• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Радіоактивне забруднення води та продуктів харчування

Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм.

Під впливом іонізуючого випромінювання в організмі утворюються ві­льні електрони і іонізовані атоми. Вони беруть участь у складній ланці фізи­чно-хімічних перетворень, внаслідок яких утворюються нові молекули, у то­му числі й вільні радикали. Розпочинаються хімічні зміни в організмі. Вільні радикали, що утворилися, вступають в реакцію з молекулами організму та змінюють їхню хімічну структуру, порушуючи нормальне функціонування клітин. Наступні біохімічні зміни можуть відбутися як через кілька секунд, так і через десятиріччя після опромінення та спричинити загибель клітин або зміни в них, що спричиняють рак.

Повторне опромінення може прискорити цей процес.

Дослідження (у рамках ООН) встановили значення доз, які спричиню­ють різні зміни в організмі:

- 10000 рад - смерть наступає протягом кількох годин або діб;

- 1000...5000 рад - людина помре через 1...2 тижні від крововиливу у шлунково-кишковий тракт; за менших доз смерть через 1...2 місяці через руйнування клітин червоного косного мозку;

- 300.. .500 рад - вмирає 50% опромінених;

- 50... 100 рад - кровотворна система припиняє нормальне функціону­вання, але вона може повністю відтворити свої функції, якщо доза не досить велика.

Особливо уразливі діти. Опромінення в дитячому віці може призвести до аномального розвитку кісток, втрати пам'яті, до недоумства.

Репродуктивні органи та очі дорослої людини мають також високу чуй­ність до опромінення. Одноразове опромінення сім'яників при дозі 10 рад призводить до тимчасової стерильності, 200 рад - до сталої стерильності. Яє­чники при дозі 300 рад можуть призвести до безпліддя. Очі вражаються при дозах 200...500 рад. Нирки витримують сумарну дозу 2300 рад, печінка -4000 рад, сечовий міхур - 5500 рад. Більшість дослідників дійшли висновку, що яка завгодно мала доза підвищує ймовірність захворювання на рак. Хоча безперечних доказів впливу малих доз ще не отримано. При потраплянні ра­діоактивних речовин у середину організму вражаються органи, в яких від­кладаються ті чи інші ізотопи: йод у щитовидній залозі, стронцій у кістках, уран і плутоній у нирках, кишечнику, печінці, цезій у м'язовій тканині. З ча­сом відбувається розпад радіоактивних елементів і виведення їх з організму. Найбільш небезпечними є стронцій і плутоній, які можуть накопичуватися протягом усього життя.

Нині діють «нормы радиационной безопасности НРБ - 76/87», які вста­новлюють безпечні межі опромінення населення: для мирного часу - 0,1Р; для воєнного часу існують спеціальні таблиці.

Забруднення води відбувається внаслідок попадання радіоактивних ре­човин (P. P.) у відкриті водоймища. Найбільш заражаються озера, ставки, ма­лі річки. Забруднення повноводних рік незначне, оскільки у них практично не може бути високої концентрації P.P. Продукти заражаються при безпосе­редньому опроміненні, аерозольним, контактним та біологічним шляхом. Безпосереднє опромінення продуктів практично повністю робить їх неприда­тними для споживання. Аерозольне зараження відбувається з поверхні, але P.P. проникають у продукти на досить велику глибину: м'ясо - 1 см, зерно, крупи - 5 см, молоко, кефір, вершки, сметана - на всю глибину, борошно, сіль, цукор - 0,5 см, риба, овочі, фрукти - 0,3 см. Крізь сало зараження прак­тично не відбувається, але поліетиленові мішки, кульки не перешкоджають зараженню. Контактне зараження можливо у разі використання забруднених транспорту, тари, тощо. Біологічне зараження виникає внаслідок випадання P.P. на місцевість. P.P. проникають у середину організму рослин (через ко­ріння та листя), тварин, птиць, риб. Активними накопичувачами радіації є капуста, цибуля, цукровий буряк, помідори, ячмінь; менше - кукурудза, жи­то, овес, соняшник. Із грибів найбільше накопичує радіацію маховик, мас­люк, волнушки. У картоплі P.P. зосереджуються ближче до кожури. Під час варіння картоплі у воду переходить 10% цезію, у буряка - 60%. Після Чорно­бильської катастрофи 1986 р. на території України були заражені на довгий термін усі продукти. У 1990 р. активність P.P. перевищувала доаварійний (1985 р.) рівень у хлібопродуктах - у 6 разів, у рибі - у 164 рази, у картоплі -у 11,6 рази, в овочах - у 12 разів. У 1991 р. встановлені тимчасові граничні рівні вмісту стронцію та цезію у продуктах та питній воді (ВДУ-91).

___ ___ ______________________________________ Таблиця 3.

Читайте також:

1. V. Антропогенне забруднення навколоземного простору.
2. Алгоритм розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва нового та реконструкції діючих підприємств харчування.
3. Аналіз процесу і продуктів діяльності.
4. Антропічні аспекти. Забруднення та самоочищення геосистем
5. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
6. Антропогенні забруднення біосфери
7. Баланс основних продуктів харчування в Україні, тис. т
8. Безпека харчування
9. Біологічна безпека харчової сировини і продуктів
10. Будівлі підприємств громадського харчування
11. Види забруднювачів і джерела забруднення атмосфери
12. Види забруднювачів і джерела забруднення атмосфери 1 страница

Переглядів: 1381