Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поняття договору найму (оренди), предмет договору, сторони , строк договору, орендна плата.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ( ст. 759 ЦК). Договір найму відрізняється від інших суміжних договорів наступними ознаками:

1) наймач отримує майно не у власність , а лише у тимчасове користування;

2) оскільки майно підлягає поверненню, предметом договору може бути:

- річ, що визначена індивідуальними ознаками і зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні, тобто неспоживна річ;

- майнові права, наприклад земельні паї; -підприємство, як єдиний майновий комплекс.

Особливості оренди окремих видів майна можуть встановлюватися законами, наприклад ЗУ “ Про оренду державного та комунального майна”, Водним Кодексом , ЗУ “ Про оренду землі” , “ Про господарську діяльність у Збройних Силах України” тощо.

Договір є двостороннім , консенсуальним, оплатним. Сторонами договору є наймодавець (орендодавець) і наймач (орендар), якими можуть бути фізичні та юридичні особи. Щодо оренди державного майна, то відповідно до ЗУ “ Про оренду державного і комунального майна” орендодавцем може бути :

- Фонд державного майна України та його регіональні відділення та представництва – щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна , що не ввійшло до статутних фондів господарських товариств , створених у процесі приватизації ( корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України;

- органи, уповноважені Верховною Радою АР Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном , - щодо майна , яке належить АР Крим або перебуває у комунальної власності;

- державні та комунальні підприємства – щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна площею до 200кв. м., а з дозволу органів, зазначених вище – також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Істотними умовами договору оренди є предмет договору, строк оренди, плата за оренду та інші умови, визначені сторонами в договорі. Плата за оренду встановлюється сторонами в договорі, якщо це не визначено, то вона визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, що мають істотне значення. Форма плати – грошова або натуральна. Плата за оренду державного майна встановлюється відповідно до постанови КМ України від 4.10.95 №786, якою затверджена Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна. Плата за оренду вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати, якщо майно не використовувалося ним за обставинами. За які він не відповідає.

Договір оренди – строковий договір, навіть якщо він укладений без зазначення строку. Якщо строк не вказаний, договір вважається укладеним на невизначений строк. Договір оренди державного майна не може укладатися на невизначений строк. При укладенні договору на невизначений строк, кожна зі сторін має право відмовитися від договору, попередивши іншу сторону про це письмово за 1 місяць, у разі найму нерухомого майна за 3 місяця, якщо інше не встановлено договором. якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору, то за відсутності заперечень орендодавця, договір вважається продовженим на строк, який раніше був встановлений договором.

2. Права та обов’язки сторін за договором. Права третіх осіб на річ.

Наймодавець зобов’язаний:

- надати наймачеві майно у стані, що відповідає умовам договору, у комплектності;

- попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна наймача та інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.

Права наймодавця:

- перевіряти, як використовується майно

- вимагати від наймача своєчасної плати за оренду.

Наймач зобов’язаний :

- в присутності наймодавця перевірити справність речі;

- повернути річ в належному стані після закінчення строку договору;

- своєчасно сплачувати орендну плату;

- використовувати річ за призначенням ( якщо річ використовується не за призначенням – наймодавець має право вимагати розірвання договору).

Наймач має право:

- вимагати надання йому майна , як зазначено в договорі, а якщо наймодавець не передає майно, то вимагати за своїм вибором:

а) передання речі з відшкодуванням збитків, завданих затримкою;

б) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків;

- передати річ в піднайм за договором піднайму, якщо це передбачено договором ( строк піднайму не може перевищувати строку найму).

Наймодавець може гарантувати якість речі протягом всього періоду найму ( ст. 768ЦК). В цьому разі, якщо виявляться недоліки, що перешкоджають її використанню, наймач за своїм вибором має право вимагати:

1) заміни речі, якщо це можливо;

2)відповідного зменшення плати за користування річчю;

3) розірвання договору і відшкодування збитків. які йому були завдані.

Ст 769 ЦК України вказує, що передання речі в найм не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави. При передачі речі в найм, наймодавець повинен попередити наймача про права третіх осіб на річ, якщо він цього не зробить, то наймач має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору та відшкодування збитків. У разі зміни власника - до нового власника речі, зданої в найом переходять права та обов’язки наймодавця.

Річ, передана в найом, може бути застрахована (ст.771ЦК). Ризик випадкового знищення або пошкодження майна несе наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві ( ст.772 ЦК).

Право власності на плоди, продукцію та доходи, одержані наймачем внаслідок користування річчю, належать наймачу (ст.775ЦК).

