Методика роботи з природним матеріалом. Аплікація, об’ємні композиції з природного матеріалу.

Методичні рекомендації до проведення уроків роботи з природним матеріалом

Робота з природним матеріалом має велике значення для естетичного виховання дітей, прищеплення їм художнього смаку, розвитку творчих здібностей, уявлення. Завдання роботи з природним матеріалом - пробудити у дітей любов до рідної природи, сприяти вихованню у них патріотичних почуттів. Робота з природним матеріалом сприяє і формуванню у школярів дбайливого ставлення до природи.

Зустріч з природою розширює уяву учнів, удосконалює їх уміння уважно спостерігати різні явища. Великий вплив має робота з природним матеріалом на розумовий розвиток дитини, на розвиток її мислення. Праця по виготовленню виробів з природного матеріалу сприяє розвитку особистості дитини, вихованню її характеру.

Розглянемо деякі види природних матеріалів, що найбільш часто використовуються для різноманітних виробів на уроках трудового навчання.

Жолуді зустрічаються на півдні ї в середній полосі нашої країни. Збирають жолуді восени. Зберігають в прохолодному і не дуже сухому приміщенні. При тривалому зберіганні в сухому приміщенні вони дуже висихають, оболонка стає крихкою і працювати з таким матеріалом важко. Збирають і жолудеві чашечки - плюски.

Каштани збирають восени після повного їх дозрівання, бо передчасно зірваний каштан при висиханні зморщується.

Листя використовують для виготовлення об'ємних іграшок з природного матеріалу, а також для аплікації. Заготовляють листя протягом року. Весною можна заготовити листя з ніжним світло-зеленим забарвленням, влітку листя потемнішає, а осінь дасть найбільш багату палітру фарб. Але збирати листя треба обережно, не пошкоджуючи насадження.

Підготувати листя до зберігання можна по-різному: засушити його під пресом або висушити гарячою праскою. Засушують листя під пресом так: заготовляють малопроклеєний папір (обгортковий, газетний, фільтрувальний). Складають аркуші паперу вдвоє у вигляді книжки і між ними вкладають листя. Книжки з рослинами складають одна на одну. На верхню книжку кладуть лист фанери або дошку і вантаж 10-15 кг. Другий спосіб, що дозволяє швидко одержати засушені рослини, полягає ось в чому: на газетний папір, складений в кілька разів, кладуть листя і зверху прикривають однією газетою. Потім прасують гарячою праскою, перевертаючи листя. Висихає листя при такому способі за 2-3 хв. Зберігають засушене листя в конвертах в теплому, але не дуже сухому приміщенні.

Виготовлення виробів. Різноманітні вироби можна виготовляти з шишок, жолудів, каштанів, горіхів тощо з використанням допоміжних матеріалів: кольорового паперу, пір'я, засушеного листя, насіння, гілочок, пластиліну. Для роботи, окрім матеріалів, потрібні найпростіші інструменти: шило, ніж, ножиці, голка, пензлик, кусачки, круглогубці, ручні лещата, свердла, буравчики. Всі ці інструменти використовуються і при обробці паперу, картону, тканини, деревини, металу, пластичних мас.

В процесі виготовлення виробів з природного матеріалу часто доводиться свердлити або проколювати отвори, надрізати та перерізати. При роботі з жолудями, каштанами та лісовими горіхами слід намагатись якомога менше пошкоджувати оболонку. Для цього треба, щоб шило чи ніж, яким виконується робота, були гостро заточені. Просвердлювати жолуді, каштани краще не шилом, а свердлом. Для закріплення свердла і виконання операції можна використати ручні лещата. Прорізувати отвори в свіжому каштані чи жолуді треба обережно тому, що ніж, якщо до нього прикласти значні зусилля, може проскочити в м'якоть і зробити великий розріз або розламати шкаралупу. Робота з сухими жолудями і каштанами складніша. Особливо обережно необхідно поводитись з крихкою і ламкою шкаралупою. Ніж і свердло повинні бути гострими, а виконувати роботу треба обережно, без сильного натиску на інструмент. Деталь, яку вставляють в отвір, просвердлений в каштанові чи жолуді, слід приклеїти.

При виготовленні виробів з шишок в них доводиться свердлити отвори або й обрізати на певну довжину, надавати потрібної форми. Якщо треба, щоб після висихання шишка не розкрилась то спочатку її обмотують стрічкою, а вже потім падають бажаної форми і сушать. Після висихання шишку обов'язково покривають столярним клеєм.

З'єднують окремі деталі з шишок за допомогою шипів та клею. Для шипів обов'язково свердлять отвори. Просвердлити шишку, особливо ялинову, дуже не просто. Ялинові шишки мають крихкі лусочки, тому свердлити їх треба обережно. З боків легше свердлити нерозкриті шишки. В розкритій луска стирчить в різні боки і при свердлінні ламається, а вставлені деталі тримаються погано. Якщо треба закріпити деталі під лускою, то досить глибше вставити деталь під луску і залити клеєм. В цьому разі деталь буде триматися міцно. На столярному клеї виконують всі шипові з'єднання, але, якщо його немає, можна взяти клей ПВА.

