Радіоактивне забруднення води та продуктів харчування

Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм.

Під впливом іонізуючого випромінювання в організмі утворюються вільні електрони і іонізовані атоми. Вони беруть участь у складній ланці фізично-хімічних перетворень, внаслідок яких утворюються нові молекули, у тому числі й вільні радикали. Розпочинаються хімічні зміни в організмі. Вільні радикали, що утворилися, вступають в реакцію з молекулами організму та змінюють їхню хімічну структуру, порушуючи нормальне функціонування клітин. Наступні біохімічні зміни можуть відбутися як через кілька секунд, так і через десятиріччя після опромінення та спричинити загибель клітин або зміни в них, що спричиняють рак.

Повторне опромінення може прискорити цей процес.

Дослідження (у рамках ООН) встановили значення доз, які спричинюють різні зміни в організмі:

- 10000 рад - смерть наступає протягом кількох годин або діб;

- 1000...5000 рад - людина помре через 1...2 тижні від крововиливу у шлунково-кишковий тракт; за менших доз смерть через 1...2 місяці через руйнування клітин червоного косного мозку;

- 300.. .500 рад - вмирає 50% опромінених;

- 50... 100 рад - кровотворна система припиняє нормальне функціонування, але вона може повністю відтворити свої функції, якщо доза не досить велика.

Особливо уразливі діти. Опромінення в дитячому віці може призвести до аномального розвитку кісток, втрати пам'яті, до недоумства.

Репродуктивні органи та очі дорослої людини мають також високу чуйність до опромінення. Одноразове опромінення сім'яників при дозі 10 рад призводить до тимчасової стерильності, 200 рад - до сталої стерильності. Яєчники при дозі 300 рад можуть призвести до безпліддя. Очі вражаються при дозах 200...500 рад. Нирки витримують сумарну дозу 2300 рад, печінка -4000 рад, сечовий міхур - 5500 рад. Більшість дослідників дійшли висновку, що яка завгодно мала доза підвищує ймовірність захворювання на рак. Хоча безперечних доказів впливу малих доз ще не отримано. При потраплянні радіоактивних речовин у середину організму вражаються органи, в яких відкладаються ті чи інші ізотопи: йод у щитовидній залозі, стронцій у кістках, уран і плутоній у нирках, кишечнику, печінці, цезій у м'язовій тканині. З часом відбувається розпад радіоактивних елементів і виведення їх з організму. Найбільш небезпечними є стронцій і плутоній, які можуть накопичуватися протягом усього життя.

Нині діють «нормы радиационной безопасности НРБ - 76/87», які встановлюють безпечні межі опромінення населення: для мирного часу - 0,1Р; для воєнного часу існують спеціальні таблиці.

Забруднення води відбувається внаслідок попадання радіоактивних речовин (P. P.) у відкриті водоймища. Найбільш заражаються озера, ставки, малі річки. Забруднення повноводних рік незначне, оскільки у них практично не може бути високої концентрації P.P. Продукти заражаються при безпосередньому опроміненні, аерозольним, контактним та біологічним шляхом. Безпосереднє опромінення продуктів практично повністю робить їх непридатними для споживання. Аерозольне зараження відбувається з поверхні, але P.P. проникають у продукти на досить велику глибину: м'ясо - 1 см, зерно, крупи - 5 см, молоко, кефір, вершки, сметана - на всю глибину, борошно, сіль, цукор - 0,5 см, риба, овочі, фрукти - 0,3 см. Крізь сало зараження практично не відбувається, але поліетиленові мішки, кульки не перешкоджають зараженню. Контактне зараження можливо у разі використання забруднених транспорту, тари, тощо. Біологічне зараження виникає внаслідок випадання P.P. на місцевість. P.P. проникають у середину організму рослин (через коріння та листя), тварин, птиць, риб. Активними накопичувачами радіації є капуста, цибуля, цукровий буряк, помідори, ячмінь; менше - кукурудза, жито, овес, соняшник. Із грибів найбільше накопичує радіацію маховик, маслюк, волнушки. У картоплі P.P. зосереджуються ближче до кожури. Під час варіння картоплі у воду переходить 10% цезію, у буряка - 60%. Після Чорнобильської катастрофи 1986 р. на території України були заражені на довгий термін усі продукти. У 1990 р. активність P.P. перевищувала доаварійний (1985 р.) рівень у хлібопродуктах - у 6 разів, у рибі - у 164 рази, у картоплі -у 11,6 рази, в овочах - у 12 разів. У 1991 р. встановлені тимчасові граничні рівні вмісту стронцію та цезію у продуктах та питній воді (ВДУ-91).

___ ___ ______________________________________ Таблиця 3.

Найменування продуктів	Питома активність
Цезію	Стронцію
Питна вода, Кк/л	5·10^-10	1·10^-10
Молоко, молочні продукти, Кк/л	1·10^-8	5·10^-9
М'ясо, птиця, риба, яйця, Кк/кг	2·10^-8	-
Картопля та овочі, Кк/кг	1,6·10^-8	1·10^-9
Хліб, борошно, цукор, Кк/кг	1·10^-8	1·10^-9
Свіжі дикорослі ягоди, гриби	4·10^-8	-
Продукти дитячого харчування, Кк/кг	5·10^-9	1·10^-9
Лікарські рослини	2·10^-9	-

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інструмент боротьби за покупця	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.