Капітальний ремонт речі повинен проводиться за рахунок наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.776 ЦК). Якщо наймодавець не проводить капітальний ремонт, наймач має право:

1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;

2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Наймач має переважне право на укладення договору на новий строк перед іншими особами. Наймач може поліпшити річ лише за згодою наймодавця (ст.778 ЦК). В цьому разі після закінчення строку договору наймач має право вилучити поліпшення, якщо це можливо без пошкодження речі, або вимагати відшкодування вартості робіт, якщо поліпшення неможливо відокремити. Якщо внаслідок поліпшення створена нова річ, то наймач стає її співвласником, його частка відповідає вартості його витрат на поліпшення.

Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, то він може вилучити їх, якщо це можливо без пошкодження речі, а якщо неможливо, то він не має право на відшкодування витрат на поліпшення речі. Наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Шкода, завдана третім особам у зв’язку з користуванням річчю, відшкодовується наймачем.

2. Припинення та розірвання договору найму.

Договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи – наймача, якщо інше не встановлено договором або законом, в разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем. Наймодавець має право відмовитися від договору найму, якщо наймач не вносить плати протягом 3 місяців підряд (ст.782ЦК).

Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору про призначення речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступів до проведення капітального ремонту , якщо цей обов’язок був покладений на нього.

Наймач має право вимагати розірвання договору, якщо:

1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;

2) наймодавець не виконує свого обов’язку щодо проведення капітального ремонту речі (ст.784 ЦК).

Якщо наймач не виконує обов’язку про повернення речі, то наймодавець має право вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ст.785ЦК). Строки позовної давності:1рік – до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі, а також про відшкодування шкоди у зв’язку з пошкодженням речі.

4. Прокат. Найм транспортного засобу. Оренда земельної ділянки.

Прокат – це договір, за яким наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність, передає або зобов’язується передати рухому річ наймачеві в користування за плату на певний строк. цей договір є різновидом договору найму і за своєю правовою природою є договором приєднання. Це публічний договір, умови договору не повинні погіршувати становище наймача.

Предметом договору є рухомі індивідуально визначені речі, які призначені для задоволення побутових потреб. Платаза прокат встановлюється за тарифами наймодавця і є однаковою для всіх наймачів.

Особливості договору прокату:

1) наймач має право відмовитися від договору в будь який час;

2) наймач не має права на укладення договору піднайму і переважного права на купівлю речі у разі її продажу;

3) на наймача не можна покладати проведення капітального та поточного ремонту.

Правове регулювання договору здійснюється ст. 787 – 791 ЦК, Законами України «Про захист прав споживачів», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Правилами побутового обслуговування населення, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.94р. та іншими законодавчими актами.

Наймач не має переважного права на покупку речі, зданої в прокат, у разі її продажу і на укладення договору піднайму. Капітальний і поточний ремонт предмету прокату здійснює наймодавець.

Якщо річ вийшла з ладу, наймодавець зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня одержання заяви від наймача усунути недоліки на місці, а у разі проведення робіт у стаціонарних умовах майстерні термін ремонту продовжується до 10 днів. Предмет прокату може бути замінений за згодою наймача.

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов’язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (ст.792 ЦК). Земельна ділянка передається у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, яки знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму земельної ділянки регулюються законом України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1’998 року.

Оренда землі може бути короткостроковою – до 5 років і довгостроковою – до 50 років.

Договір є оплатним, плата за оренду встановлюється відповідно до Закону України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у комунальній і державній власності, має бути тільки у грошової формі.

Договір найму (оренди) капітальної споруди оформлюється у письмовий формі, якщо строк оренди 3 роки і більше – у письмовий нотаріально засвідченої формі і підлягає державної реєстрації. Одночасно із будівлею надається право користування земельною ділянкою, на якої вона знаходиться і яка прилягає до будівлі, споруди.

Предметом договору транспортного засобу можуть бути повітряні , морські, річкові , наземні самохідні засоби тощо. Якщо транспортний засіб передається у найм разом з екіпажем то такий договір називається договором фрахтування. За таким договором експлуатація його проводиться екіпажем, який не припиняє трудові відносини з наймодавцем.

Правове регулювання такого договору здійснюється ст.798 – 805 ЦК, та окремими законодавчими актами.

Форма договору письмова, а якщо учасником договору є фізична особа. то нотаріально посвідчена.

Наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу, від свого імені укладає договори перевезення та інші договори. Він повинен підтримувати транспортний засіб у належному стані, відшкодовувати збитки у разі пошкодження цього засобу. Умова страхування транспортного засобу наймодавцем є обов’язковою.

Наймач повинен відшкодувати збитки, завдані у зв’язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Наймач зобов’язаний відшкодувати шкоду завдану ним 3 особі, у зв’язку із використанням транспортного засобу.

Законом можуть встановлюватися інші особливості договору найму транспортного засобу з екіпажем ( наприклад, оренди повітряних та морських суден).

Контрольні запитання:

1. Поняття договору найму (оренди), предмет договору, сторони , строк договору, орендна плата.

