• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Культури технічних верб.

Культури тополі.

Деревина використовується на целюлозу, в деревообробній промисловості, будівництві, для виробництва сірників, мілких виробів (штахети, дошка). Методи створення: посадка вкоріненими живцями та сіянцями (осика, тополя біла). Способи створення – рядами, ланками.

Тополя вимоглива до родючості грунту. Найкраще робити суцільний обробіток грунту за системою чорного або раннього пару , інколи зяблевої оранки, на заболочених і осушених грунтах – плантажна оранка. Види л/к: наступні, суцільні, краще чисті. Можна створювати змішані культури тополі в Д3 з вільхою чорною, Д4,С4 з вербою білою, в Д2,Д3 з липою дрібнолистою, кленом гостролистим і польовим, ясеном пухнастим. З чагарників доцільно вводити калину звичайну, смородину чорну, бузину чорну і червону, ліщину, скумпію. Густота культур:2х2м, 3х2м, навіть 4х4м. Оптимальна густота 2,5-5,0 тис шт. Доглядів багато як в рядах так і в міжряддях 3-4 роки.

Деревина для мілких виробів, з кори таніди, з лози – плетіння корзин, декоративне

плетіння. Висаджують живцями (довжина 25-30см, товщина в верхньому зрізі 0,7-2см), вкоріненими живцями, рідше сіянцями, а також кілками (1-2,5м довжиною, в верхньому зрізі 3-8см) . Перед тим – плантажна оранка на лукових ділянках, потім влітку – дискування культиваторами, восени – переорювання і весною садіння. Висаджують в таких типах умов місцезростання: Д2,Д3,Д4, С2,С3,С4. Створюють в основному чисті культури. Розміщення посадкових місць: 1,5х1,5, 2х2, 1,5х2,5, 2х3, 2х4 м. Доглядів потрібно середню кількість.

ТЕМА 17. ПРОЕКТУВАННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР І ОЦІНКА ЇХ ЯКОСТІ

ПЛАН

1.Обстеження лісокультурних площ та оцінка їх якості.

2. Складання проекта лісових культур.

Література: Діюча нормативно-технічна документація

Обстеження площ, які підлягають залісненню проводять при лісовлаштуванні. Але так як воно проводиться раз в 10 років, то матеріали потрібно весь час уточнювати. Обстеження площ під лісові культури проводить лісничий (пом. лісничого). В першу чергу уточнюють якість і кількість природнього поновлення для того щоб знати, який вид культур запроектувати. При цьому складається “Карточка обліку природнього лісовідновлення”. В натурі роблять бусольну зйомку площі з метою уточнення величини лісокультурної ділянки. Встановлюють також категорію лісокультурної площі, тип умов місцезростання (по грунтовому розрізу і надгрунтовому вкритті), тип грунту, рель’єф, захаращеність вирубки, ступінь задерніння грунту, характер оточуючих площ, ступінь зараженості личинками хруща, кількість пнів. Після обстеження лісокультурних площ встановлюють порядок їх закультивування. Передусім необхідно створювати культури на свіжих зрубах і згарищах, а також на незадовільно відновлених зрубах з природнім відновленням висотою 1.0-1,5м

На зрубах і згарищах закладання культур полегшується слабким розвитком трав’янистої рослинності.

Якщо є природнє поновлення, але його мало, то створюють часткові культури або коридорами або площадками при груповому розміщенні підросту.

В другу чергу заліснюють незадовільно поновлені вирубки, вік яких становить 3-4 роки, а також площі, що вибули з тимчасового сільськогосподарського користування та осушені болота. Затримка із залісненням площ цих категорій на 1-2 роки істотно не впливає на технологію закладання лісових культур і ріст саджанців. В останню чергу заліснюють площі решти територій (низькоповнотні насадження, галявини, поляни, прогалини, пустирі – тут встановлюється певний мікроклімат, поселяється певна рослинність).

2.Проекти лісових культур складаються за рік і більше, тобто в термін, який пов’язаний з тривалістю цикла обробітку грунту. Проект лісових культур складають в двох екземплярах, його перевіряє ізатверджує головний лісничий в рік складання, але не пізніше 15 жовтня попереднього року перед садінням або посівом лісу. Один екземпляр проекта залишається в держлісгоспі, другий повертається лісничому і зберігається в справах до моменту переводу у вкриту лісом землю. Всі площі, відведені для проведення лісокультурних робіт, закріплюють в натурі шляхом постановки стовпів, на яких роблять відповідні надписи.

ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ 17. ПРОЕКТУВАННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР І ОЦІНКА ЇХ ЯКОСТІ

ПЛАН

1.Інвентаризація лісових культур та умови їх списання.

2.Переведення лісових культур у вкриті лісом землі.

Література: Технічні вказівки по проведенні інвентаризації.

Інструкція по атестації лісових культур.

