• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Основні етапи розвитку суб’єкта праці

Література

Лекція 2. Розвиток СУБ’ЄКТА праці

Мета: ознайомлення студентів з основними етапами розвитку суб’єкта праці, аналіз проблеми формування індивідуального стилю діяльності, професійної самосвідомості та задоволеності працею.

Професійна спрямованість: уміння аналізувати причини виникнення професійних криз, деструкцій та психічного вигорання у професійній діяльності.

План:

1. Основні етапи розвитку суб’єкта праці.

2. Регулятивні процеси в структурі професійної діяльності.

3. Особистісні особливості передумови професійної компетентності.

4. Суб’єктивна установка, продуктивність праці й задоволеність працею.

5. Проблема формування індивідуального стилю трудової діяльності.

6. Проблема розвитку професійної самосвідомості.

7. Проблема суб’єктивної значимості, задоволеності працею і трудової мотивації.

8. Кризи професійного становлення.

9. Проблеми професійних деструкцій і психічного вигорання.

10. Акмеологічний підхід у дослідженні розвитку професіонала.

Основна література

1. Баклицький І.О. Психологія праці. Посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. – С. 29-72.

2. Баклицький І.О. Психологія праці: Підручник. – К.: Знання, 2008. – С. 38-88.

3. Левитов Н.Д. Психология труда. − М.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения РСФСР, 1963. – С. 5-76.

4. Психология труда: учеб. для студентов вузов, обучающихся по специальности 031000 «Педагогика и психология» / под ред. проф. А.В.Карпова. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2005. – С. 114-268.

Додаткова література

5. Душков Б.А., Смирнов Б.А., Королев А.В. Психология труда, профессиональной и организационной деятельности: Словарь / Под ред. Б.А. Душкова. – М.: Академический Проект: Фонд «Мир», 2005. – 848 с.

6. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций: учебное пособие. – М.: Эксмо, 2006. – С. 387-404.

Традиційно в психології праці розглядається розвиток професійно важливих якостей, які визначають успішність праці. Але специфікою саме психологічного підходу є перенесення акценту на проблему розвитку самої особистості працівника. Важливо розуміти, як відбувається формування ціннісно-моральної, смислової, особистісної структури професійної свідомості працівника.

За О.М.Леонтьєвим відбувається два народження особистості: вперше – у дошкільному віці, коли вибудовується перша ієрархія мотивів і з’являється здатність від чогось відмовитися; і вдруге – у підлітковому віці, коли людина по-новому усвідомлює свої мотиви і починає керувати власною поведінкою. Можна було би додати і третє народження особистості, пов’язане з громадянською зрілістю й узгодженням своїх мотивів з суспільними чи навіть загальнолюдськими.

Умовно можна виділити наступні етапи розвитку самосвідомості особистості:

1. засвоєння норм, що опосередковані фізичним розвитком (формування фізичного Я особистості);

2. формування „соціального шару особистості”;

3. формування „духовного центру особистості” (ціннісно-моральне самовизначення).

Для розуміння специфіки розвитку особистості належить виділити особливості формування її самосвідомості з урахуванням специфіки даної професії й особливостей ситуації розвитку конкретної особистості. Але центральна проблема: розвиток ціннісно-смислової сфери, розвиток готовності відповісти на запитання: заради чого я живу і працюю, навіщо я взагалі є таким-то спеціалістом?

Періодизація розвитку людини як суб’єкта праці:

1. Стадія передгри (0 – 3 р.), коли відбувається засвоєння функцій сприйняття, рухів, мовлення, найпростіших правил поведінки і моральні оцінки, які стають основою подальшого розвитку і залучення людини до праці.

2. Стадія гри (3 – 6-8 р.), коли відбувається оволодіння „основними смислами” людської діяльності, а також ознайомлення з конкретними професіями у сюжетно-рольових іграх. „Гра – дитя праці”.

3. Стадія оволодіння навчальною діяльністю (6-8 – 11-12 р.), коли інтенсивно розвиваються функції самоконтролю, самоаналізу, здатності планувати свою діяльність, протистояти своїм бажанням.

4. Стадія оптанти – вибору, бажання (11-12 – 14-18). Це стадія підготовки до життя, до праці, свідомого і відповідального планування і вибору професійного шляху.

5. Стадія адепта – це професійна підготовка, яку проходять більшість випускників шкіл.

6. Стадія адптанта – це входження у професію після завершення навчання, що тривало від кількох місяців до 2-3 років.

7. Стадія інтернала – це входження у професію в якості повноцінного колеги, придатного стабільно працювати на нормальному рівні.

8. Стадія майстра. Виділяється професіоналізмом на фоні інших.

9. Стадія авторитета означає, що працівник став кращим серед майстрів.

10. Стадія наставника – вищий рівень роботи спеціаліста. Працівник не тільки гарний спеціаліст, але й Учитель, здатний передавати свій досвід учням. Тобто це педагогічний рівень.

Рівні професіоналізму (за А.К.Марковою):

– допрофесіоналізм (працює, але не володіє повним набором якостей професіонала);

– професіоналізм (стабільно працює і робить все, що вимагається);

– суперпрофесіоналізм (творчість, особистісний розвиток, акме – вершина професійних досягнень);

– непрофесіоналізм, псевдопрофесіоналізм (зовні достатньо активна діяльність, але робить багато помилок або сам деградує як особистість);

– післяпрофесіоналізм (порадник, наставник).

Виділяють також більш конкретні етапи оволодіння професією:

1) адаптація людини до професії;

2) самоактуалізація людини в професії (виробка індивідуальної професійної норми, планка самореалізації);

3) гармонізація людини з працею (майстерність).

4) перетворення, збагачення людини професією. Це рівень творчості, коли відбувається пошук нових, більш досконалих способів досягнення бажаного результату. Але творчість передбачає певний ризик невдачі;

5) етап вільного володіння кількома професіями. Працівник виходить за рамки своєї формальної діяльності і стає все більш культурною істотою (наставником – філософом, психологом, педагогом, політиком);

6) етап творчого самовизначення себе як Особистості. Працівник намагається реалізувати свою головну життєву ідею і знаходить для цього можливості і сили.

Згідно Е.Еріксону, головний критерій розвитку – психосоціальна ідентичність як інтегративна якість особистості. У зв’язку з цим виділяються наступні періоди:

1. Базальна «довіра – недовіра», в результаті чого може сформувати або надія, почуття захищеності, або безнадійність (до року).

2. «Автономія – сумніви-сором» (1-3 роки).

3. «Ініціативність – почуття провини» (засвоєння простих суспільних норм) – 3-6 роки.

4. «Працелюбність, умілість – почуття неповноцінності» (стосунки з однолітками, суперництво, самоідентифікація) – 6-14 років.

5. «Ідентичність – невизнання», формування рольової ідентичності, професійне та особистісне самовизначення – 14-20 років. Найбільш складна стадія у життя людини. «Головна проблема підлітка – пошук аристократії та ідеології», тобто зразків для наслідування.

6. «Співробітництво – відчуження, ізоляція», розвиток інтимних стосунків, планування і побудова сім’ї – 20-25 років.

7. «Дружба – ізольованість»; професійна діяльність, творчість, самоповага, статус у суспільстві. – 35-65 років.

8. Оцінка прожитого, усвідомлення ідентичності, цілісності свого життя чи навпаки, невдачі життя – 60-65 –… років.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
3. III. Етапи розробки програмного забезпечення
4. III.Цілі розвитку особистості
5. III.Цілі розвитку особистості
6. III.Цілі розвитку особистості
7. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
8. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
9. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
10. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
11. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
12. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання

Переглядів: 2210