• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розстрочення та відстрочення податкових зобов”язань

Терміни та джерела погашення податкових зобов”язань

Сформульований ще Адамом Смітом принцип зручності в оподаткуванні не втратив актуальності і на сьогоднішній день. Згідно з даним принципом, податки повинні сплачуватись у спосіб та час, зручний для платника податків. Сучасні податкові системи в тій чи іншій мірі враховують зазначений принцип, встановлюючи терміни сплати платежів до бюджетів та державних цільових фондів з врахуванням інтересів платників.

В Україні до 2001 року не існувало єдиних підходів стосовно термінів сплати податків та неподаткових платежів, конкретні строки погашення податкових зобов”язань визначалися законодавством з кожного, окремо взятого платежу. Із введенням в дію Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено порядок, згідно з яким платник податків зобов”язаний самостійно сплатити суму податкового зобов”язання, обраховану ним у податковій декларації чи розрахунку, протягом десяти календарних днів, наступних за граничним терміном подання таких документів.

У разі обчислення податкового зобов”язання контролюючим органом, платник повинен погасити його протягом десяти календарних днів від дати отримання податкового повідомлення про нарахований платіж.

Джерелами погашення податкових зобов”язань є будь-які власні кошти платників податків. Як правило, платники податків сплачують нараховані платежі в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів з відкритих їм рахунків у банківських установах на відповідні бюджетні рахунки в установах державного казначейства. Частина податкових зобов”язань погашається шляхом внесення готівки в установи банків та відділень зв”язку, з наступним їх перерахуванням до бюджету.

За побажанням платника податків, погашення його податкових зобов”язань може бути здійснене шляхом заліку непогашених зустрічних зобов”язань бюджету перед таким платником.

До джерел погашення податкових зобов”язань за платежами, які справляються з об”єктів нерухомої власності, законодавець відніс також активи власника таких об”єктів або іншої особи, відповідальної за сплату податків.

Подеколи платники податків з причин важкого фінансового стану не спроможні своєчасно погасити свої податкові зобов”язання. В таких випадках вони вдаються до розстрочення або відстрочення належних до сплати платежів.

Розстрочити податкове зобов”язання означає надати платнику бюджетний кредит на суму податкових зобов”язань під певні проценти, тобто розподілити належні до сплати платежі на декілька податкових періодів із нарахуванням плати (процентів) за тимчасове користування платником коштами, які фактично належать бюджету. Починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання розстрочки, платник зобов”язується сплачувати рівними долями упродовж терміну розстрочення як надану йому суму кредиту, так і нараховані на неї проценти до їх повного погашення.

Підставою для розстрочення є докази про існування реальної загрози виникнення або накопичення податкового боргу.

Відстроченням податкового зобов”язання є перенесення термінів сплати основної суми платежу під проценти на пізніший термін. При відстроченні платник зобов”язується сплатити відстрочений платіж та нараховані проценти одноразово в повному обсязі, або сплачувати їх рівними частками починаючи з податкового періоду, визначеного податковим органом.

Підставою для відстрочення можуть бути докази про обставини непереборної сили, які привели до виникнення або накопичення податкового боргу, чи можливого банкрутства платника.

Компетенція розстрочувати та відстрочувати податкові зобов”язання обумовлена їх обсягом. Так, державна податкова адміністрація України надає розстрочення та відстрочення без обмеження суми податкового зобов”язання, державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, мм. Києві і Севастополі – в межах 3,0 млн. грн., ДПІ на місцях – на суму не більше 30,0 тис. грн.

Рішення про розстрочення або відстрочення в межах одного бюджетного року за загальнодержавними платежами приймається керівником податкового органу або його заступником, за місцевими платежами - керівником податкового органу із наступним затвердженням відповідним фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади.

Дещо складніша процедура розстрочення або відстрочення зобов”язань до Державного бюджету за межі бюджетного року. Рішення в такому випадку за загальнодержавними платежами приймає голова Державної податкової адміністрації України або його заступник за погодженням із Міністерством фінансів.

Із заявою про розстрочення чи відстрочення податкового зобов”язання платник податків звертається до підрозділу стягнення платежів податкової інспекції за місцем його реєстрації або за місцем реєстрації структурного підрозділу, за яким рахується таке зобов”язання.

До заяви додаються документи, які обгрунтовують потребу розстрочити чи відстрочити платежі: аналіз фінансового стану платника, пропонований підприємством графік погашення розстрочених(відстрочених) зобов”язань, розрахунок прогнозних доходів платника, які підтверджують реальність виконання графіка погашення зобов”язань.

В місячний термін за результатами розгляду клопотання керівник податкового органу або його заступник приймає рішення про розстрочення (відстрочення) або відмовляє платнику у письмовій формі із зазначенням причин своїх дій.

Після прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) податковий орган укладає з платником договір за встановленою центральним податковим органом формою, в якому зазначаються назва та вид платежу, сума розстроченого(відстроченого) зобов”язання, термін розстрочення (відстрочення) та терміни сплати розстрочених(відстрочених) платежів, зобов”язання податкового органу та платника податків, умови дії договору та реквізити сторін. Термін дії договору починається від дати його укладення.

Договір може бути достроково розірваний з ініціативи платника за умови дострокового погашення суми податкового зобов”язання та з ініціативи податкового органу у разі виявлення фактів подання платником при укладенні договору недостовірних даних, при порушенні умов погашення рострочених або відстрочених зобов”язань.

Читайте також:

1. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
2. Бюджет податкових платежів
3. Види податкових декларацій
4. Види податкових перевірок
5. Види податкових перевірок
6. Види податкових перевірок. Організація і здійснення перевірок.
7. Визначення податкових зобов”язань податковим органом
8. Визначення сум податкових (грошових) зобов’язань та оскарження рішень податкових органів
9. Визначення сум податкових та грошових зобов'язань платників податків
10. Виконання зобов”язань.
11. Дати виникнення податкових зобов'язань і права на податковий кредит
12. Ема 3. Нарахування податків та облік податкових надходжен

Переглядів: 847