План лекції.

Тема: Дисципліна праці.

ЛЕКЦІЯ № 16

Відпустка без збереження заробітної плати.

Відпустка без збереження заробітної плати надається:

1) матері або батьку, який виховує дитину без матері ( в т.ч. у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі), що має 2 і більш дітей віком до 15 років або дитину – інваліда –тривалістю до 14 кал. днів щорічно;

2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологової відпустці – до 14 кал. днів;

3) матері або іншим особам, які фактично здійснюють догляд за дитиною, у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду – тривалістю, визначеному у медичному висновку але не більш як до досягнення дитиною 6 річного віку;

4) ветеранам війни, особам , які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам на яких поширюється чинність ЗУ “Про статус ветеранів , та гарантії їх соціального захисту” – до 14 кал. днів;

5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною – до 21 кал. дня щорічно;

6) інвалідам 1 та 2 групи – до 60 кал. днів щорічно;

7) особам, які одружуються – до 10 кал. днів;

8) працівникам, у разі смерті рідних по крові або шлюбу – до 7 або до 3 кал. днів ( в залежності від міри родинності) без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;

9) працівникам для завершення санаторно – курортного лікування - тривалістю, визначеною у медичному висновку;

10) працівникам , допущених до вступних іспитів у вищі заклади освіти – до 15 кал. днів ( без урахування часу проїзду);

11) в інших випадках, передбачених діючим законодавством.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження з/плати на термін, обумовлений угодою між власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 кал. днів на рік.

Контрольні запитання:

1.Порядок надання відпусток.

2.Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням.

3.Творчі відпустки.

4.Соціальні відпустки.

5.Відпустка без збереження заробітної плати.

Література:

1.В.І. Прокопенко “Трудове право”, підручник, Х.- 1998.

2.Карпенко Д.О. Трудове право України. К.,-1999р.

3.Трудове право України. Підручник за ред. Н.Б.Болотіної, Г.І.Чанишевої.

4.Венедиктова В. регулювання ненормованого робочого часу в умовах ринкової економикі. / Право України –1999 -№7. С.104-106,131./

5.Гинцбург Л.Я. Регулировние робочого времени в СССР. М. 1966.

1. Гончарова Г, Жернаков В, Прилипко С Спірні питання застосування ст. 26 Закону “Про відпустки” /Право України, 1999 №9 с.43 –47./

1.Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення.

2.Внутрішний трудовий розпорядок. Основні трудові обов’язки сторін

трудового договору.

3.Заохочення в трудовому праві.

4. Юридична відповідальність за порушення трудової дисципліни.

5. Загальна дисциплінарна відповідальність.

6. Спеціальна дисциплінарна відповідальність.

1. Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення.

В правовій літературі поняття “дисципліна праці” розглядається в чотирьох аспектах:

· як один з основних принципів трудового права;

· як елемент трудового право відношення;

· як інститут трудового права;

· як фактична поведінка, тобто рівень дотримання усіма працюючими на виробництві дисципліни праці.

Під методами забезпечення трудової дисципліни розуміють передбачені законодавством способи її забезпечення, тобто виконання сторонами трудового договору своїх обов’язків.

Традиційно вважають, що існують 2 методи забезпечення трудової дисципліни: заохочення та примус. Однак в умовах ринкових відносин особливого значення набувають економічні та організаційні методи забезпечення дисципліни праці.

Сутність економічних методів полягає у всебічній активізації трудящих за допомогою відновлення почуття господаря, власника. Стимулююче значення тут мало прийняття законів “ Про власність” , “ Про підприємства в Україні “ , “ Про господарські товариства” , “Про приватизацію майна державних підприємств” та інші. Ці закони створили правову базу для формування справжньої зацікавленості працівників у результатах своєї праці й зміцнення трудової дисципліни.

Суть організаційних методів характеризується науковим підходом до організації виробництва загалом. Однією з засад розвитку виробництва виступає цілеспрямоване вдосконалення його організацій. Широко відомо наукові теорії управління Ф.Тейлора, Г.Файоля, які обґрунтували менеджмент як науку про керівництво (управління) людьми – окремими працівниками, робочою групою, трудовим колективом.

У правовому аспекті предметом менеджменту є правове регулювання системи суспільних відносин щодо організації управління персоналом. Відносини щодо забезпечення дисципліни праці є складовою частиною цієї системи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням.	\|	Внутрішній трудовий розпорядок – порядок поведінки, взаємодії між працівниками на конкретному підприємстві, в установі, організації в процесі здійснення трудової діяльності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.