• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Питання 3. Структура грошового обороту.

Об'єктивною основою грошового обороту є товарне виробництво, при якому товарний світ поділяється на товари та гроші.

Грошовий оборот – це рух грошових коштів в готівковій та безготівковій формах, що обслуговують реалізацію товарів, а також нетоварні платежі в народному господарстві.

Залежно від форми функціонування грошей в обороті, виділяють готівковий грошовий оборот і безготівковий грошовий оборот.

Готівково - грошовий оборот являє собою сукупність платежів готівковими коштами, які використовуються при виплаті заробітної плати, пенсій, субсидій.

Населення здійснює готівкові платежі при купівлі товарів, оплаті різних видів послуг тощо.

Правильна організація обороту готівкових коштів впливає на розмір грошової маси, від неї залежить швидкість обертання грошей, що характеризує стабільність та стійкість грошового обігу.

Готівкові кошти використовуються в основному населенням.

Але підприємство та організація без роботи з готівковою грошовою масою обійтися не може : це пов'язано з оплатою праці.

Підприємства та організації самостійно можуть реалізовувати свою продукцію і послуги, отримуючи при цьому виручку готівкою.

Підприємства використовують готівкові гроші в розрахунках між собою в межах установлених законодавством сум .

Таким чином, в економіці формується готівково-грошовий обіг, який являє собою розрахунки готівковими грошима.

Значну частину грошового обороту складають платежі підприємств за товари, роботи, послуги, які здійснюються безготівковим шляхом.

Сукупність цих платежів, що здійснюються без використання готівкових грошей, становить безготівковий грошовий оборот.

Безготівкові розрахунки між підприємствами, організаціями, установами можуть класифікуватися за рядом ознак :

Ø за об'єктом розрахунків або залежно від призначення платежу (платежі до бюджету, за розрахунками з фондом соціального захисту населення тощо);

Ø за місцем проведення розрахунків або характером економічних зв'язків — внутрішньодержавних чи міждержавних ;

Ø за способом платежу;

Ø гарантовані (що забезпечують гарантію платежу) та негарантовані ( які не мають гарантії платежу);

Ø шляхом списання коштів з рахунку чи шляхом заліку взаємних вимог;

Ø з відстрочкою;

Ø за способом реалізації продукції, товарів, робіт, послуг — прямі розрахунки ( безпосередньо між постачальником та покупцями) та транзитні .

Лекція 4
Грошова маса

1. Поняття грошової маси, її значення для економічної стабільності.

2. Поняття грошових агрегатів, їх характеристика.

3. Швидкість обігу грошей.

Питання 1. Поняття грошової маси, її значення для економічної стабільності.

Грошовий оборот забезпечується масою грошей, величина якої є характеристикою стану грошового обороту та ринкової кон'юнктури в цілому.

Зміна грошової маси впливає на інтенсивність обороту грошей, на формування платоспроможного попиту, на кон'юнктуру ринків.

Грошова маса – це сукупність купівельних, платіжних та накопичувальних засобів, яка обслуговує економічні зв’язки, належить фізичним та юридичним особам, а також державі.

Це важливий кількісний показник руху грошей.

Склад та структура грошової маси постійно змінюється.

На початку ХХ ст. при золотому обігу структура грошової маси була в розвинутих країнах такою : золоті монети становили 40%, банкноти та інші кредитні гроші – 50% і залишки на рахунках кредитних установ – 10 %.

Вилучення золотих грошей спочатку з внутрішнього обігу, а надалі із зовнішнього внесло якісні зміни в структуру грошової маси.

Повноцінні гроші (золоті) повністю зникли з обігу, домінуюче положення зайняли нерозмінні кредитні гроші, які стали функціонувати в готівковій та безготівковій формах.

Кількість грошової маси визначається державою – емітентом грошей , а саме - його законодавчою владою.

Збільшення емісії зумовлене потребами товарного обороту і держави.

Грошова маса має певний кількісний вираз (обсяг у мільярдах чи мільйонах грошових одиниць), надзвичайно складну структуру та динаміку руху.

Структуру грошової маси розглядають за критеріями:

• за ступенем ліквідності окремих елементів ;

• за формою грошових засобів (готівкові , депозитні);

• за розміщенням у суб'єктів грошового обороту;

• за територіальним розміщенням та ін.

На грошову масу впливають два фактори :

— кількість грошей;

— швидкість обертання грошей.

Наука і практика виділяють кілька елементів грошової маси, комбінацією яких можна визначати різні за складом і обсягом показники грошової маси, що називаються грошовими агрегатами.

Питання 2. Поняття грошових агрегатів, їх характеристика.

Грошовий агрегат — це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності.

У статистичній практиці України визначаються і використовуються для цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрегати: MO, M l , M2, МЗ.

Агрегат М0 включає готівкові кошти в обігу: банкноти, металеві монети, казначейські білети (в деяких країнах).

Висока частка готівки (М0) в загальній масі грошей (М3) свідчить про недостатній розвиток безготівкових розрахунків, незадовільну структуру грошової маси, наявність значних обсягів обороту тіньової економіки, втрата довіри населення до банківських структур.

Агрегат М1 складається з агрегату М0 і засобів на поточних і ощадних рахунках банків до запитання.

Кошти на рахунках можуть використовуватися для платежів у безготівковій формі, через трансформацію в готівкові кошти і без переведення на інші рахунки.

Для розрахунків власники рахунків виписують платіжні доручення або чеки та акредитиви.

