Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Лекція № 20. Тема: Заробітна плата.

План лекції:

1.Поняття заробітної плати, її структура та функції.

2.Сфери регулювання заробітної плати.

1.Поняття заробітної плати, її структура та функції.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Структура заробітної плати складається з 3 частин:

· основна заробітна плата;

· додаткова заробітна плата;

· інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата складається з винагороди за виконану роботу в межах встановлених норм праці ( норми часу, норми виробітку, обслуговування, нормування завдання, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок ( окладів), відрядних розцінок – для робітників і посадових окладів для службовців.

До основної заробітної плати включаються також суми процентних або комісійних нарахувань залежно від обсягу прибутків, отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг), в тих випадках, коли вони є основною заробітною платою; суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет, телеграфного агентства, видавництва та інші.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і зо особливі умови праці.

До фонду додаткової заробітної плати входять доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати. Наприклад, за майстерність, за знання іноземних мов, за класність водіям, за вислугу років та ін.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати – це виплати у формі винагороди за підсумками роботи за рік, премій за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші виплати, які непередбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами нормами (суми оплати вимушених відпусток з ініціативи законодавства з частковим збереженням заробітної плати; оплата простою не з вини працівника, винагорода за підсумками роботи за рік, винагорода за відкриття винаходів, раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога, суми соціальних і трудових пільг та ін.)

Необхідно відрізняти заробітну плату від винагороди передбаченою цивільно-правовими договорами (підряду, доручення та ін.). Заробітна плата – це оплата витрат живої праці у процесі суспільного виробництва, а винагорода за цивільно-правовими договорами – це оплата кінцевих результатів праці. Заробітна плата ділиться на основну і додаткову, а винагорода за цивільно –правовими договорами не ділиться на частини.

Закон України “Про оплату праці” передбачає державне та договірне регулювання оплати праці, а винагорода за цивільно-правовими договорами регулюється їх сторонами.

Державою встановлюється мінімальний розмір заробітної плати , а розмір винагороди в іншому випадку – сторонами.

Джерелом коштів на оплату праці госпрозразрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, отримані внаслідок господарської діяльності.

Для установ і організацій, які фінансуються з бюджету, це кошти, що виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, отриманого внаслідок господарської діяльності а також з інших джерел.

На заробітну плату покладаються такі функції:

· відновлююча;

· стимулююча;

· соціальна;

Відновлюючи функція полягає у тому, що розмір заробітної плати тісно пов’язаний з рівнем життя населення, а також таким важливим соціальним стандартом, як прожитковий рівень, який характеризує мінімально допустимі умови відновлення активного фізичного стану людини.

Стимулююча функція – це правильна організація оплати праці, дотримання справедливих пропорцій, співвідношень, обліку розмірів заробітної плати з умовами і результатами праці, служать могутньим чинником стимулювання продуктивності праці, зацікавлення працівників в результаті роботи.

Соціальна функція . Вплив заробітної плати на якість робочої сили здійснюється не тільки безпосередньо , заробітна плата має великий і опосередкований вплив на розвиток соціальних процесів. Адже саме із заробітної плати здійснюється відрахування – страхові внески до різних соціальних фондів, формуються податки. Таким чином, заробітна плата багато в чому зумовлює рівень охорони здоров’я, соціального забезпечення, освіти, підготовки кадрів.

Заробітна плата є провідним інструментом соціальної політики, вона зумовлює рівень соціальності суспільства, здатності держави підтримувати рівень якості життя, соціуму загалом і кожної людини окремо.

2. Сфери регулювання заробітної плати.

Закон України “ Про оплату праці” передбачає дві сфери регулювання заробітної плати:

· на державному рівні;

· на договірному рівні.

Державний рівень заробітної плати полягає в законодавчому регулюванні оплати праці працівників підприємств всіх форм власності шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, а також інших державних норм і гарантій ;

встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державний, комунальної власності, працівників підприємств, установ , організацій, що фінансуються з бюджету, регулювання фондів оплати праці працівників підприємств – монополістів, а також шляхом встановлення податків на доходи працівників.

Мінімальна заробітна плата – один з важливих соціальних стандартів, які застосовується у всіх державах світу.

Ст.3 Закону України “Про оплату праці” дає таке її визначення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Контрольні запитання.	\|	Лекція № 21. Тема: Заробітна плата.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.