2. Права та обов’язки сторін за договором. Права третіх осіб на річ.

3. Припинення договору найму.

4. Прокат . Найм транспортного засобу.

Рекомендована література:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003. //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №40-44

2. Я. Шевченко. Цивільне право України: Особлива частина. Академічний курс. Підручник. - Київ: Видавничий дім., 2003.

3. Є.О Харионов. Цивільне право України. Підручник. / Харитонов Є.О. О.І. Харитонов О.І., Старцев О.В. – Київ: видавництво Істина, 2009.

4. Кисіль С. Проблемні аспекти лізингових угод // Підприємництво, господарство і право. – 2000. - №7. – С.9 – 13.

ЛЕКЦІЯ №7

Тема: Договір лізингу, договір найму ( оренди) житла.

План:

1. Договір найму житла.

2. Договір лізингу.

3. Договір позички

1. Договір найму житла.

За договором найму житла одна сторона – власник житла ( наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні ( наймачеві0 житло для проживання у ньому на певний строк за плату (ст. 810 ЦК).

Сторонами договору є наймодавець і наймач, якими можуть бути юридичні і фізичні особи, однак, якщо наймачем є юридична особа, то вона може використовувати житло тільки для проживання у ньому фізичних осіб і не може використовувати для здійснення підприємницької діяльності.

Форма договору письмова, договір є двостороннім, відплатним і консенсуальним. Істотними умовами договору є предмет договору, дані про осіб, що проживають разом з наймачем, строк договору , плата за житло ,а також інші умови, щодо яких досягнуто згоди сторонами.

Предметом договору можуть бути квартира, будинок або його частина, призначені і придатні для проживання. Строк договору також встановлюється договором, а якщо строк не вказаний, то договір вважається укладеним на 5 років. Наймач має переважне право на укладення нового договору, якщо строк дії договору закінчився, а також переважне право на купівлю житла у разі його продажу.

Наймач має право укласти договір піднайму, але за згодою наймодавця. При припиненні договору найму, припиняється і договір піднайму житла.

Обов’язки наймача житла:

1) використання помешкання за його цільовим призначенням;

2) забезпечення збереження житла та підтримання його у належному стані;

3) своєчасне внесення плати за житло;

4) при реконструкції житла – отримати дозвіл на це наймодавця;

5) проводити поточній ремонт житла.

Обов’язки наймодавця:

1) надання приміщення наймачу;

2) проводити капітальній ремонт житла.

Наймач та особи, які разом з ним проживають, мають право вселити в приміщення інших осіб для постійного проживання за згодою наймодавця. Таки особи набувають рівні з наймачем права на користування житлом. Таких осіб необхідно відрізняти від тимчасових мешканців, як не мають самостійного права на користування житлом. Тимчасові мешканці повинні звільнити приміщення після закінчення строку проживання або не пізніше семі днів від дня попередження про звільнення приміщення.

Плата за користування житлом встановлюється у договорі, але не може перевищувати плати, яка встановлена законом. Строки внесення плати встановлюються в договорі, а якщо строк не встановлений, то плата вноситься щомісячно.

Особа, яка є наймачем, може бути замінена на іншу особу:

- на повнолітню особу, члена сім”і, за згодою інших осіб, що проживають разом з наймодавцем;

- на повнолітню особу, члена сім”і, в разі смерті наймача.

Розірвання договору найму житла можливе у таких випадках:

- в разі відмови наймача від договору ( при цьому наймач повинен попередити наймодавця за 3 місяця письмово);

- в разі, якщо житло стало непридатним для проживання;

Договір може бути розірваний і за рішенням суду на вимогу наймодавця:

- в разі невнесення наймачем плати за житло за 6 місяців;

- руйнування або псування житла.

В цих випадках наймач і особи, що разом з ним проживають підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення.

Якщо наймодавцем є фізична особа, якої житло належить на праві приватної власності, то вона має право вимагати розірвати договір, якщо житло необхідно для проживання самого наймодавця та членів його сім”і. Обов’язок доведення необхідності використання житла для самого наймодавця лежить на наймодавцеві. В цьому разі наймодавець повинен попередити наймача про розірвання договору не пізніше ніж за 2 місяця.

Ст.826 ЦК передбачає також таку підставу припинення договору, як використання житла не за призначенням, систематичного порушення прав та інтересів сусідів.

Окремо необхідно відмітити договір оренди житла з викупом (ст. 810-1 ЦК). Це особливий вид договору, за яким може передбачатися відступлення орендодавцем права вимоги боргу іншій особі – вигодонабувачеві.