При роботі з грецьким горіхом його обережно розколюють ножем на дві половинки. Склеюють половинки горіха столярним клеєм або ПВА. Готові вироби з природного матеріалу покривають безколірним олійним лаком.

Робота з соломкою. Соломка - ще один цікавий природний матеріал, який дає великі можливості для фантазії і творчості. Із соломки виготовляють найрізноманітніші вироби: картини і панно, прикрашають вироби з деревини, виготовляють фігури людей, тварин, птахів, плетуть і т.д.

Серед видів декоративно-прикладного мистецтва найбільш простим за технологією виконання і доступним за матеріалом для учнів початкових класів є аплікація соломкою. Для аплікації вибирають солому різних зернових культур. Кращою є солома вівса, жита, пшениці, рису. Кожен її вид має свої особливості.

Житня солома найбільш міцна і цупка. Гладенькі стебла в ній довгі, однакової товщини, мають красивий золотавий відтінок.

Пшенична солома за кольором світліша житньої, менш міцна, але еластичніша. Гладенькі стебла в ній короткі і сильно потоншуються в напрямку до колоска.

Вівсяна солома блідо-золотистого відтінку, дуже еластична і легка в роботі.

Солома з рису сама тонка і міцна, завдяки чому вона найкраще підходить для виготовлення різних фігурок.

Соломку краще брати із снопів, одержаних при збиранні врожаю на пришкільній ділянці, або збирати на узбіччі полів, обережно зрізуючи чи вириваючи з корінням. Соломка після комбайна зім'ята і для роботи непридатна. У зібраній соломці відрізують вузли і зчищають з стебел листя. Потім її сортують за довжиною і сортами зернових культур, зв'язують в окремі пучки і складають в коробки. В такій упаковці соломка зберігається дуже довго, не змінюючи своїх властивостей.

Підготовка соломки до роботи полягає в наступному. Розрізану і очищену соломку кладуть у ванночку і заливають кип'ятком. Через 15-20 хв. вона стає еластичною. Соломку витягують з води, промокають ганчіркою або газетним папером і розрізають уздовж ножицями, ножем або скальпелем. Гострий кінець ножа вводять у середину стебла, тримаючи ніж лезом вгору, і переміщають його вздовж соломки до кінця. Розрізану соломку прасують розігрітою праскою спочатку з внутрішнього боку, а потім з зовнішнього - лицьового. Прасувати соломку слід на твердій основі: кускові фанери, чистій дошці, складеному в кілька шарів папері.

Колір соломки можна змінити кількома способами. Перший - це прасування соломки гарячою праскою. Інший спосіб - фарбування соломки аніліновими фарбниками. Іноді необхідно мати соломку білого кольору. Для цього можна, наприклад, залити соломку кип'ятком і поставити на вогонь. Через кілька хвилин вода пожовтіє і її зливають, а в посудину заливають чисту. Так повторюють 4-6 разів.

Жовтий колір соломки можна одержати, якщо в киплячу воду добавити харчову соду. Колір соломки залежить від часу кип'ятіння.

Основним робочим інструментом для аплікації соломкою є скальпель або ніж-різець. Крім того, необхідні ножиці, пінцет, шило, шліфувальна шкурка. Для наклеювання соломи на основу застосовують клей ПВА. За основу можна використовувати різні матеріали: багатошарову фанеру, дощечки різних порід дерев, картон, оксамитовий папір.

Відповідно до рисунка підбирають основу, на яку потім накладають соломку. Цю роботу можна виконувати різними способами. В початкових класах аплікацію виконують готовими деталями (соломка, наклеєна на папір). Послідовність роботи така. Спочатку рисунок переводять на основу, а потім - на тонкий папір. Для цього беруть два аркуші кольорового копіювального паперу і складають фарбувальними боками один до одного, а між ними вкладають аркуш тонкого паперу. Зверху кладуть рисунок і переводять. На тонкому папері рисунок переведеться з двох боків. Перед наклеюванням соломки на папір всі деталі нумерують і визначають, в якому напрямку буде розміщена соломка. Приклеюють соломку до паперу з невеликим припуском. Після сушки деталь обрізають по контуру.

Інший спосіб аплікації соломкою полягає в накладанні кожної окремої соломинки на основу. Спочатку на неї переводять рисунок, потім нарізають соломку кусочками бажаної довжини і ширини, покривають зворотний бік клеєм і приклеюють до основи.

Загалом методика роботи із природними матеріалами передбачає багатоступеневу підготовку до уроків з боку вчителя. До цього процесу можна залучити батьків. Саме заняття - це показ вже готового надбання, творчий «концерт» класу, якому передує велика робота з підготовки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Жанри образотворчого мистецтва	\|	Живописні матеріали і техніки на уроках образотворчого мистецтва в 1-4 класах.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.024 сек.