• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правила написання позначень одиниць

Основні та додаткові одиниці системи SI

1. Одиниці позначаються буквами або спеціальними знаками. Крапку як знак скорочення не ставлять. У позначеннях одиниць, назви яких походять від прізвищ, перша буква має бути велика.

2. Позначення одиниць ставлять після їх числових значень, без переносу. Між числом і позначенням залишають пробіл.

3. Якщо вказуються допустимі відхилення, то позначення одиниць розміщують після дужок, або ж проставляють і після значення величин, і після його допустимого відхилення.

4. При визначенні інтервалу доцільно використовувати слова «від» і «до», наприклад від 50 мм до 100 мм, або ж 50…100 мм.

5. Буквені позначення одиниць, що входять у добуток, відокремлюються крапками (знак множення).

6. У позначеннях відношень одиниць знаком ділення може служити тільки одна скісна або горизонтальна риска. Позначення зі скісною рискою записують в один рядок.

Еталон – засіб вимірювальної техніки, що забезпечує відтворення і зберігання одиниці вимірювань а також передачу розміру цієї одиниці іншим засобам вимірювальної техніки.

Еталони даної країни називають національними, а ті, що належать до певної групи країн – міжнародними.

Первинні еталони – забезпечують відтворення та зберігання одиниці фізичної величини з найвищою точністю.

Вторинні еталони – для передачі одиниці вимірювання від первинного еталону до зразкових засобів вимірювання. Еталони-копії – для передачі розміру фізичної величини до робочих еталонів.

Еталони-порівняння – для взаємного порівняння еталонів, які неможливо безпосередньо порівняти між собою.

Робочі еталони – для перевірки зразкових і найбільш точних робочих засобів вимірювань.

1.3. Засоби та методи вимірювань. Основні метрологічні характеристики вимірювальних приладів. Метрологічна перевірка засобів вимірювальної техніки

[2, 3, 4, 9, 10, 19, 22]

Засіб вимірювальної техніки – технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики.

Засіб вимірювань – засіб вимірювальної техніки, який реалізує процедуру вимірювань.

Вимірювальний пристрій – засіб вимірювальної техніки, в якому виконується лише одна зі складових частин процедури вимірювань.

Міра – засіб вимірювань, що призначений для відтворювання фізичної величини заданого розміру.

У компараторах вимірювальна величина безпосередньо порівнюється з величиною, значення якої відоме.

Вимірювальний перетворювач – засіб вимірювання, що використовується для утворення сигналу вимірювальної інформації в формі, зручній для передачі, подальшого перетворювання, обробки та збереження.

Вимірювальний прилад – засіб вимірювань, в якому створюється візуальний сигнал вимірювальної інформації. Вимірювальні інформаційні системи – сукупність засобів вимірювання, з’єднаних між собою каналами зв’язку та призначених для утворення сигналів вимірювальної інформації в формі, зручній для автоматичної обробки, передачі і використання в автоматичних системах керування (АСУ).

Зразковий засіб вимірювання – пристрій, призначений для передачі розмірів одиниць фізичних величин від еталонів до робочих засобів вимірювальної техніки.

Робочий засіб вимірювання призначений для практичних вимірювань.

Зразкова речовина – зразкова міра у вигляді речовини з відомими властивостями, які відтворюються при дотриманні умов приготування.

Метод безпосередньої оцінки – це метод вимірювань, при якому значення фізичної величини знаходять безпосередньо по відліковому пристрою приладу.

При використанні методу порівняння з мірою вимірювальну величину порівнюють з величиною міри.

Прямі вимірювання – це вимірювання, що проводяться над самою вимірювальною величиною, при цьому відразу отримуємо значення величини, що вимірюється.

Непрямі вимірювання – це вимірювання, що проводяться шляхом прямих вимірювань величин, пов’язаних певною залежністю з шуканою величиною, при цьому результати вимірювань отримуються розрахунковим способом. Сукупні вимірювання – вимірювання, що проводяться одночасно для двох або більше неодноіменних величин, для знаходження залежності між ними.

Реєструючі прилади відображають інформацію у формі діаграми або друкують у цифровій формі.

показуючий прилад, у якому візуальний сигнал подається за допомогою шкали і вказівника, називається аналоговим.

У цифрових приладах візуальний сигнал автоматично відображається у вигляді цифр чи символів на цифровому табло.

Універсальні прилади – призначені для вимірювання однакових фізичних величин різних об’єктів.

Спеціалізовані прилади – вимірюють параметри однотипних виробів або одного параметру різних виробів.

За принципом дії прилади поділяють: механічні, оптичні, оптико-механічні, електричні, рентгенівські, лазерні, пневматичні тощо.

Ціна поділки аналогового вимірювального приладу – різниця значень вимірюваної величини, що відповідає двом сусіднім позначкам шкали.

Діапазон показів – це інтервал значень вимірюваної величини, який обмежений кінцевим і початковим значенням.

Діапазон вимірювання – інтервал значень вимірюваної величини, в межах якого пронормовані похибки засобу вимірювання. Найбільше або найменше значення діапазону вимірювань називається границею вимірювань.

Довжина поділки шкали – відстань між осями двох сусідніх відміток шкали.

Точність – це характеристика якості вимірювань, яка показує, наскільки близька до нуля їх похибка.

Клас точності – це узагальнена характеристика точності, що визначається межами допустимих похибок.

Чутливість – відношення зміни сигналу, що фіксується засобом вимірювання, до фактичної зміни сигналу.

Поріг чутливості – це значення вимірюваної величини, яке відповідає сигналу на вході, що викликає найменший вихідний сигнал, який можна виявити засобом вимірювання.

При проведенні натурних випробувань і обстеженні будівель та споруд перевага надається приладам, які: можуть бути швидко встановлені на об’єкт; мають автономне електричне живлення; мають широкий вимірювальний діапазон.

При випробуванні на моделях перевага надається приладам, які мають: високу чутливість; мінімальну масу і розміри; високу швидкість реєстрації показів.

Метрологічна перевірка засобів вимірювань – це встановлення їх придатності до використання на основі експериментально визначених метрологічних характеристик і контроль їх відповідності встановленим нормам.

Державні перевірки виконуються органами державної метрологічної служби. Відомчі перевірки виконують метрологічні служби підприємств і організацій, міністерств.

Первинній перевірці підлягають засоби вимірювань, що випускаються з виробництва або ремонту, а також при ввезенні з-за кордону. Періодичній перевірці підлягають засоби вимірювань, які знаходяться в експлуатації або призначені для продажу та прокату. Позачергова перевірка проводиться в процесі експлуатації до закінчення міжперевірочного інтервалу.

Інспекційна перевірка проводиться з метою контролю придатності до застосування при здійсненні державного метрологічного нагляду. Експертна перевірка проводиться у випадку виникнення спірних питань.

Читайте також:

1. V. Етичні правила психологічних досліджень
2. А ви слідуєте цім правилам, коли виступаєте публічно?
3. Види графіків та правила їх побудови.
4. Види і схеми відбору одиниць
5. ВИДИ КАЛЬКУЛЯЦІЙНИХ ОДИНИЦЬ
6. Визначення числа одиниць переносу
7. Визначення, класифікація і правила побудови індексів
8. Вимоги до керівника, правила та принцинципи управління
9. Вимоги до написання
10. Відомості про правила охорони і техніки безпеки на підземних гірничих роботах.
11. Встановлення відношень між судженнями за правилами логічного квадрата.
12. Групова дискусія та правила її проведення

Переглядів: 1154