• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні етапи розвитку суб’єкта праці

Література

Лекція 2. Розвиток СУБ’ЄКТА праці

Мета: ознайомлення студентів з основними етапами розвитку суб’єкта праці, аналіз проблеми формування індивідуального стилю діяльності, професійної самосвідомості та задоволеності працею.

Професійна спрямованість: уміння аналізувати причини виникнення професійних криз, деструкцій та психічного вигорання у професійній діяльності.

План:

1. Основні етапи розвитку суб’єкта праці.

2. Регулятивні процеси в структурі професійної діяльності.

3. Особистісні особливості передумови професійної компетентності.

4. Суб’єктивна установка, продуктивність праці й задоволеність працею.

5. Проблема формування індивідуального стилю трудової діяльності.

6. Проблема розвитку професійної самосвідомості.

7. Проблема суб’єктивної значимості, задоволеності працею і трудової мотивації.

8. Кризи професійного становлення.

9. Проблеми професійних деструкцій і психічного вигорання.

10. Акмеологічний підхід у дослідженні розвитку професіонала.

Основна література

1. Баклицький І.О. Психологія праці. Посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. – С. 29-72.

2. Баклицький І.О. Психологія праці: Підручник. – К.: Знання, 2008. – С. 38-88.

3. Левитов Н.Д. Психология труда. − М.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения РСФСР, 1963. – С. 5-76.

4. Психология труда: учеб. для студентов вузов, обучающихся по специальности 031000 «Педагогика и психология» / под ред. проф. А.В.Карпова. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2005. – С. 114-268.

Додаткова література

5. Душков Б.А., Смирнов Б.А., Королев А.В. Психология труда, профессиональной и организационной деятельности: Словарь / Под ред. Б.А. Душкова. – М.: Академический Проект: Фонд «Мир», 2005. – 848 с.

6. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций: учебное пособие. – М.: Эксмо, 2006. – С. 387-404.

Традиційно в психології праці розглядається розвиток професійно важливих якостей, які визначають успішність праці. Але специфікою саме психологічного підходу є перенесення акценту на проблему розвитку самої особистості працівника. Важливо розуміти, як відбувається формування ціннісно-моральної, смислової, особистісної структури професійної свідомості працівника.

За О.М.Леонтьєвим відбувається два народження особистості: вперше – у дошкільному віці, коли вибудовується перша ієрархія мотивів і з’являється здатність від чогось відмовитися; і вдруге – у підлітковому віці, коли людина по-новому усвідомлює свої мотиви і починає керувати власною поведінкою. Можна було би додати і третє народження особистості, пов’язане з громадянською зрілістю й узгодженням своїх мотивів з суспільними чи навіть загальнолюдськими.

Умовно можна виділити наступні етапи розвитку самосвідомості особистості:

1. засвоєння норм, що опосередковані фізичним розвитком (формування фізичного Я особистості);

2. формування „соціального шару особистості”;

3. формування „духовного центру особистості” (ціннісно-моральне самовизначення).

Для розуміння специфіки розвитку особистості належить виділити особливості формування її самосвідомості з урахуванням специфіки даної професії й особливостей ситуації розвитку конкретної особистості. Але центральна проблема: розвиток ціннісно-смислової сфери, розвиток готовності відповісти на запитання: заради чого я живу і працюю, навіщо я взагалі є таким-то спеціалістом?

Періодизація розвитку людини як суб’єкта праці:

1. Стадія передгри (0 – 3 р.), коли відбувається засвоєння функцій сприйняття, рухів, мовлення, найпростіших правил поведінки і моральні оцінки, які стають основою подальшого розвитку і залучення людини до праці.

2. Стадія гри (3 – 6-8 р.), коли відбувається оволодіння „основними смислами” людської діяльності, а також ознайомлення з конкретними професіями у сюжетно-рольових іграх. „Гра – дитя праці”.

3. Стадія оволодіння навчальною діяльністю (6-8 – 11-12 р.), коли інтенсивно розвиваються функції самоконтролю, самоаналізу, здатності планувати свою діяльність, протистояти своїм бажанням.

4. Стадія оптанти – вибору, бажання (11-12 – 14-18). Це стадія підготовки до життя, до праці, свідомого і відповідального планування і вибору професійного шляху.

5. Стадія адепта – це професійна підготовка, яку проходять більшість випускників шкіл.

6. Стадія адптанта – це входження у професію після завершення навчання, що тривало від кількох місяців до 2-3 років.

7. Стадія інтернала – це входження у професію в якості повноцінного колеги, придатного стабільно працювати на нормальному рівні.

8. Стадія майстра. Виділяється професіоналізмом на фоні інших.

9. Стадія авторитета означає, що працівник став кращим серед майстрів.

10. Стадія наставника – вищий рівень роботи спеціаліста. Працівник не тільки гарний спеціаліст, але й Учитель, здатний передавати свій досвід учням. Тобто це педагогічний рівень.

Рівні професіоналізму (за А.К.Марковою):

– допрофесіоналізм (працює, але не володіє повним набором якостей професіонала);

– професіоналізм (стабільно працює і робить все, що вимагається);

– суперпрофесіоналізм (творчість, особистісний розвиток, акме – вершина професійних досягнень);

– непрофесіоналізм, псевдопрофесіоналізм (зовні достатньо активна діяльність, але робить багато помилок або сам деградує як особистість);

– післяпрофесіоналізм (порадник, наставник).

Виділяють також більш конкретні етапи оволодіння професією:

1) адаптація людини до професії;

2) самоактуалізація людини в професії (виробка індивідуальної професійної норми, планка самореалізації);

3) гармонізація людини з працею (майстерність).

4) перетворення, збагачення людини професією. Це рівень творчості, коли відбувається пошук нових, більш досконалих способів досягнення бажаного результату. Але творчість передбачає певний ризик невдачі;

5) етап вільного володіння кількома професіями. Працівник виходить за рамки своєї формальної діяльності і стає все більш культурною істотою (наставником – філософом, психологом, педагогом, політиком);

6) етап творчого самовизначення себе як Особистості. Працівник намагається реалізувати свою головну життєву ідею і знаходить для цього можливості і сили.

Згідно Е.Еріксону, головний критерій розвитку – психосоціальна ідентичність як інтегративна якість особистості. У зв’язку з цим виділяються наступні періоди:

1. Базальна «довіра – недовіра», в результаті чого може сформувати або надія, почуття захищеності, або безнадійність (до року).

2. «Автономія – сумніви-сором» (1-3 роки).

3. «Ініціативність – почуття провини» (засвоєння простих суспільних норм) – 3-6 роки.

4. «Працелюбність, умілість – почуття неповноцінності» (стосунки з однолітками, суперництво, самоідентифікація) – 6-14 років.

5. «Ідентичність – невизнання», формування рольової ідентичності, професійне та особистісне самовизначення – 14-20 років. Найбільш складна стадія у життя людини. «Головна проблема підлітка – пошук аристократії та ідеології», тобто зразків для наслідування.

6. «Співробітництво – відчуження, ізоляція», розвиток інтимних стосунків, планування і побудова сім’ї – 20-25 років.

7. «Дружба – ізольованість»; професійна діяльність, творчість, самоповага, статус у суспільстві. – 35-65 років.

8. Оцінка прожитого, усвідомлення ідентичності, цілісності свого життя чи навпаки, невдачі життя – 60-65 –… років.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
3. III. Етапи розробки програмного забезпечення
4. III.Цілі розвитку особистості
5. III.Цілі розвитку особистості
6. III.Цілі розвитку особистості
7. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
8. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
9. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
10. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
11. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
12. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання

Переглядів: 2249