ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ

Робота менеджера ґрунтується на основі загальних принципів менеджменту: чітке визначення мети і завдань управління; розробка конкретних заходів з їх досягнення; розділення завдань на окремі види і розподіл відповідальності між людьми, які є членами організації, за їх вирішення; розподіл робіт; координація діяльності різних підрозділів, у середині організації, покращення процесів прийняття рішень членами організації; пошук ефективних стилів керівництва та ін. Менеджер – це не теоретик, не консультант; вказані принципи він сам реалізує у своїй практиці. Тому основний предмет праці фахівця людина -виступають групи або колективи людей (соціальні системи – виробничі колективи, регіони країни, галузі економіки, міста і навіть держава), якими необхідно управляти, та знакова система -процеси виробництва, які необхідно організовувати. Провідною метою праці менеджера є перетворювальна -забезпечення виконання реальної роботи (випуску продукції, організації послуг) конкретними людьми, перетворення ресурсів у вигляді матеріалів, технологій, інформації у бажані кінцеві продукти, одержання фірмою прибутку, а також винахідницька -пошук нових шляхів та методів управління людьми і виробництвом в ринкових умовах. Основними знаряддями праці є механізовані -телефон, диктофон, магнітофон, телефакс, факс, калькулятор, автоматизовані- комп'ютер, можливі засоби факсимільного зв'язку та інша оргтехніка управління, функціональні -накази, розпорядження, прохання, поради, підказки і т.п., які менеджер реалізує за допомогою інтелектуальних здібностей та мови, яка повинна бути логічна, грамотна, ділова, вільна і ділового стилю поведінки. Працює менеджер в основному в кабінеті з побутовими умовами і, якщо фірма має успіх, то він досить комфортабельний. Але часом його робоче місце залежить від обставин, де вирішуються питання - на виробництві, у фірмі замовника чи партнера тощо. При цьому він повинен спиратися на свої моральні якості, відповідаючи за людей, якими він керує.

Часто професію менеджера ототожнюють з підприємцем. Основні відмінності між підприємцем і менеджером полягають у тому, що останній повинен уміти ефективно керувати організацією, установою, виконуючи функції з управління, особливо такі, як планування і організація, мотивація та контроль, розуміти людей і організовувати їх роботу. На підприємство і менеджмент покладаються дві основні функції: маркетинг та інновації. Інновація – це розробка нових товарів та послуг, як правило високої якості. У рамках інновацій керівникам підприємств рекомендується звертати увагу на підвищення рентабельності використання матеріальних засобів і зменшення забруднення навколишнього середовища. До функцій менеджменту також відносять забезпечення автоматизації складної, брудної і небезпечної роботи, а також залучення співробітників більш високої кваліфікації.

У роботі менеджера виділяють такі основні ознаки: постановка мети, організація роботи співробітників, успішне задоволення потреб клієнтів. Зміст і об'єм роботи менеджера визначається ролями керівника. Роль – набір певних правил поведінки, які відповідають конкретній установі або конкретній посаді. Менеджери займають певні посади в якості керівників відповідних організаційних підрозділів і саме це визначає їх службову поведінку. У його діяльності розрізняють 10 ролей, які беруть на себе керівники у різні періоди в різних ступенях:

– міжособистісні ролі:

1) у ролі головного керівника передбачається виконання обов'язків символічного голови, де він бере участь у церемоніалах, діях, що обумовлені його становищем, клопотаннях;

2) у ролі лідера він виконує фактично всі дії по управлінню з участю підлеглих, відповідає за мотивацію та активізацію підлеглих, за набір, підготовку працівників;

3) у ролі сполучної ланки – забезпечує роботу мережі зовнішніх контактів та джерел інформації, він веде листування, бере участь у нарадах за межами організації, виконує іншу роботу з зовнішніми організаціями та особами;

– інформаційні ролі:

4) у ролі приймальника інформації розшукує і отримує різноманітну інформацію, в основному біжучу, спеціалізованого характеру, яку використовує в інтересах своєї справи (обробка пошти, здійснення контактів, пов'язаних з отриманням інформації, робота з інформаційними виданнями, ознайомлюючі поїздки тощо);

5) у ролі розповсюджувача інформації передає відомості, як всередину своєї організації, так і за її межі (відправляє пошту, проводить огляди, бесіди з метою передачі інформації підлеглим);

6) у ролі представника фірми передає інформацію для зовнішніх контактів організації відносно планів, політики дій, результатів роботи, а також діє як експерт з питань певної галузі (бере участь у засіданнях, зверненнях через пошту, Internet, усних виступах);

– ролі, пов'язані з прийняттям рішень:

7) у ролі підприємця вишукує можливості як всередині самої організації, так і за її межами, розробляє і запускає "проекти з вдосконалення", контролює розробку цих проектів, які спрямовані на вдосконалення діяльності (бере участь у засіданнях з обговорення стратегії фірми, аналізує ситуації, які включають ініціювання або розробку проектів);

8) у ролі керівника, який усуває порушення, відповідає за корекцію роботи організації у випадках важливих і несподіваних порушень (бере участь в обговореннях стратегічних і біжучих питань, які включають проблемні ситуації і кризи);

9) у ролі розподілювача відповідає за розподіл усіх можливих ресурсів фірми, що зводиться до прийняття або схвалення всіх значимих рішень в організації (складає графіки, запити повноважень, виконує дії по складанню і виконанню бюджетів, програмуванню роботи підлеглих);

10) у ролі ведучого переговорів відповідає за представництво організації на всіх важливих переговорах та їх ходом.

Всі ролі взаємопов'язані між собою і випливають із повноважень і статусу керівника у фірмі і охоплюють сферу його взаємодії з людьми. Менеджер може працювати на трьох рівнях управління. Керівник низової ланки (підвідділів та інших підрозділів) - організаційний рівень, що знаходиться безпосередньо над робітниками та іншими працівниками. Приклади посад: майстер, майстер зміни. Керівник середньої ланки (управління і самостійні відділи) - поєднує і координує роботу молодших начальників. Приклади посад: завідувач відділом у бізнесі, керуючий збутом у регіоні, начальник виробництва, цеху тощо. Керівник вищої ланки (генеральний директор та інші члени правління) – відповідає за прийняття рішень. Приклади посади: голова Ради у бізнесі, президент фірми, віце-президент корпорації, директор тощо.

Для успішного виконання своїх ролей менеджеру необхідні знання з основ законодавства України; менеджменту як міждисциплінарної галузі знань, що поєднує в собі науку, досвід "ноу-хау", помножені на мистецтво управління; наукової організації праці, економіки, господарського права, фінансів, аналізу господарської діяльності; основ загальної, інженерної і соціальної психології, соціології, математики, маркетингу; організації і управління виробництвом; основ роботи з ЕОМ, справочинства, ділового адміністрування і спілкування, бухгалтерського обліку. Спеціалісту необхідно вмітивиділяти головні цілі управління і шляхи їх досягнення, жити з групою людей і організовувати їх роботу, керувати собою, досягати високої кваліфікації у справах, свідомо йти на обдуманий ризик і не боятися відповідальності, приймати вірні і своєчасні, інколи нестандартні рішення, не зупинятися на досягнутому, розширяти масштаби своєї діяльності, швидко і на високому рівні навчатися новому, постійно самовдосконалюватися, підбирати розумних та енергійних підлеглих з метою делегування їм частини своїх повноважень і звільняти себе для стратегічного управління фірмою.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ	\|	ВИМОГИ ПРОФЕСІЇ ДО ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХІВЦЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.