МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||||||||||||
Дидактичні стратегії читання
Продовження таблиці 4.2
Продовження таблиці 4.2
Студенти мають отримувати завдання таким чином, щоб кожний елемент нового матеріалу, який засвоюється із прочитаного тексту, накладався на вже готовий стереотип відношень реципієнтів до тієї чи тієї текстової структури. Тобто вивчення елементів тексту, зокрема офіційно-ділового стилю, „накладається” на попередню інформацію про жанрово-стилістичні ознаки тексту цього типу. Тоді зустріч із новим елементому тексті (терміном, зворотом, синтаксичною конструкцією) буде відповідати зразкам побудови та смислового наповнення саме цього жанрово-стилістичного утворення в мовленні. Тому читання текстів має супроводжуватися лекційними повідомленнями, завданнями на пригадування, пошуком інформації у підручнику про композицію, мовні засоби та змістові особливості текстів різних стилів. Стратегії навчання читання професійних, наукових офіційно-ділових текстів можна розрізнити такі дії й операції, характерні для всіх видів читання: 1) тактики формування та закладення у довготривалу пам’ять типових словесно-фразових стереотипів, притаманних різним стилям мови; 2) тактики з’ясування значення термінів, лексики, обмеженої різними сферами вживання, що належить до активного та пасивного шарів у мові, лексики стилів; 3) тактики виразного інтонаційного оформлення читання вголос, метою яких є вміння виражати своє ставлення до прочитаного; 4) тактики реалізації інформаційно-смислового завдання тексту, досягнення інформаційно-комунікативного ефекту під час читання (переконати, вразити, заперечити). Такі дії та операції забезпечать не лише невимушене, вільне, акцентне внутрішнє читання рідною мовою і виразне читання вголос текстів будь-якої складності, а й збагатять цей вид мовленнєвої діяльності необхідним комунікативним потенціалом. Читання – це вид спілкування між студентом і викладачем, між студентами в групі, між будь-якими соціально значущими партнерами комунікації. У ряді випадків нам доводилося в експериментальному навчанні застосовувати стратегії підтримки, уводячи прийоми протиставлення (це антонім слова…), введення до синонімічного ряду (це синонім до…), віднесення до одного способу словотворення лексики, яка вживається у фахових текстах. Читання й розуміння спеціальних текстів, наукового та офіційно-ділового стилів у вищому навчальному закладі в основному спрямоване на формування способів добування інформації з тексту, її опрацювання і готовності застосовувати отриману інформацію для продукування текстів, висловлювань. Так можна досягнути, поряд з уже наявними динамічними характеристиками читання, повноти отриманої інформації та глибини розуміння змісту. Викладач має перевіряти читання українською мовою саме за цими параметрами. Для перевірки повноти та глибини розуміння прочитаного використовуються такі завдання: 1) відповісти на запитання до тексту; 2) підтвердити чи спростувати твердження, зазначені в тексті; 3) вибрати із низки тверджень такі, що відповідають змісту прочитаного тексту; 4) скласти запитання до тексту та план тексту; 5) пояснити значення термінів, стійких словосполучень; 6) визначити своє ставлення до проблеми, порушеної в тексті. Такі дії сприяють активній переробці інформації, отриманої внаслідок читання, якщо вважати, слідом за К. Плиско, що „читання – це один з видів мовленнєвої діяльності, який складається з двох основних компонентів: сприймання тексту й активної переробки інформації”. За таких умов сприймання змісту тексту залежить від техніки читання, а розуміння і засвоєння – від неодноразового відтворення тексту за допомогою різних прийомів, тобто від активної переробки інформації. Крім цього, використовуються контрольні вправи для визначення сформованості читання вголос, наприклад, прочитати науковий текст з інтонацією повідомлення, переконання, публічного впливу. Контрольні вправи можуть входити до програми дій із текстом, а можуть виступати дидактичною метою. Відчуття стилю відображається в таких характеристиках читання, як тон, швидкість, експресивність, розстановка пауз, смислових акцентів. Усе це містить поняття виразного читання як мети навчання. Саме риторичне спрямування навчання комунікації допомагає вільно вбудувати суб’єктність індивіда в соціальну дійсність, яка пов’язана для нього з обраним фахом. Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||
|