За договором оренди житла з викупом одна сторона - підприємство-орендодавець передає другій стороні – фізичної особі (орендарю) житло за плату на довготривалий ) до 30 років строк, після закінчення якого або достроково, за умови сплати орендних платежів, житло переходить у власність орендаря. Розпорядження житлом до його викупу здійснює підприємство-орендар. Істотними умовами договору є:

1) найменування сторін;

2) характеристика житла;

3) строк укладення договору;

4) розміри, порядок формування, спосіб, форма і с троки внесення орендних платежів та умови іх перегляду;

5) порядок повернення коштів у разі до строкового розірвання договору

6) права та обов’язки сторін;

7) відповідальність та інші умови.

Форма договору письмова нотаріально засвідчена, підлягає держаної реєстрації.

2.Договір лізингу.

Договір лізингу – це договір, за яким одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні ( лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингоодержувачеві на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем ( прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця ( постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікації та умов ( непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (ст. 806 ЦК).

Предметомлізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена законодавством до основних фондів. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх структурні підрозділи. Майно, що перебуває в державній або комунальної власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та або у володіння, може бути передано в лізинг за згодою відповідного органу.

Ризик випадкового знищення або пошкодження предмету лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір лізингу консенсуальний, платний, двосторонній або багатосторонній. Сторонами лізингу є лізингодавець і лізингоодержувач. Лізингодавцем є суб’єкт підприємницької діяльності юридична особа, лізингоодержувачем є фізична або юридична особа. Форма договору письмова.

Правове регулювання цього договору здійснюється ЦК України та ЗУ “ Про фінансовий лізинг” в редакції від 11.12.2003р.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її в користування лізингоодержувачеві на визначений строк не менше 1 року за встановлену плату.

Предмет лізингу за умовами договору і за письмовою згодою лізингодавця може бути переданий у сублізинг лізингоодержувачем третім особам за плату.

Істотні умови договору:

- предмет лізингу;

- строк лізингу;

- розмір лізингових платежів;

- інші умови за погодженням сторін.

У разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингоодержувача до іншої особи відповідні права та обов’язки лізингодавця да договором лізингу переходять до нового власника. З моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувача ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмету лізингу переходить до лізингоодержувача.

Лізингодавець має право :

- інвестувати на придбання предмету лізингу як власні , так і залучені кошти;

- здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;

- відмовитися від договору у випадках , передбачених законом або договором;

- стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса ;

- вимагати повернення предмету лізингу тощо.

Лізингодавець зобов’язаний:

- надати предмет лізингу лізингоодержувачу у встановлений строк;

- попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров’я, майна лізингоодержувача та інших осіб;

Лізингоодержувач зобовязаний:

- своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов’язання щодо утримання предмета лізингу;

- у разі несплати лізингових платежів протягом 2 чергових строків на вимогу лізингодавця повернути йому об’єкт лізингу;

- у зазначені у договором лізингу строки відповідно до його умов надавати лізингодавцю відомості про технічний стан об’єкта лізингу та свій фінансовий стан, доступ для перевірки об’єкта лізингу та умов його експлуатації;

- у разі, якщо він не реалізує своє право викупу об’єкта лізингу та не продовжить строк його використання після припинення дії договору, повернути об’єкт лізингу лізингодавцеві у стані, зазначеному в договорі.

Основним обов’язком лізингоодержувача є своєчасна сплата лізингових платежів, які включають:

· суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об”єкта лізингу, що амортизується за строк. за який вноситься лізинговий платіж;

· суму, що сплачується лізингодавцю як відсоток за залучений ним кредит, для придбання майна за договором лізингу;

· платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

· відшкодування страхових платежів, якщо об’єкт лізингу застрахований лізингодавцем;

· інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

2. Договір позички

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Договір є реальним або консенсуальним, безоплатним ( як правило), одностороннім або двостороннім.

Предметом договору є індивідуально визначена річ або речі визначені родовими ознаками, споживні і неспоживні.

Сторонами є юридичні і фізичні особи, але як правило це фізичні особи, а юридичні – якщо це передбачено їх статутними документами.

Форма договору усна, письмова, письмова нотаріально засвідчена. Якщо договір укладається між фізичними особами щодо передання в користування предметів побутового призначення – усна ( за вимогою сторони – письмова і письмова нотаріальна), між юридичними особами, між юридичними та фізичною особою – письмова, щодо нерухомості або транспортних засобів – нотаріально посвідчена, і якщо строк договору рік і більше відносно нерухомості, то підлягає державної реєстрації.

Істотними умовами є предмет договору, безоплатність договору. Якщо договір є платним, то це договір найму. Строк договору не є істотною умовою.

Зміст прав та обов’язків залежить від того, яким є договір, реальним або консенсуальним. Однак для цих договорів є обов’язковим попередження позичкодавцем користувача про особливі властивості цієї речі. Речі передаються в комплектності і с при належностями ( скрипка і футляр).

