• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальне розуміння масової роботи редакції газети. Періодичне видання і його аудиторія

Робота з листами читачів. Вимоги до анкетування

Загальне розуміння масової роботи редакції газети. Періодичне видання і його аудиторія

Масова робота редакції газети

Лекція 8

Ініціалізація вказівників

Після того як вказівник був оголошений, але до того, як йому було привласнено якесь значення, покажчик містить невідоме значення. Спроба використовувати вказівник до присвоєння йому якогось значення є неприємною помилкою, тому що вона може порушити роботу не тільки вашої програми, але й операційної системи. Навіть якщо цього не відбулося, результат роботи програми буде неправильним і знайти цю помилку буде досить складно.

Прийнято вважати, що вказівник, що вказує в "нікуди", повинний мати значення null, однак і це не робить його "безпечним". Після того як він потрапить у праву або ліву частину оператора присвоювання, він знову може стати "небезпечним".

З іншого боку нульовий вказівник можна використовувати, наприклад, для позначення кінця масиву вказівників.

Якщо була спроба присвоїти якесь значення тому, на що вказує вказівник із нульовим значенням, система видає попередження, що з'являється під час роботи програми (або після закінчення роботи програми) "Null pointer assignement". Поява цього повідомлення є приводом для пошуку використання неініціалізованого вказівника в програмі.

2. Редакційний актив газети. Суб'єкти авторського активу. Форми і методи роботи з позаштатними кореспондентами. Шляхи вдосконалення масової роботи редакції.

Ключові терміни і поняття: масова робота, читацька аудиторія, портрет читачів газети, організаційні заходи редакції, позаштатний автор, інформатор, позаштатний оглядач, консультант, позаштатний відділ, позаштатний кореспондентський пункт, авторська рада, громадська редколегія, фотоклуб, літературна студія, школа юнкорів, „круглий стіл”, інформаційне спонсорство, добірка листів, огляд редакційної пошти, лист з коментарем, за листами читачів.

Нині, коли термінологія у багатьох сферах діяльності англоамериканізується, виникає спокуса термін „масова робота редакції” замінити тепер звичним „паблик рилейшнз” (зв’язки з громадськістю). Адже мета цього чину одна і та ж – залучати читачів до процесу збору інформації та встановлювати зв’язки, які вибудовують надійний міст між газетою і суспільством. Але означення „масова робота” – точніше, професійніше.

У цьому ще раз переконує нас проф. В.В. Різун, який зауважує: „Якщо ми маємо справу з масовою комунікацією, то результатом масового спілкування можуть бути тільки масоподібні речі. Від масової комунікації не може народитися немасова культура і немасова свідомість, інакше масова комунікація тоді не буде масовою” (В.В. Різун. Маси. – Київ. – 2003. – С.14-15). Масова комунікація розглядається як природне середовище масифікації людей, тобто втягування їх в масову культуру через прищеплення певних стереотипів масової поведінки, формування масових настроїв.

Правильною є думка про те, що газета успішно розвивається тоді, коли стає незамінною для читачів, а це трапляється у тому випадку, коли читацька маса бачить своє відображення на шпальтах газети, коли знаходить публікації з проблем, що її хвилюють, коли для неї створюються умови безпосередніх зв’язків з редакцією (газетою), коли індивід, що є частиною маси, має можливість спілкуватися з нею через посередництво періодичного друкованого видання. Тому кожна редакція визначає власну систему співпраці з численною аудиторією.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. III. Аудіювання тексту з метою розуміння
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
7. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
8. IV. Закріплення й узагальнення знань
9. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
10. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
11. VI. Узагальнення та систематизація знань
12. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.

Переглядів: 1724