Предмет діяльності програмістів

Лекція 1. Місце програмування в суспільстві

Модуль 1. ПРОГРАМУВАННЯ

1.1. Предмет діяльності програмістів
1.2. Освітньо-кваліфікаційна характеристика програміста

1.2.1. Галузь знань 0403 Системні науки та кібернетика
1.2.2. Галузь знань 0501 Інформатика і обчислювальна техніка

1.3. Особливості професії програміста
1.4. "Класифікація" програмістів
1.5. Попит на програмістів в Україні
1.6. Професійне свято

Програмування як рід занять може бути основною професійною діяльністю спеціаліста, або використовуватися в якості допоміжної діяльності для вирішення інших професійних завдань, або ж використовуватися в непрофесійній сфері (як інструмент вирішення завдань або заради отримання задоволення від процесу програмування). Термін "програміст" не обов'язково має на увазі професійну освіту або професійну діяльність.

Як основна професійна діяльність програмування використовується у технічній і у науковій сферах.

У техніці виділяються середня технічна кваліфікація технік-програміст і вища технічна кваліфікація інженер-програміст. Предметом діяльності фахівців з відповідною кваліфікацією (техніків та інженерів) є проектування, розробка та виробництво програмного забезпечення, як промислової продукції, що задовольняє заданим функціональним, конструктивним і технологічним вимогам (результатом діяльності є програмне забезпечення).

Предметом діяльності програмістів в науці є вирішення завдань із застосуванням методів прикладної математики та реалізацією на ЕОМ (результатом діяльності є отримане за допомогою програми рішення задачі).

Як допоміжна діяльність програмування в даний час використовується у щонайширшому колі професій.

У зв'язку зі значним поширенням у сучасному суспільстві обчислювальної техніки і, відповідно, програмування як роду діяльності у даний час потреба в професійних програмістах у розвинених країнах значно перевершує можливості вищої освіти з підготовки на відповідних спеціальностях, при цьому пред'являються кваліфікаційні вимоги в бізнесі у більшості випадків значно вищі, ніж підготовка за фахом у ВНЗ. У зв'язку з цим, дуже широко поширені самоосвіта програмістів і професійна діяльність в області програмування без отримання формальної освіти з відповідної спеціальності.

Як зазначено вище, з точки зору коректної термінології людина може мати (наприклад) рід занять "програміст", кваліфікацію "інженер-програміст", спеціальність "програмне забезпечення обчислювальної техніки і автоматизованих систем" і посаду "ведучий спеціаліст". У розмовній мові, проте, слово "програміст" нерідко вживається стосовно до усіх цих понять.

За помилкою програмістами деколи називають системних адміністраторів.

У минулому широко застосовувалася класифікація програмістів на прикладних і системних. Прикладним називається програміст, програми якого призначені для розв'язання прикладної задачі, що задовольняє потреби кінцевого користувача і, за задумом класифікації, що лежить поза комп'ютерної сфери. Системним називається програміст, програми якого призначені для забезпечення роботи комп'ютера і використовуються іншими комп'ютерними спеціалістами.

В даний час така класифікація значною мірою втратила актуальність, оскільки експлуатація комп'ютерів вийшла за межі кола фахівців, забезпечення роботи комп'ютера перетворилося на одну з основних потреб його користувачів і, таким чином, змістовна межа між системним і прикладним програмуванням багато в чому стерлася.

В Україні підготовка інженерів-програмістів ведеться за спеціальностями напрямів підготовки 040302 "Інформатика" і 050103 "Програмна інженерія".

Праця фахівця будь-якої спеціальності спрямована на певний об'єкт (предмет) діяльності й полягає у виконанні певних виробничих функцій. Вона пов'язана з конкретною діяльністю і реалізується за допомогою системи засобів цієї діяльності, за конкретною технологією або за елементом цієї технології.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про освіту", Державні стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту, обсягу й рівня освітньої та фахової підготовки в Україні. Вони є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від форми одержання освіти. Кваліфікація фахівця визначається рівнем освіти та спеціалізацією.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника вищого навчального закладу (ОКХ) є галузевим нормативним документом, в якому узагальнюється зміст вищої освіти, тобто відображаються цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.

Цей стандарт є складовою галузевих стандартів вищої освіти, в якій узагальнюються вимоги з боку держави, світового співтовариства та споживачів випускників до змісту вищої освіти. ОКХ відображає соціальне замовлення на підготовку фахівця з урахуванням аналізу професійної діяльності та вимог до змісту вищої освіти з боку держави та окремих замовників фахівців.

ОКХ визначає галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності випускників вищого навчального закладу з певних спеціальностей певного освітньо-кваліфікаційного рівня та державні вимоги до властивостей та якостей особи, яка здобула певний освітній рівень відповідного фахового спрямування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Освітньо-кваліфікаційна характеристика програміста

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.