• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мета лекції.

Лекція 7. ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ

Питання до самоконтролю

1. Якими соціальними і політичними чинниками зумовлене виникнення держави як політико-правового інституту?

1. Яке місце займає держава в політичній системі суспільства? Як держава взаємодіє з іншими елементами політичної системи?
2. Що означає суверенітет держави?
3. Система яких функцій (внутрішніх і зовнішніх) характеризує діяльність держави?
4. У чому особливості інституту сучасної монархії?
5. Чим відрізняється парламентська республіка від президентської республіки?
6. У чому відмінності федеральної держави від унітарного?
7. Що таке соціальна держава? Які держави сучасного світу можна віднести до соціальних держав?

9. Доведіть, що форма державного устрою відбиває спосіб політичного об'єднання населення певної території, зв'язок громадян і держави через владно-політичні й територіальні утворення.

ПЛАН.

1. Сутність і структура політичного режиму.

2. Тоталітарний політичний режим.

3. Авторитарний політичний режим.

4. Демократичний політичний режим.

5. Політичні режими України

1.Сутність і структура політичного режиму

Політичний режим являє собою комплекс взаємодіючих компонентів здійснення політичної влади. Носієм зв`язків та відносин, тобто показником того, як, в якій політичній парадигмі працює влада, є компоненти та їх взаємодія, атрибутивні, характерні властивості того чи іншого політичного режиму.

Політичний режим складається, принаймні, з трьох компонентів, які зберігають певну автономність.

Перший компонент, який складає зміст поняття “політичний режим” – це права та свободи особистості, пріоритетний тип її політичної культури, поведінки, свідомості, менталітету. Права людини, їх міра та гарантії реалізації взаємозв`язані з рівнем розвиненості самого права, його роллю в механізмі політичного володарювання.

Другий компонент змісту поняття “політичний режим” також має кілька вимірів, обумовлених рівнем та якістю соціально-економічного розвитку суспільства, принципом поділу влади, статусами партійної системи, політичної опозиції, засобів масової інформації, армії, поліції, церкви.

Третій змістовий компонент політичного режиму – це методи здійснення політичної влади.

Таким чином, політичний режим є осередком взаємодії комплексу компонентів, кожний з яких, у свою чергу, містить не менш інтегровані складові. Тому політичні режими і відрізняються один від одного, передусім, своєю політичною системою (її структурою, пріоритетами, методами дії тощо).

Політичний режим розкриває характер відносин між: 1) державою і громадянами; 2) вищими органами державної влади (главою держави, урядом, парламентом, вищими судовими органами); 3) державою і органами регіонального і місцевого самоврядування, а у федеративних державах — між державою і суб'єктами федерації; 4) державою і партіями; 5) правлячими елітними групами і опозицією; 6) виборчою системою і формою державного правління; 7) партією і групами тиску; 8) ідеологічними і неідеологічними формами політичного процесу.

Політичний режим – сукупність характерних для певного типу держави політичних відносин, засобів і методів реалізації влади, наявних стосунків між державною владою і суспільством, домінуючих форм ідеології, стану політичної культури.

Класифікація політичних режимів достатньо різноманітна. Наприклад, політичні режими можна класифікувати:

1. за рівнем демократичності (народний – антинародний);

2. за ступенем розвинутості політичної системи (авторитарно-демократичний, відкритий та закритий, легітимний та нелегітимний);

3. з точки зору форм правління (режим парламентського типу, президентського правління, монархічні, республіканські тощо) ;

4. за кланово-груповими критеріями (режим “білої меншості”, “чорних полковників”, “червоних кхмерів” тощо).

Оцінки політичних режимів мають і символічний сенс, і тому дозволяють утворити образ країни, держави, тип правління без конкретного аналізу (наприклад, абсолютистський, царський, “попередній” режим тощо), нерідко в персоніфікованій формі, за ім`ям глави держави (режими Гітлера, Піночета, Хусейна, Кастро тощо).

Широко відомі три типи політичних режимів: тоталітарний, авторитарний і демократичний. Кожен з них має свої ознаки, які складають сутнісну основу їх різниці один від одного.

Читайте також:

1. Більш детально про інвестиційну взаємодію в наступному Додатку до цієї Лекції.
2. Вибір остаточного варіанта плану лекції. Робота над формою викладу.
3. ЛЕКЦІЇ.
4. Мета та завдання лекції.
5. Мета та завдання лекції.
6. Мета та завдання лекції.
7. Мета та завдання лекції.
8. План лекції.
9. План лекції.
10. План та організаційна структура лекції.
11. План та організаційна структура лекції.

Переглядів: 788