Користувач повинен в присутності позичкодавця перевірити справність речі, якщо річ не буде перевірена, вважається, що вона передана в справному стані. Користувач також зобов’язаний:

- нести витрати на утримання речі;

- користуватися річчю за призначенням і особисто;

- повернути її після закінчення строку дії договору;

Користувач має право повернути річ в будь який строк до закінчення строку дії договору, якщо позичкодавець не провив капітального ремонту речі, відремонтувати її і вимагати плати за ремонт.

Відповідальність за шкоду, яка заподіяна третім особам у зв’язку із користування річчю несе користувач.

Відповідальність за шкоду, завдану у зв’язку з користуванням предметом позички, може бути покладено і на позичкодавця за умови, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких користувач не буде попереджений позичкодавцем і про які він не знав і не міг знати.

Підстави припинення договору:

- у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи користувача, якщо інше не встановлено договором.

Односторонне припинення договору:

- якщо договір консенсуальний, то він може бути розірваний за вимогою користувача у випадку, якщо позичкодавець не виконує обов’язку передати річ у користування з відшкодуванням збитків.

Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо:

1) у заявку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;

2) користування річчю не відповідає її призначенню;

3) річ самочинно передана користувачем у користування іншій особі;

4) внаслідок недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена.

Особа, яка стала власником речі, яка передана у користування має право вимагати розірвання договору, який укладено без визначення строку. Про це власник повідомляє користувача заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички.

Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її повернення, а також відшкодування завданих збитків (ст. 836 ЦК)

Контрольні запитання:

1. Поняття та зміст договору найму житла.

2. Договір піднайму житла.

3. Поняття договору лізингу.

4. Форма та зміст договору лізингу.

5. Права та обов’язки сторін за договором лізингу.

6. Договір позички

Рекомендована література:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003. //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №40-44

2. Закон України “ Про фінансовий лізинг” від 16.12.1997р.// Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №16 – Ст.68 з наступними змінами і доповненнями.

3. Я. Шевченко. Цивільне право України: Особлива частина. Академічний курс. Підручник. - Київ: Видавничий дім., 2003.

4. Є.О Харионов. Цивільне право України. Підручник. / Харитонов Є.О. О.І. Харитонов О.І., Старцев О.В. – Київ: видавництво Істина, 2009.

ЛЕКЦІЯ №8

Тема: Договір підряду.

План:

1. Поняття і значення договору підряду. Правове регулювання

договору.

2. Істотні умови договору.

3. Обов’язки сторін за договором підряду.

4. Правові наслідки порушення умов договору підряду.

1. Поняття і значення договору підряду. Правове регулювання договору.

За договором підряду одна сторона ( підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням іншої сторони ( замовника), а замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконану роботу (ст. 837)

Законодавство та підприємницька практика розрізняють декілька видів таких договорів: підряд; побутове замовлення; підряд на капітальне будівництво; підряд на виконання проектних та пошукових робіт, підряд на виконання науково-дослідних чи дослідно- конструкторських та технологічних робіт. Кожен вид таких договорів має свої особливості.

Договір підряду консенсуальний, оплатний двосторонній. Предметомдоговору є індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми.

Сторонами є замовник і підрядник. Ними можуть бути юридичні і фізичні особи.

Договір підряду має спільні риси з трудовим договором, але є і відмінності:

1) предметом договору підряду є кінцевий результат роботи, а для трудового договору – факт трудової діяльності;

2) робота за договором підряду виконується на свій ризик, за трудовим договором працівник не несе відповідальності за загибель предмета його праці;

3) сторонами в 1 випадку є юридичні і фізичні особи, а трудовий договір укладається лише з фізичною особою.

Від договору купівлі – продажу договір відрізняється:

1) предметом договору, в договорі купівлі – продажу це індивідуально визначені речи;

2) моментом укладення і виконання договору: ці моменти як правило збігаються, а у договорі підряду ні.

Значення договору підряду у тому, що він направлений на задоволення різних потреб громадян і організацій. Громадянам здійснюються таки послуги, як ремонт житла, пошив одягу, ремонт взуття тощо. Організації укладають договір підряду у зв’язку з необхідністю, наприклад, ремонту виробничих будинків, споруд тощо.

Відносини , що виникають з цього договору регулюються главою 5 книги 1 ЦК України, ЗУ “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, гл.61, 62 ЦК України, іншими нормативними актами.

2. Істотні умови договору підряду.

Істотними умовами договору є предмет, ціна і строк виконання роботи.

Предметом є індивідуалізований результат праці підрядника. В договорі повинно бути чітко визначені вимоги до його предмету.

