Питання 1. Поняття грошового ринку.

Грошовий ринок - це "особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формується попит, пропозиція та ціна на цей товар".

Грошовий ринок - частина ринку позикових капіталів, де здійснюються переважно короткострокові депозитно-позикові операції (від одного дня до одного року) , що обслуговують рух оборотного капіталу фірм, короткострокових ресурсів банків, установ, держави і приватних осіб.

Об'єктом грошового ринку є гроші, які продаються і купуються на ньому.

Суб'єкти грошового ринку - це будь-які економічні структури - фірми, сімейні господарства, урядові структури, банки та інші фінансові посередники.

Кожний з них може виступати або в ролі продавця грошей (кредитора), в ролі покупця (позичальника), або в тій чи іншій одночасно, як, наприклад, банки та інші фінансові посередники.

Інструментами грошового ринку є векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти.

Його основні інститути - банки, облікові установи, брокерські й дилерські фірми.

Джерелами ресурсів є кошти, залучені банківською системою.

Позичальниками є фірми, кредитно-фінансові інститути, держава, населення.

Держава використовує ресурси грошового ринку для фінансування своїх видатків і покриття бюджетного дефіциту.

Грошовому ринку властиві елементи звичайного ринку - попит, пропозиція, ціна.

Особливості грошового ринку визначають особливості кожного з елементів:

- попит має форму попиту на позики,

- пропозиція - форму пропозиції позик,

- ціна - форму відсотка на позичені кошти.

Грошовий ринок складається з багатьох потоків, за якими грошові кошти переміщаються від власників заощаджень до позичальників та інвесторів .

В умовах ринкової економіки виникає дві протилежні ситуації:

1. Домашні господарства витрачають щороку менше, ніж утримують доходів, тобто в них з'являються заощадження.

Заощадження — це частина доходів домашніх господарств, яка не використовується на купівлю товарів і послуг, сплату податків та інших боргових зобов'язань.

Форма заощаджень : нагромадження у вигляді готівки вклади в банки або придбання цінних паперів.

2. Протилежна ситуація виникає з боку фірм.

Вони позичають гроші, що пов’язано з необхідністю здійснення інвестицій.

Інвестиціями – є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Отже, якщо в сімейних господарствах існують надлишки грошових коштів (заощадження), а фірмам, навпаки, необхідні грошові кошти для інвестицій, то необхідний механізм їх передачі. Саме такий механізм утворюється завдяки функціонуванню фінансових ринків.

Питання 2. Канали прямого і непрямого фінансування.

Канали фінансового ринку, якими грошові кошти рухаються від власників заощаджень до позичальників, поділяються на дві групи:

1 . Канали прямого фінансування.

2 . Канали непрямого фінансування.

Канали прямого фінансування – це канали, по яких кошти рухаються від власника до позичальника.

При прямому фінансуванні продавці й покупці зустрічаються безпосередньо і передають гроші з рук у руки.

Пряме фінансування може здійснюватись двома способами:

a) коли кошти передаються позичальнику (фірмі) для здійснення інвестицій в обмін на право участі у власності на цю фірму (капітальне фінансування).

Прикладом такого фінансування є продаж фірмам акцій .

b) коли кошти передаються фірмі для здійснення інвестицій в обмін на зобов’язання повернути ці кошти в майбутньому з процентом (фінансування шляхом отримання позик).

Прикладом такого фінансування є продаж облігацій .

Канали непрямого фінансування - це канали, якими грошові кошти рухаються від власників заощаджень до позичальників через фінансових посередників .

До фінансових посередників відносяться кредитно-фінансові установи (банки, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії , тобто різні фінансово–кредитні установи, страхові компанії, пенсійні фонди та інші).

Фінансові посередники – це фінансові установи, які акумулюють гроші населення (а також тимчасово вільні засоби підприємства, фірм, що створюються в них у процесі господарювання) і надають їх у тимчасове користування фірмам на комерційній основі.

Фінансовий посередник – юридична особа, що сама купує гроші в продавців, а потім продає їхнім покупцям від свого імені.

При прямому фінансуванні ризик, пов’язаний з купівлею–продажем грошей несе продавець, а при непрямому – посередник.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Питання 3. Структура грошового обороту.	\|	Питання 3. Структура грошового ринку.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.