МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Газетні виданняВиди друкованих видань За знаковою природою — текстові, зображувальні, картографічні, нотні. Текстові: листівки, брошури, книги, газетні, журнальні, календарні видання. Зображувальні: буклети, проспекти, ізолистівки, фотоальбоми, плакати. Друковані текстові системи засобів масової комунікації можуть бути періодичними (виходять систематично, у точно встановлені терміни, під одним заголовком та в одному оформленні), продовжуваними (збірники за єдиним напрямом, назвою, нумерацією, виходять нерегулярно), неперіодичними (листівки, брошури, книги). Картографічні: карти, схеми з використанням топографічних знаків. Нотні: збірки для музикантів, співаків із використанням нотних знаків. Книги поділяються на моновидання (монографії) — один твір, та полівидання — збірка багатьох творів. Полівидання поділяються на: — збірник — складається з кількох творів одного або кількох авторів — тематичні, жанрові, хронологічні; — вибрані твори — частина творів одного автора; — зібрання творів — найважливіші твори автора. За способом відтворення мислення в книзі: — наукові (понятійні): відтворюють думку шляхом логічних понять і суджень; — художні (образні): відтворюють мислення переважно через художні образи; — публіцистичні (понятійно-образні): відтворюють думку за допомогою логічних суджень і публіцистичних образів; — сатиричні (сатирично-образні): відтворюють думку за допомогою логічних суджень засобами сатири; —гумористичні (гумористично-образні): відтворюють думку за допомогою логічних суджень засобами гумору. Серед наукових видань розрізняють: масово-політичні, офіційні, наукові, науково-популярні, інформативні, виробничі, навчальні, навчально-методичні, навчальні програми, довідкові, духовні, культурно-мистецькі.
Це періодичні друковані видання на розгорнутих аркушах паперу, без обкладинки, що містять текстову й ілюстровану інформацію (фото, малюнки, схеми, графіки тощо), визначеною періодичністю (від 1 до 7 разів на тиждень, або неперіодичні видання з особливим комунікативним впливом. Першою друкованою газетою в Європі була німецька «Авізе реляціон одер цайтунг» 1609 року. Перша українська — «Український вісник» в Харкові у 1816 р. Газетні видання можна характеризувати за ознаками: — за місцем видання: столичні («Голос України», «Літературна газета», «Деловая столица»); обласні («Вільне слово» (Рівне); районні («Сарненські новини»). — за місцем розповсюдження: міжнародні («Вісті з України»), загальноукраїнські («Україна молода»), регіональні («Високий замок», «Сім’я і дім»), обласні («Рівне вечірнє»), районні («Слово і час»). — за аудиторією: масові («Львівський експрес»), соціальні («Пенсійний кур’єр», «Галицькі контракти»); — за часом видання: денні та вечірні; — за політичним напрямом: загальнополітичні («ВЗ»), партійні («Голос нації», «Народна газета»), рухів («Час»); — за періодичністю: щоденні, 2, 3, 4, 5-разові, тижневики; — за тематикою: міжнародні, економічні, суспільно-політичні, релігійні, спортивні…; — за мовою видання: одномовні, двомовні («День» укр., рос, англ.). Також можна поділити газетні видання на два класи: масові (політика — загальнополітичні, партійні; довідка — оголошення, реклама, програма) та соціальні (діло — виробничі, пізнавальні; дозвілля — невиробничі, задоволення).
Читайте також:
|
||||||||
|