Ціна - це грошова сума, належна підрядчикові за виконання роботи. Якщо у договорі не встановлено ціну роботи або ії способи, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат сторін (ст.843 ЦК). Ціна включає і відшкодування витрат підрядника та плату за виконану роботу. Ціна в договорі може визначатися і в кошторисі, який містить постатейний перелік витрат щодо виконання робіт. він є невід’ємною частиною договору. Кошторис може бути твердим і приблизним. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися дише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов’язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом або договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник – його зменшення. Тільки у разі істотного зростання вартості матеріалів після укладення договору, підрядник вправі вимагати збільшення і якщо замовник на це не погоджується, то вимагати розірвання договору. Приблизний кошторис складається в тому разі, якщо заздалегідь неможливо визначити перелік робіт, що потребуються. В міру виконання робіт приблизний кошторис уточнюється й розрахунки провадяться за фактично проведеними підрядником витратами, але якщо немає значного перевищення приблизного кошторису. Можливість збільшення ціни припускається лише у разі виникнення необхідності в проведенні додаткових робіт. не передбачених приблизним кошторисом.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються в договорі , а якщо строки в договорі не встановлені, то замовник вправі вимагати виконання робіт у розумні строки, відповідно до суті зобов’язання, характеру та обсягів роботи, звичаїв ділового обороту ( ст. 846 ЦК). Строки можуть бути початковими, проміжними і кінцевими. Це сприяє ритмічному ходу робіт і своєчасному їх завершенню, а також дозволяє замовнику перевіряти хід робіт і вживати заходів до їхнього неналежного виконання. З моменту укладення договору строки стають обов’язковою умовою для сторін, їх зміна може бути проведена лише на умовах та в порядку , визначеному договором. Строки можуть бути змінені у випадках, передбачених законом, наприклад, ст. 651 ЦК допускає зміну договору при його істотному порушенні іншою стороною.

3. Обов’язки сторін за договором підряду.

Уклавши договір. Сторони беруть на себе відповідні обов’язки з одночасним набуттям прав.

Підрядник зобов’язаний:

1) виконати певну роботу за завданням замовника;

2) виконати роботу із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (п.1 ст.839 ЦК);

3) зберігати майно, передане йому замовником (ст.841 ЦК);

4) своєчасно повідомити замовника про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

5) повідомити про те , що додержання вказівок замовника загрожує якості і придатності результату роботи та інші обставини;

6) своєчасно приступити до роботи;

7) здати належно виконану роботу в обумовлений строк;

8) передати разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмету договору.

Замовник зобов’язаний:

1) прийняти роботу і оглянути ії;

2) оплатити вартість робіт;

3) за вимогою підрядника усунути обставини, що загрожують міцності та придатності виконуваної роботі;

4) сприяти підрядникові у виконанні робіт.

4. Правові наслідки порушення умов договору.

Правові наслідки порушення умов договору замовником:

1. Підрядник має право відмовитися від договору підряду з відшкодуванням йому збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не замінить вказівок про спосіб виконання роботи, не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи (ст.848 ЦК).

2. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці і цим створив неможливість виконання роботи ( ст. 851ЦК).

3. Підрядник має право при несплаті встановленої ціни або іншої суми, належної йому, притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника (ст.856 ЦК).

4. Якщо замовник ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник після 2 разового попередження має право продати результати роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних йому платежів внести в депозит нотаріуса на ім’я замовника, якщо інше не встановлено договором.

Правові наслідки порушення умов договору підрядником:

1. Замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує ії повільно, що закінчити ії в строк стає явно неможливим; встановити строк для усунення недоліків, якщо буде очевидним , що робота не буде виконана належним чином і також вимагати розірвання договору і відшкодування збитків при невиконанні його вимог ( це право замовника, а не обов’язок), ст.849 ЦК.

2. Замовник має право у будь - який час до закінчення робіт відмовитися від договору, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та від шкодувавши йому збитки ( п.4 ст. 849 ЦК).

3. Якщо підрядник відступив від умов договору, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом відшкодування витрат чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором (ст.852ЦК). Якщо в роботі є істотні відступи від умов договору або інші істотні недоліки , то замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

4. Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору, які погіршили роботу, або з іншими недоліками , які роблять ії непридатною для використання, то замовник має право вимагати:

а) безоплатного усунення недоліків;

б) пропорційного зменшення ціни роботи;

в) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх не встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків , безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. Якщо недоліки є такими, що не можуть бути усунені , то замовник має право відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків.

Замовник зобов’язаний оглянути виконану роботу, у разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, інакше він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаної роботі.

Якщо робота прийнята без перевірки, то замовник позбавляється права посилатися на недоліки в роботі ( явні недоліки). При виявленні після прийняття роботи “ прихованих” недоліків, замовник зобов’язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі спору з цього, за вимогою будь – якої сторони, може бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли вина його в цьому не встановлена. Якщо експертиза призначена за вимогою обох сторін, витрати поділяються між сторонами порівну.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу до настання строку здачі підрядником роботи, несе сторона, яка надала матеріали, а після настання цього строку - сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором.

