• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Сечостатеву систему

ШКТ

Судини

Серце

Розгинання ноги

Мотонейрон

Чутливий(аферентний) нерв

ІІ – більш як 90% всіх нейронів СМ складають проміжні(встівні) нейрони. Вони забезпечують процеси збудження і процеси гальмування.

Наприклад, для згинання ноги необхідно:

1) Не тільки скорочення м’язів-згиначів, а і

2) Одночасне розслаблення м’язів розгиначів – тобто процес гальмування

3) При збудженні центрів м’язів-розгиначів навпаки гальмуються

4) Центри м’язів-згиначів.

Висновок: таке координаційне взаємовідношення між моторними центрами СМ називається реципрокною іннервацією м’язів. Механізм реципрокної іннервації лежить в основі циклічних рухів(ритмічних: хода, біг, плавання та інші локомоції)

ІІІ – аксони α-мотонейронів перед виходом з СМ часто дають одну або декілька колатералей(відгалужених волокон).

Вони закінчуються на клітинах Реншоу, аксони яких утворюють гальмівні синапси на мотонейронах даного сегмента СМ.

Клітини Реншоу:

1) Зменьшують надмірно інтенсивне збудження мотонейронів

2) Беруть участь у регуляції підтримування необхідної пози.

Гальмування яке здійснюється при участі клітин Реншоу, називається зворотнім гальмуванням. Воно постсинаптичне гіперполярізаційне.

Перші три сегмента шийного відділу, які мають зв’язок з іншими відділами СМ із нервовими центрами стовбуру мозку, беруть участь у формуванні

- статичних(познотонічних і випрямних) рефлексів, тобто, в перерозподілі тонусу м’язів підтримування пози тіла в різних положеннях(сидіння, стояння, та ін.)

- тонічні рефлекси

Складні рефлекси СМ можна поділити на:

1. Рухові, які здійснюються α-мотонейронами передніх рогів

2. Вегетативні, які здійснюються аферентними клитінами бокових рогів

Мотонейрони СМ іннервують:

І – всі скелетні м’язи(за винятком м’язів лиця)

ІІ – СМ здійснює елементарні рухові рефлекси:

- згинальні і розгинальні

- ритмічні(хода, біг, плавання, та ін. локомоції)

- (крокуючі) – рефлекси які:

1. Виникають при подразненні шкіри(шкірно-м’язовий рефлекс м’язів живота

2. При подразненні пропріорецепторів м’язів і сухожилок

- СМ посилає постійну імпульсацію до м’язів підтримуючи м’язовий тонус.

ІІІ – спеціальні мотонейрони іннервують дихальну мускулатуру – міжреберні м’язи і діафрагму, і забезпечують дихальні рухи.

Вегетативні нейрони іннервують внутрішні органи:

3. Потові залози

4. Залози внутрішньої секреції

Полісинаптичні рефлекторні дуги вміщують декілька послідовно з’єднаних рядів нейронів і синапсів між ними. Прикладом такого рефлекса може бути рефлекс відсмикування руки у відповідь на больове подразнення.

Активність мотонейронів СМ залежить від:

3. Провідникова функція СМ. Висхідні та низхідні провідні шляхи СМ. Особливості функціонування пірамідного тракту. Залежність спінальних рефлексів від діяльності центрів головного мозку. Спінальний шок:

- схеми провідних шляхів

- схеми рефлекторних дуг рухових рефлексів, центри яких розташовані на всіх рівнях ЦНС

Функції СМ

1. Рефлекторна(нервові центри)

2. Провідникова(провідні шляхи)

Повне пересічення СМ призводить до виникнення спінального шоку(шок – удар). Внаслідок цього нижче перерізки зникають всі види рефлекторної діяльності:

- порушується рухова активність

- всі види чутливості

- вегетативні функції(сечовиділення, виведення кала, стають мимовільними)

Причина спінального шоку – це втрата зв’язків з вище розташованими відділами ЦНС і особливо, з корою великих півкуль.

Арефлексія у різних тварин триває по різному:

- у жаби – декілька хвилин

- у мавпи – декілька тижнів

- у людини – декілька місяців

Відновлюються лише прості спінальні рефлекси згинання-розгинання, рефлекторні вивільнення сечового міхура, судинорухові рефлекси, не відновлюються – всі види чутливості і довільні рухи.

Нервові центри СМ:

4. Рухові рефлекси довгастого мозку: міст, види ЧМН, функції. Рефлекторна функція заднього мозку: статичні, статокінетичні рефлекси, тонічні лабіринтні та шийні рефлекси.

Функції і центри довгастого мозку

Довгастий мозок є продовженням спинного мозку, має довжину 25 мм, в ньому відсутня сегментарна будова

- сіра речовина утворює окремі скупчення нейронів – так звані ядра, або центри різних рефлексів.

Довгастий мозок виконує дві функції:

І – рефлекторну – тут знаходяться центри

А – власних рефлексів(ядра 9,10,11,12 пар ЧМН)

Б – центри вегетативних рефлексів(дихальний, судиноруховий, їжевий, захисні рефлекси)

ІІ – поведінкову функцію. Через довгастий мозок проходять висхідні шляхи від спинного мозку до головного і низхідні шляхи. Через висхідні шляхи і ЧМН довгастий мозок отримує імпульси від рецепторів м’язів лиця, шиї, кінцівок, тулуба, від шкіри лиця, слизових оболонок очей, носової і ротової порожнини, від рецепторів слуху, вестибулярного апарату, рецепторів гортані, трахеї, легень, інтерорецепторів травної системи і ССС.

Рефлекторні центри довгастого мозку

За рахунок діяльності цих центрів забезпечується регуляція дихання, кровообігу і травлення. Таким чином, основна біологічна роль довгастого мозку заклечається в забезпеченні в постійності складу внутрішнього середовища.

За рахунок зв’язків з пропріорецепторами довгастий мозок виконує роль регулятора тонуса скелетних м’язів.

Довгастий мозок регулює роботу СМ. Ця регуляція направлена на функціональне об’єднання всіх сегментів СМ та забезпечення умов для цілісної діяльності.

Фізіологія середнього мозку

До утворень середнього мозку належать:

1. Ніжки мозку

2. Ядра ІІІ (окорухового) і IV блокового пар ЧМН

Читайте також:

1. Біомаса - Кількість живої речовини на одиниці площі чи об'єму місцеперебування в момент спостереження. Визначається сумою біомаси усіх популяцій, що населяють дану екосистему.
2. В десяткову систему числення
3. Відомості про систему
4. Для підтримування стабільності відносин, координації дій кожна організація повинна мати координаційний орган або систему управління.
5. Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення.
6. Загальні відомості про систему пуску двигуна
7. Загальні поняття про систему внутрішнього контролю в компанії.
8. Інтеграція України у світову економічну систему
9. Інтеграція України у сучасну світогосподарську систему
10. Інформаційну систему можна визначити як поєднання інформаційних ресурсів, процесів і людей, які збирають, перетворюють і поширюють інформацію.
11. Інші угоди, що становлять систему міжнародної охорони промислової власності
12. Лікарські засоби, що пригнічують центральну нервову систему.

Переглядів: 676