Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Про поняття дані, відомості, повідомлення, факти.

Походження слова ”інформація”.

Питання про природу інформації належить до числа найбільш складних і дискусійних в науці другої половини XX століття. Про поняття інформації вже багато сказано, написано книжок, статей, брошур. Професор А. П. Суханов зазначав, що зібравши всі публікації про інформацію разом, вони зайняли б ціле книгосховище. Це слово є часто вживаним і навіть модним. Ми його чуємо звідусіль, зустрічаємо на шпальтах газет і в наукових працях. Сутність даного поняття розглядається в дисертаційних і докторських роботах. Інформація є коренем таких сучасних слів як інформатизація, інформатика, інформаціологія, поінформованість та ін. І все ж таки, предмет дослідження продовжує бентежити вчених — представників самих різних направлень науки.

¨ термін „інформація” походить від латинського informatio, що означає роз’яснення, виклад, обізнаність;

¨ в давні часи слово „інформація” використовувалося виключно у значенні „ідея, наука”.

¨ В словнику Ф. Толля друком від 1863 року, інформація розуміється як „ дане, дещо відоме, незаперечне в науці, факт, який служить основою для якого–небудь висновку, розрахунку або умови ведення”;

¨ слово „інформація” спочатку з’явилося і використовувалося не в розмовній мові, а в словниках, науковій літературі, документах, газетах, журналах. І лише потім воно перейшло до повсякденного життя;

¨ Першими почали вживати і досліджувати поняття інформації журналісти в 20–х роках минулого століття.

¨ у вітчизняних тлумачних словниках поняття „інформація” не зустрічалося аж до початку XX століття (до 1935 року).

Подивимося як класики української літератури обходилися без слова інформація та похідних від нього слів:

· Звістіть мене, якою дорогою послали Ви книжку. Відповідно до вашого повідомлення я постараюсь ужити всі заходи, щоб дістати книжку (Коцюбинський).

· Зробіть у книгарні наказ, щоб вони вислали ... всі належні мені примірники, рівномірно повідомляючи мене, що й коли вислане (Коцюбинський).

· Дуже нас сполошила відомість про ваш приїзд (Франко).

· Мої відомості про літературний рух у нас дуже невеликі (Коцюбинський).

Академік М. М. Моісєєв (змоделював імітацію ядерного конфлікту і передбачив ядерну зиму) вважав, що „не потрібно вводити термін „інформація”, якщо в цьому немає необхідності, якщо без цього можна обійтися”.

Початком бурхливого розвитку даного поняття, мабуть, слід вважати включення його в корінь слова „інформатика”. Л. М. Калініна вважає, що справжня історія теорії інформації починається з 1948 року, коли незалежно один від одного відомі зарубіжні вчені Н. Вінер, К. Шенон та Р. Фішер запропонували статистично визначити кількість інформації, не даючи власне визначення поняттю „інформація”. Тобто, поняття інформації є значимим, важливим, науковим поняттям лише півстоліття, що для наукового поняття не є великим терміном.

Проте, за цей період з’явилася численна кількість течій, теорій, напрямків, які розглядають сутність даного терміну, написано багато книжок, статей, брошур, існує велика кількість тлумачень поняття „інформація”. Так, Л. М. Калініна нарахувала 86 означень поняття „інформація”, серед них виділено основних видозмінених 22. Але ці факти не говорять про визначеність, однозначність щодо самого поняття. І це природно, оскільки інформатика як наука проходить лише стадію становлення. А. П.Суханов зазначає: „сама наука про інформацію ще досить молода, щоб у ній все можна було „розложити по поличкам” і кінцево розставити акценти”. С. В. Симонович пише: „фундаментальної науки, яка займається дослідженням природи інформації, до цього часу не було. Лише в останні роки інформатика почала формуватися як природничонаукова дисципліна, але вона ще не вийшла за рамки прикладної технічної науки”.

Терміни „повідомлення”, „відомості”, „дані”, „факти”:

a) варто ототожнювати, сприймати їх як слова синоніми в залежності від сфери застосування, від змістовної сторони речення: слово дані, як правило, коректно вживати по відношенню до чисел, слово повідомлення — до тексту, символьних повідомлень, а слово відомості може вживатися як в першому, так і в другому значенні. Слово факти коректно вживати в юриспруденції;

b) не можна ототожнювати з поняттям „інформація”, потрібно їх чітко розмежовувати;

Інформація не є об’єктом матеріальної природи, а повідомлення, дані, відомості мають матеріальну основу, тобто це щось конкретне, вони мають реальне проявлення, а ми — люди, живі істоти, маємо можливість їх сприймати, тобто бачити візуально, чути на слух, відчувати на смак чи нюх.

Наведемо приклади, в яких із стилістичної точки зору коректно вживати одне з слів дані, відомості, повідомлення і недопустимо вживати інше слово.

· По каналам зв’язку передаються текстові повідомлення і числові дані.

· З радіо і телебачення ми чуємо повідомлення.

· Книги і газети містять відомості, бази даних — дані.

· Ми чуємо по радіо і телебаченню повідомлення зведень про погоду.

· Документ „Баланс підприємства” містить дані у вигляді чисел, а також містить текст — це символьне повідомлення.

· Опитуючи свідків, ми отримуємо факти або повідомлення.


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. А/. Поняття про судовий процес.
  4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  7. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  8. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  9. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
  10. Базове поняття земле оціночної діяльності.
  11. Базові поняття
  12. Базові поняття про класифікацію медичної техніки




Переглядів: 2379

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Загальні сучасні поняття інформаційного суспільства | Джерела і передумови виникнення інформатики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.