягом двох-п'яти днів);

- певна просторова організація (частіше за все - робота у зручному ізольованому приміщенні, де учасники переважну частину часу сидять у колі);

- використання активних та інтерактивних методів роботи;

- об'єктивація суб'єктивних почуттів, емоцій, думок, знань учасників групи стосовно подій, які відбуваються в групі, вербалізована рефлексія.

Тренінгу притаманні певні атрибути. До яких належать:

· тренінгова група;

· тренінгове коло;

· спеціально обладнане приміщення та приладдя для тренінгу (фліпчарт, маркери тощо);

· тренер;

· правила групи;

· атмосфера взаємодії та спілкування;

· інтерактивні методи навчання;

· структура тренінгового заняття;

· оцінювання ефективності тренінгу.

Тренінгова група – це спеціально створена група, учасники якої за сприяння ведучого (тренера) включаються в інтенсивне спілкування, спрямоване на досягнення визначеної мети та розв’язання поставлених завдань. Тренінгова група зазвичай включає 15-20 осіб. Така кількість людей дозволяє оптимально використати час та ефективно навчати людей.

Тренінгові заняття можуть бути різної тривалості: від 1,5-3-х годин (2-4 академічні години, тривалістю 45 хвилин кожна) до декількох днів поспіль. За тривалістю найбільш вдалою формою групової роботи є марафон, тобто проведення занять тривалістю 6-8 годин щоденно протягом кількох днів. За такої форми роботи передбачається велика обідня перерва (не менше години) та дві перерви по 15-20 хвилин через кожні 1,5-2 години роботи. Під час коротких перерв учасникам доцільно запропонувати напої (чай, каву, воду, соки тощо), можна й легку їжу (бутерброди, цукерки, печиво тощо). Вважається, що такої тривалості перерви достатньо для відновлення сил учасників.

Робочі місця для учасників у приміщенні можуть бути розташовані по-різному, але доцільно уникати «аудиторного» та «шкільного» стилів. Добре, коли стільці для учасників розташовуються півколом – це сприяє створенню неформальної атмосфери, забезпечує можливість кожному бачити всіх учасників тренінгу, підкреслює рівнозначність позицій усіх учасників. Це сприяє створенню атмосфери відкритості, настрою, розвитку довіри, уваги, пізнавального та особистісного інтересу, сприймання учасників одного до одного.

Головне, що забезпечує сприятливу атмосферу для навчання у тренінговій групі, - це правила, яких має дотримуватися кожний учасник. Основні з них: цінування часу, увічливість, позитивність, розмова від свого імені, «додавання», добровільна активність, конфіденційність, «стоп», «піднята рука», зворотний зв’язок. Правила приймаються на початку тренінгу всіма учасниками групи, і потрібні для того, щоб кожний міг:

1. працювати в комфортних умовах;

2. отримувати інформацію самому і не заважати отримувати інформацію іншим у зручний для кожного спосіб;

3. висловлювати відверто, без побоювань свої думки;

4. дозволити собі спонтанні, попередньо не зважені вислови, що наближатиме тренінг до реального життя;

5. бути впевненим, що надану ним інформацію використають тільки в інтересах учасників.

Тренінг проводить тренер (ведучий), котрий спілкується з учасниками «на рівних», тобто є таким самим учасником тренінгової групи, як і інші учасники. ТРЕНЕР одночасно є й каталізатором усіх процесів, які відбуваються в групі, «керманичем» групи на шляху до досягнення визначеної мети тренінгу та повинен розуміти настрій кожного учасника та відрізняється від інших учасників тим, що:

· володіє інформацією щодо означеної теми;

· знає методику проведення тренінгових занять;

· вміє працювати з аудиторією і володіє методикою навчання дорослих і дітей;

· володіє навичками ведення тренінгової групи (регулює групові процеси, знає, як зацікавити учасників, зняти напруження, спрямувати групу на конструктивне розв’язання проблеми тощо);

· постійно підвищує свій тренерський потенціал;

· знає методи оцінювання результатів тренінгу і вміє їх застосовувати;

· знає про відстрочені результати впливу тренінгу, як очікувані, так і неочікувані.

Остання теза пов’язана з тим, що після завершення тренінгу не всі його результати осмислюються учасниками одразу. Повною мірою ефект тренінгу з’ясовуватиметься пізніше, коли учасники застосовуватимуть набуті знання та зміни в практиці, повсякденному реальному житті.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ресурси планети поділяють на вичерпні та невичерпні.	\|	Значення автомобільного транспорту для суспільства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.