До вимог щодо неналежної якості роботи за договором підряду застосовується позовна давність в 1 рік, а щодо будівель і споруд – 3 роки від дня прийняття роботи замовником.

Якщо відповідно до договору робота приймається частинами, перебіг строку позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.

Сторони за цим договором зобов’язані не розголошувати конфіденційність інформації, одержаної одна від другої.

Підрядник має право залучити до виконання робіт інших осіб

( субпідрядників) залишаючись відповідальним перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками – як замовник.

Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, що передбачені договором, підрядник має право на оплату роботи за ціною встановленої договором, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.

Контрольні запитання:

1. Поняття і значення договору підряду. Правове регулювання договору.

2. Істотні умови договору.

3. Обов’язки сторін за договором підряду.

4. Правові наслідки порушення умов договору підряду.

Рекомендована література:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №40-44

2. Закон України “ Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000р. - № 36. – Ст.299.

4. Є.О Харитнов. Цивільне право України. Підручник. / Харитонов Є.О. О.І. Харитонов О.І., Старцев О.В. – Київ: видавництво Істина, 2009.

ЛЕКЦІЯ 9.

Тема: Побутовий підряд. Особливості договору будівельного

підряду.

План:

1. Поняття договору побутового замовлення, форма договору, сторони договору, ціна договору.

2. Права та обов’язки сторін за договором побутового

замовлення.

3. Особливості договору будівельного

підряду.

4. Інші види договорів підряду.

1. Поняття договору побутового замовлення. Сторони договору, форма договору, ціна договору.

За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи ( замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити роботу (ст. 865ЦК).

Договір є двостороннім, консенсуальним, оплатним. Договір має ряд властивостей, які дозволяють відмежувати його від інших різновидів договорів підряду:

1) по суб’єктному складу ( підрядником може бути фізична та юридична особа, яка має статус підприємця, а замовником лише фізична особа );

2) мета договору – задоволення побутових та інших особистих потреб;

3) цієї договір є публічним.

Підрядчик повинен надати замовнику до укладення договору всю інформацію про себе, про роботу, про ціни, про форму оплати та інші відомості.

Відносини з цього договору регулюються параграфом 2 Цивільного кодексу , Законами України “Про захист прав споживачів” від 12.05.91р., «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96р., “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6.07.96р., “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02. 94р., Правилами побутового обслуговування населення, затв. Постановою КМ України від 16.05.94р., Положенням про порядок присвоєння категорій суб’єктам господарської діяльності, що надають побутові послуги населенню, затв. Постановою КМ України від 23.08.95р., та іншими нормативними актами.

Форма договору письмова і усна. Оформлюється договір квитанцією, розпискою, іншим документом, у якому мають зазначатися необхідні реквізити, або ж шляхом видачі жетона, талона, касового чека. Виконання працівниками служби побуту замовлень без належного їх оформлення не створює для підприємства правових наслідків.

В документі, що підтверджує укладення договору повинні міститься:

- найменування та юридична адреса підрядника;

- дата приймання замовлення;

- строк виконання;

- сума авансу;

- підпис того, хто здав замовлення, та того хто прийняв;

вид послуги, заводської номер виробу, що здається в ремонт та інші реквізити.

Вартість робіт за договором визначається сторонами в договорі, якщо інше не встановлено прейскурантами , тарифами тощо.

2. Права та обов’язки сторін за договором.

Обов’язки підрядника:

- виконати роботу з свої матеріалів або з матеріалів замовника( при виконанні роботи з матеріалів підрядника замовник оплачує вартість матеріалів повністю або частково до початку роботи, а якщо робота виконується з матеріалів замовника, то у квитанції або іншому документі вказується точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін);

- підрядник повинен виконати роботу належним чином і у встановлений строк,

- надати необхідну інформацію замовнику;

Права замовника:

- вимагати оплати виконаної роботи;

- у разі нез’явлення замовника за одержанням виконаної роботи або іншого ухилення замовника від її прийняття - письмово попередити замовника про необхідність одержати виконану роботу і після спливу 2 місяців після попередження продати предмет договору за розумну ціну, а суму виторгу з відрахуванням усіх належних підрядникові платежів внести у депозит нотаріуса на ім’я замовника.

Обов’язки замовника:

- своєчасно прийняти виконану роботу;

Права замовника:

- вимагати виконання роботи належним чином у встановлений строк;

- якщо підрядник допустить відступи від умов договору або інші істотні недоліки в роботі, виконаної з матеріалів замовника, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків або виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості ;

- при виявленні інших відступів від умов договору або інших недоліків у робі – вимагати безоплатного їх усунення у розумній строк або вимагати відшкодування його витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати.