Галузевий стандарт з лісових культур. Оцінка якості.

1.Мета інвентаризації лісових культур: уточнити обсяги та встановити ефективність робіт по лісовідновленню, призначення заходів по поліпшенню стану культур. Проводиться з 1 жовтня. В держлісгоспі створюється центральна комісія в складі гол. лісничого, гол. бухгалтера, представника ради трудового колективу, інженера лісових культур. В лісництвах створюються підкомісії: представник держлісгоспу, лісничий, майстер лісу. Центральна комісія перевіряє роботу підкомісій на площах не меньше 20% проінвентаризованих ділянок.

При інвентаризації враховуються тільки життєздатні рослини. Закладають пробні площі: по ширині – не меньше двох повних схем змішування. Величина пробної площі 4%від загальної при площі лісових культур до 10 га, або 2% при площі лісових культур більше 10га. Роблять суцільний перелік рослин і переводять на 1га. Визначають процент приживленості лісових культур. Підкомісія уточнює обсяги інвентаризації із статистичними і бухгалтерськими даними, актами технічної прийомки робіт, результатами атестації лісових культур. Ці дані заносяться в польові карточки інвентаризації.

Відношення числа рослин, що збереглися до фактично висадженого числа рослин, виражене в відсотках визначає приживлюваність збережених культур. Всі дані обліку, які занесені в польові карточки підписуються всіма членами комісії і зберігаються в лісництві до переведення у вкриті лісом землі. Одночасно дається візуальна оцінка стану лісових культур і захисних насаджень, визначаються причини загибелі чи незадовільного стану.

Культури відмінного стану мають дуже добрий ріст, не пригнічуються бур’янами і небажаною деревною рослинністю, не пошкоджені механізмами, тваринами, шкідниками.

Культури хорошого стану – мають хороший приріст, частково (до 5% візуально) пригнічуються бур’янами і порослю та мають пошкодження до 5% від загального числа саджанців.

Культури задовільного стану – пригніченість не більше 20%, приріст задовільний, пошкодження не більше 10%.

Культури незадовільного стану – проценти більші.

Загиблими вважаються культури, приживленість яких меньше 25%. Доповнення проводять з приживленістю 85% і меньше незалежно від встановленого нормативу, а якщо відпад куртинний то і при вищих процентах.

Списання лісових культур, які загинули від стихійного лиха (посуха, злива, повінь, пожежа) проводиться при обов’язковій участі представника місцевої ради народних депутатів. Акт на списання оформляється в трьох екземплярах не пізніше одного місяця після стихії і затверджується головою комісії місцевої ради народних депутатів по стихійному лиху.

Списання лісових культур проводить комісія держлісгоспу на основі акту в трьох екземплярах по кожному лісництву в розрізі категорій земель. Акти на списання затверджуються директором.

2. При переведенні лісових культур у вкриті лісом землі проводятьоцінку їх якості.

До початку інвентаризації із книг обліку лісових культур виявляються ділянки, які по віку підлягають переведенню у вкриті лісом площі.

Лісові культури оцінюютться по трьох класах якості. Л/к, які не відповідають третьому класу є браком.

Основними критеріями оцінки лісових культур є відповідна густота всього насадження та середня висота дерев головної породи в віці переводу для кожної категорії лісокультурної площі і типу лісорослинних умов.

На площі закладають тимчасові пробні площі. Пробні площі повинні включати повну схему змішування порід і мати не меньше 50 дерев головної породи. При площі насаджень до 3га закладають одну пробу, від3-10га 2проби, більше 10га – 3проби.

На кожній пробі визначають густоту шляхом обліку дерев, які розташовані не меньше 0,4-0,5м одне від одного.

Висота головної породи на пробній площі є середньоарифметична величина висот кожного другого дерева. При закладці двох і більше проб шукають середньоарифметичну величину.

Клас якості лісових культур встановлюють по спеціально розроблених таблицях в галузевому стандарті. Якщо якість л/к нерівномірна, то ділянку розбивають на окремі виділи, але не меньше 0,5га. Контроль за оцінкою якості проводить центральна комісія. Контрольній оцінці підлягає не меньше 10% переведених площ.

Всі дані заносять в “Акт переведення лісових культур у вкриті лісом землі”.

Читайте також:

1. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
2. Абсолютизація формально-технічних пошуків у мистецтві ХХ ст.
3. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ
4. Амстердам, Дельфт — осередки культури Нідерландів
5. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
6. Артефакти культури. Знання, цінності і регулятиви як три основних види смислів культури.
7. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
8. Атрибутивні ознаки і властивості культури
9. Братства та їх роль в розвитку української культури.
10. Варни і касти, їх роль у розвитку культури. Поширення буддизму та джайнізму.
11. Вибір слова – основа культури мовлення
12. Визначення ефективності технічних та організаційних нововведень.

Переглядів: 1642