Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Інтегровані показники здатності учня до професійного самовизначення.

У процесі попередньої профорієнтаційної психодіагностики необхідно визначити ряд загальних сумарних показників рівня розвитку психофізіологічних властивостей особистості, які визначають готовність учнів до свідомого вибору професії. Інтегровані показники здатності учнів до професійного самовизначення включають:

— здатність до співставлення “Я‑образу” з образом професії, яка визначається ступенем співпадання формули професії, яку вибирає оптант, з формулою, яку пропонує психолог-профконсультант. Дослідження цього показника проводиться за методикою “Самооцінка індивідуальних особливостей” (СІО, Л.М.Кабардової), де співвідносяться особисті якості з професійними сферами (аналіз і обробка інформації; робота з механізмами і приладами; випуск продукції, виробів, їх ремонт; взаємодія з людьми; створення художніх творів, образів; робота зі світом живої природи; робота з речами, вивчення характеристик навколишнього середовища);

— особливості вольової організації особистості, які впливають на характер прийняття рішення про вибір професії. Використовується методика “Вольова організація особистості” (ВОО, А.А.Хохлова), яка побудована на основі виявлення наступних складових вольового акту: ціннісно-смислової організації особистості, організації діяльності, наполегливості, рішучості, самостійності, самоволодіння і загального показника — волі;

— тип особистісного професійного самовизначення, який може служити одним із показників здатності особистості здійснювати на певному етапі свого розвитку свідомий професійний вибір. Для цього використовується методика вивчення рівня суб'єктивного контролю (РСК, Дж.Роттер), яка дозволяє виявити інтернальність та екстернальність особистості і на основі цього зробити висновок про тип професійного самовизначення: І — відсутній професійний вибір (екстернал), ІІ — вибір зроблено під впливом випадкових факторів (екстернал), ІІІ — відбувається нормальна необхідна для розвитку особистості криза у виборі професії з перебором різних варіантів (інтернал), ІV — особистість зробила вибір і приступила до його реалізації (інтернал);

— наявність і обґрунтованість особистого професійного плану (ОПП), який визначається ступенем співпадання (узгодженістю) всіх показників восьмикутної моделі вибору професії (за Є.О.Клімовим) — позиції батьків (або інших дорослих), друзів, учителів, інформованості, рівня домагань, нахилів і здібностей. На основі виявлення рівня співпадання вказаних факторів можна визначити рівень сформованості ОПП як компонента здатності до вибору професії;

— програма самовиховання і саморозвитку з метою підготовки до майбутньої професійної діяльності, результативність реалізації якої оцінюється за такими критеріями: усвідомленість (розуміння суті, знання засобів і особисте прийняття професійного самовиховання), організованість (наявність програми, особистого плану самовиховання, вміння аналізувати себе і свої вчинки, вміння контролювати хід самовиховання), стійкість (уміння працювати над собою систематично, за планом, уміння доводити почате до кінця, вміння протистояти негативним впливам ззовні, своїм слабкостям), результативність. На основі цих критеріїв визначаються 4 групи людей з різним рівнем професійного самовиховання, що допомагає вдосконалювати цей процес кожного конкретного оптанта.

Всі дані інтегрованих показників здатності школяра до вибору професії заносяться у відповідні графи “Діагностичної карти оптанта” та слугують основними показниками при проведенні професійної консультації.

Оцінка здатності оптанта до свідомого вибору професії ґрунтується на основі модифікованого варіанту F‑тесту, який включає три процедури з оцінки здатності до самоаналізу, до аналізу професій і до самореалізації в різних видах професійної діяльності (професійних пробах), що взаємопов'язані в єдиній системі. За змістом цей тест включає 53 психологічні характеристики-вимоги професій до людини, які виступають системоутворюючими в структурі будь-якої професійної діяльності (розроблені В.В.Гусейновою). Опитувальник адаптований для учнів 8—11(12) класів і передбачає виділення кількісних показників здатності (індексів) до самоаналізу, аналізу професій і аналізу професійних проб. Для підтвердження правильності отриманої оцінки необхідно додатково виявити рівень підготовленості людини до вибраних професій — показник відповідності вибраної професії нахилам оптанта. Оцінка здатності оптантів до обґрунтованого професійного самовизначення за цією методикою проводиться в кінці 8-го і 9-го класів по завершенню вивчення відповідних розділів курсів “Людина і світ професій” або “Основи вибору професії” та 11-го (12-го) класу, що дозволяє не тільки оцінити кінцевий результат процесу професійного самовизначення, але й прослідкувати динаміку формування даної здатності та намітити шляхи покращення подальшої профорієнтаційної роботи з учнями. Всі отримані результати, а також загальний показник здатності до вибору професії заносяться у відповідні графи “Діагностичної карти особистості”.


Читайте також:

  1. IV група- показники надійності підприємства
  2. Абсолютні показники фінансової стійкості
  3. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
  4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  5. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
  6. Аналітичні показники динаміки та прийоми їх обчислення
  7. Аналітичні показники ряду динаміки.
  8. Аналітичні показники ряду динаміки.
  9. Базисні показники
  10. Вартісні показники обсягу виробництва.
  11. Вартісні показники продукції сільського господарства
  12. Великі інтегровані системи.




Переглядів: 1716

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методи вивчення особистості учня з метою профорієнтації. | Використання ЕОМ у профорієнтаційній психодіагностиці учнів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.