Їх особливістю є те що депозити не приносять відсотків, але дозволяють їх власникам скористатися ними в будь-який час.

Агрегат М2 містить агрегат М1 , термінові та заощаджувальні депозити в комерційних банках, а також короткострокові державні цінні папери.

Державні цінні папери не функціонують як засоби обігу, але можуть перетворюватись на готівкові кошти або чекові рахунки.

Заощаджувальні депозити в комерційних банках знімаються в будь-який час і перетворюються на готівку .

Термінові депозити доступні вкладникові лише по закінченню певного строку.

Агрегат М3 містить агрегат М2 , заощаджувальні вклади в спеціалізованих кредитних закладах, а також цінні папери, які обертаються на грошовому ринку, в тому числі комерційні векселі, які виписуються підприємствами.

Між агрегатами необхідна рівновага, в іншому випадку відбувається порушення грошового обігу.

Рівновага буде, коли

М2 > М1

(вона закріплюється при М2 + М3 > М1 ).

У цьому випадку грошовий капітал переходить з готівкового обігу на безготівковий.

При порушенні цього співвідношення між агрегатами в грошовому обігу починаються ускладнення : недостатність грошових знаків, зростання цін тощо.

Перехід грошей з безготівкового обігу на готівковий — результат жорсткої фінансової політики, який призводить до розширення ухилень від сплати податків.

Крім того, скорочення безготівкового обороту свідчить про зниження здатності держави впливати на господарські процеси.

Крім грошових агрегатів , які представляють грошову масу, НБУ визначає показник, що називається грошовою базою.

Показник грошової бази не є ще одним агрегатом грошової маси .

Це показник , що характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі центрального банку, який їх контролює і регулює , впливаючи в кінцевому підсумку і на загальну масу грошей.

Грошова база включає : запаси всієї готівки поза банківською системою та в касах банків (готівка випущена НБУ і неповернута в його фонди) ( Мо + Мкб) та суму резервів Комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у ЦБ ( М рез) :

Гб = Мо + М кб + М рез.

Відмінність між грошовою масою і грошовою базою полягають у тому, що якщо грошова маса в складі має всі елементи - від найвужчого показника М о до найширшого агрегату М3, то грошова база охоплює лише сукупність готівки емітованої НБУ та залишки коштів комерційних банків на їхніх рахунках у національному банку.

Емітовані національним банком гроші називаються базовими грошима.

Величина грошової маси і грошової бази залежить від стану і розвитку економічного потенціалу, швидкості обігу грошей та інших факторів, передбачених і не передбачених грошово – кредитною політикою.

Суттєвим механізмом впливу на створення грошової маси є використання комерційними банками грошово – кредитної мультиплікації. (процес створення нових банківських депозитів).

Питання 3. Швидкість обігу грошей.

Швидкість обігу грошей — це показник, що характеризує ступінь швидкості переміщення грошей від одного суб’єкта грошових відносин до іншого.

Це частота, з якою гривня в середньому використовується для реалізації товарів та послуг за певний період : рік, квартал, місяць.

Показник швидкості обігу грошей ( V ) називають – показником ділової активності в державі, тому що величина V залежить від :

· Частоти і обсягів товарних операцій між усіма суб’єктами господарювання;

· Рівня розвитку ринкових зв’язків між суб’єктами процесу відтворення;

· Збалансування попиту і пропозиції на ринку ;

· Рівня розвитку маркетингу ;

· Рівня інфляції ;

· Рівня розвитку економічної інфраструктури ( транспорту, торгівлі, банківської справи, цінних паперів) та інших факторів.

Показник V показує , скільки разів у середньому за рік певна грошова одиниця витрачається на купівлю товарів і послуг , тобто відображає інтенсивність руху грошей.

Сума грошей на банківських рахунках ділеться на Середньорічну величину грошової маси в обігу.

Швидкість обігу грошей перебуває під випливом чинників , які можна поділити на дві групи:

1) чинники, що діють на боці платоспроможності попиту (зміна попиту на гроші, розвиток структури споживання, розвиток культурних потреб тощо);

2) чинники, що діють на боці пропозиції (обсяг, структура та ефективність виробництва, рівень розвитку ринкових відносин тощо).

Зміна попиту на гроші виражається зміною бажання економічних суб’єктів мати у своєму розпорядженні певний запас готівки грошей.

Якщо таке бажання збільшується, то витрачання грошей відбувається менш інтенсивно ніж надходження.

В цьому разі грошовий обіг уповільнюється.

Якщо попит на гроші зменшується, то витрачання їх буде інтенсивнішим за надходження.

У цьому разі грошовий обіг прискориться.

Зміна швидкості обігу грошей відображає такі процеси:

а) збільшення або зменшення пропозиції грошей в обігу;

б) ускладнює або полегшує регулювання грошового обігу;

в) показує інтенсивність економічних змін, які становлять основу грошового обігу.

Спостереження і аналіз швидкості обігу грошей дає можливість визначити напрямки і методи регулювання грошового обігу.

Лекція 5
Суть і структура грошового ринку

1. Поняття грошового ринку.

2. Канали прямого та непрямого фінансування.

3. Структура грошового ринку.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. IV. Питання самоконтролю.
3. V. Питання для самоконтолю
4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
5. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
6. VІ. План та організаційна структура заняття
7. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
8. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
9. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
10. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони
11. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
12. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА

Переглядів: 1061