Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Поняття, загальна характеристика та умови дійсності договору.

Представництво

Однією з форм здійснення фізичними та юридичними особами належних їм цивільних прав та обов’язків є представництво.

Відповідно до діючого цивільного законодавства (ст. 237 ЦКУ) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Отже, представництво є системою, що включає правовідносини:

а) між тим, кого представляють, і представником;

б) між тим, кого представляють, і третьою особою;

в) між представником і третьою особою.

Представниками і того, кого представляють, можуть бути як фізичні особи, так і юридичні особи.

Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

Підставами виникнення представництва є юридичні факти, коло яких визначено в законі. Згідно зі ст. 237 ЦКУ представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Обсяг та характер повноважень представника залежить від тих юридичних фактів, з яких виникає представництво.

Розрізняють такі види представництва:

- представництво, яке ґрунтується на договорі;

- представництво, яке ґрунтується на законі;

- представництво, яке ґрунтується на актах органу юридичної особи;

- представництво, яке ґрунтується на інших актах цивільного законодавства.

 

Договором – є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Договір є взаємною угодою, тому в договорі окремі положення, які визначають права та обов’язки сторін. Сукупність цих умов, погоджених між сторонами. Сукупність цих умов, погоджених між сторонами і становить зміст договору.

За своєю правовою природою будь – який цивільно – правовий договір є правочин категорії “Правочин” і “договір” співвідносяться між собою, як загальне і окреме: будь – який договір є правочином, але не всякий правочин є договором.

Договір є підставою виникнення зобов’язання.

При характеристиці договорів їх класифікують за різними ознаками (кретеріями, зокрема :

1) Залежно від змісту розрізняють договори купівлі-продажу, позики, майнового найму ,підряду і т. д.;

2) Залежно від форми ( усні, письмово прості і письмово нотаріально посвідчені договори );

3) Залежно від строку (строкові і безстрокові);

4) Залежно від того, чи має одна сторона право на одержання від другої сторони винагороди за надані їй цінності або послуги, розрізняють оплатні і безоплатні договори;

5) Залежно від того,як ропреділені права та обов’язки між сторонами у договорі розрізняють односторонні, двостороннітабагатосторонні договори.

Розрізняють такі види договорів:

- односторонні і двосторонні. Односторонні –це договори, в яких одна із сторін бере на себе обов’язок перед іншою стороною вчинити певні дії або утриматись від них, а інша сторона наділяється лише правом вимоги без виникнення зустрічного обов’язку щодо першої сторони. Тобто одна сторона має тільки права, а інша тільки обов’язки (наприклад, договір займу). Двосторонні –договори, в яких кожна із сторін наділена правами та обов’язками (наприклад, договір купівлі – продажу, міни, найму);

- реальні і консенсуальні. Реальні -це договори, які для свого укладення потребують вчинення певної дії (наприклад, передачі речі). Прикладом реального договору є договір позики. Консенсуальні договоривважаються укладеними з моменту досягнення згоди з основних умов договору (наприклад, договори підряду, поставки).

- оплатні і безоплатні.Якщо у договорі кожна із сторін має вигоду, то він є оплатним;якщо у договорі одна сторона має вигоду з договору, то такий договір є безоплатним (наприклад, договір дарування);

- усні і письмові. Письмові –нотаріально посвідчені.

В новому цивільному кодексі передбачені нові види договорів, як:

- публічнийвизнається договір, в якому однією із сторін є підприємець, що взяв на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до нього звертається.

- попереднійсторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

- договір приєднанняє договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

- договір на користь третьої особиє договір, в якому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок не користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  4. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
  5. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  6. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  7. Автокореляційна характеристика системи
  8. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  9. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  10. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  11. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
  12. Аналогія як умовивід




Переглядів: 711

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Види правочинів | Джерела цивільного права.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.