Підрядник не несе відповідальності за недоліки, якщо доведе що вони виникли з вини самого замовника чи внаслідок непереборної сили. Замовник вправі пред’явити претензії про усунення недоліків протягом дії гарантійного строку чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом 6 місяців після прийняття роботи. Замовник може пред’явити претензію про усунення недоліків після закінчення гарантійного строку протягом встановленого строку служби, а якщо такий строк не встановлений – протягом 10 років, якщо в роботі будуть виявлені недоліки, допущені з вини підрядника, та вони можуть становити небезпеку для життя або здоров’я замовника та інших осіб.

3. Особливості договору будівельного підряду.

За договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно – кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик ( фронт робіт), передати затверджену проектно – кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Сторонами договору є підрядник і замовник. Замовником може бути юридична і фізична особа, яка має відповідну ліцензію, а підрядником юридична особа, фізична особа, якщо вона є суб’єктом підприємницької діяльності.

Предметом договору є проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції підприємств, будівель, споруд та інших робіт, нерозривно пов’язаних із місцем знаходження об’єкта.

Власникомоб’єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовником є підрядник. Форма договору письмова. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об’єкта будівництва до його прийняття замовником несе підрядник, крім випадків , коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника.

Договір може бути двостороннім і багатостороннім.

Проектно – кошторисна документація у такому договорі має велике значення і є істотною умовою цього договору. Розробка такої документації найчастіше виконується організацією, яка проектує будівництво за замовленням будь – якої сторони договору, однак така документація обов’язково погоджується із замовником. Підрядник повинен виконувати роботи відповідно до технічної документації. В договорі обов’язково повинно бути визначені склад і зміст проектно – кошторисної документації і яка сторона повинна надати її і в який строк. Якщо в ході виконання робіт буде виявлено, що окремі роботи не враховані проектною документацією, то підрядник повинен повідомити про це замовника. В разі неодержання відповіді на це від замовника підрядник повинен зупинити проведення робіт. Замовником до проектно – кошторисної документації можуть бути внесені зміни але за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами , за вартістю не перевищують 10% визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором, в іншому випадку це допускається лише за згодою підрядника. Якщо підрядник погодився, то він не має права відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Матеріально – технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором. Оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об’єкту, якщо інший порядок не встановлений сторонами в договорі.

Підрядник зобов’язаний страхувати об’єкт будівництва, про що надає відповідні документи замовнику.

Приймання робіт здійснюється у порядку встановленому договором або законом. В цьому мають брати участь представники органів державної та органів місцевого самоврядування влади, якщо це встановлено законом або іншими нормативно – правовими актами. Прийняття робіт оформлюється актом, який підписується сторонами .

Підрядник гарантує якість робіт у договорі будівельного підряду (ст. 884 ЦК), він відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об’єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник.

Підрядник відповідає:

- за недоліки збудованого об’єкту;

- за прострочення передання його замовнику;

- інші порушення.

Підрядник несе відповідальність у вигляді неустойки та відшкодовує збитки.

Замовник несе відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойку та відшкодування збитків ( ЗУ “ Про майнову відповідальність за порушення умов договору (контракту) при виконанні робіт на будівництві об’єктів”).

4. Інші види договорів підряду.

1.Підряд на проектні та пошукові роботи.

За таким договором підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити їх.

Договір консенсуальний, оплатний двосторонній. Форма договору письмова. Завдання на проведення таких робі є істотною умовою договору, воно повинно містити вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації.

Відповідальність підрядника настає за недоліки проектно-кошторисної документації, включаючи недоліки, що виявлені у ході будівництва. Підрядник зобов’язаний переробити документацію безоплатно. Або здійснити необхідні пошукові роботи і відшкодувати завдані збитки.

2. Підряд на виконання науково-дослідних або дослідно- конструкторських робіт.

За таким договором підрядник зобов’язується повести за завданням замовника наукою дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник – прийняти і оплатити виконану роботу.

Договір консенсуальний, оплатний двосторонній. Форма договору письмова. Важливим є те, що обидві сторони зобов’язані забезпечити конфіденційність відомостей про договір. Крім цього, замовник може використовувати предмет договору у межах і на умовах, встановлених договором, а виконавець може використати результат роботи для себе, якщо інше не встановлено договором.

Контрольні запитання:

1. Поняття договору побутового замовлення, форма договору, сторони договору, ціна договору.

2. Права та обов’язки сторін за договором побутового замовлення

3. Особливості договору будівельного замовлення.

Рекомендована література:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003. //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №40-44

2. Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91р.//Відомості Верховної Ради України. – 1991р. - № 30. – Ст.. 379

3 Я. Шевченко. Цивільне право України: Особлива частина. Академічний курс. Підручник. - Київ: Видавничий дім., 2003.

ЛЕКЦІЯ № 10

Тема: Загальні положення про послуги

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Практична робота	\|	Методи правового регулювання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.046 сек.