Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Система масової комунікації

Комунікація через мас-медіа та мистецтво

Лекція 4.

(Друковані ЗМІ. Радіомовлення. Телебачення. Різні види мистецтв).

 

До цих пір ми розглядали візуальну комунікацію міжособистісну та групову. Але оскільки ми живемо в суспільстві, в масах (великих групах), то існує й міжгрупова, масова комунікація, як вербальна (текстова, словесна), так і невербальна (візуальна).

Розглянемо систему масової комунікації: комунікант (відправник, адресант) — повідомлення (висловлювання) — засоби спілкування — комунікат (отримувач, адресат) — фільтри (цінності, моральні засади, стани комунікаторів, вплив соціуму, цензура…) — ефекти як реакція комуніката.

Комунікант має потребу чи намір створити та передати інформацію (факт, новину, ідеологію). Враховуючи, кому вона буде потрібною, він відтворює її зміст в тій чи іншій формі (новинне повідомлення, пропаганда, естетичні почуття…). Щоб доставити інформацію до масового споживача, використовуються якісь засоби спілкування-комунікації — мас-медіа (преса, ТБ, радіо, інтернет), мистецтво (образотворче, кіно, театр тощо), релігію (проповіді священнослужителів, релігійна символіка). Оскільки повідомлення йде в маси, то існують певні фільтри, які вільно пропускають її чи вибірково, не пропускають, чи зумисне спотворюють. Комунікат — зважаючи на своє виховання, освіченість, світогляд, моральні та релігійні устої тощо — приймає повідомлення, аналізує його, вірить чи сумнівається, реагує на нього (схвалює, не схвалює…). Реакція може бути пасивною та активною (дієвою).

Приказка «Той, хто володіє інформацією, володіє світом» актуальна завжди. І не тільки у зовнішньополітичних відносинах, бізнесі, а й у внутрішній політиці, у впливі на маси. Нині суспільство можна вважати інформаційним, оскільки люди потребують не лише води, харчів, житла, одягу, роботи, а й новин і фактів, щоб планувати свою діяльність, як індивідуумів (прогноз погоди, курс валют, розклад занять, розклад руху транспорту, ціни, курс акцій).

Влада (будь-яка, за всіх суспільних формацій) завжди визнає необхідність мати у своїх руках інформаційну сферу для контролю над суспільством. Власники чи генеральні директори українських телеканалів є чиновниками вищого рангу, народними депутатами, впливовими людьми. Вони не допустять зниження рекламних доходів своїх ЗМІ через оприлюднення правдивої інформації. Убитий опозиційний журналіст Георгій Гонгадзе був засновником та головним редактором інтернет-газети «Українська правда», яка й донині має високу популярність серед онлайн-читачів, має комунікативний вплив у суспільстві. «Арабська весна» 2010-2012 р.р. не змогла так швидко і широко розповсюдитись від Марокко до Ірану, якби не було соціальних мереж, особливо «Фейсбуку». Власті країн вдавались до відключення серверів провайдерів, небезпідставно остерігаючись, що соцмережі контролюють та через них провокують американські та європейські спецслужби для повалення авторитарних та деспотичних режимів Тунісу, Лівії, Єгипту. Раніше, за часів Російської імперії та Радянського Союзу, існували підпільні друковані та рукописні видання. Царська та радянська влади переслідували носіїв нових суспільних ідей, закривали газети та журнали. Тиск нинішньої української влади на «ТВі» призвів до зменшення рекламних надходжень, зменшення глядацької аудиторії з півтора до півмільйона, що спричинило закриття низки програм та проектів на цьому телеканалі. З іншого боку, в багатьох країнах існують громадські ЗМІ — газети, радіомовлення, телебачення — які фінансуються громадськими спілками. У них рівень достовірності продукованого інформаційного продукту вищий, практично відсутній вплив з боку влади, держави. Все наведене вище доводить просту істину — той, хто першим повідомляє про новини або ідеї, здобуває вплив на аудиторію, на маси.

Тому можна зробити одне з визначень масової комунікації — організований, регульований процес інформування мас через ЗМІ (мас-медіа).

Медіа (англ. media) — просто засоби передачі інформації, а мас-медіа (англ. mass media) — комплекс різноманітних засобів для доставки інформації масовій аудиторії. Крім ЗМІ, це книжки, брошури, кіно, театр, відеокасети, компакт-диски... Комунікація (communication) — передача повідомлень і спілкування за допомогою обміну інформації, масова комунікація (mass communication) — поширення інформації за допомогою преси, телерадіомовлення та інших її носіїв і виробників інформації для більшості громадян суспільства.

У сучасному вигляді існують такі ЗМІ:друковані-текстові (газети, журнали, листівки, постери, рекламні листки, брошури, книги, бігборди, плакати), аудіовізуальні (радіомовлення та телебачення — ефірне, супутникове, кабельне), електронні (інтернет: електронна пошта, електронні форуми, чати, пошукові системи й довідкові ресурси, соціальні мережі, он-лайнові газети, радіо та телепрограми). Усі вони є продуктами технічного виробництва — набір тексту на клавіатурі комп’ютера; друк на друкарському обладнанні, розмноження — на множильному; зйомка та запис на аудіо-, відео- та фотокамеру, монтаж та верстка програмними засобами, пересилання сигналу радіохвилями чи оптично-електричними імпульсами по кабелях, перетворення і відтворення такого сигналу радіоприймачами, телевізорами, комп’ютерами, айфонами.

 


Читайте також:

  1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
  3. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  4. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
  5. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
  6. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
  7. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
  8. VI. Узагальнення та систематизація знань
  9. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
  10. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  11. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
  12. Автоматична система сигналізації




Переглядів: 1311

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тактильна мова | Газетні видання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.