• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Цивільні й народні рухи в Понаддніпрянській Україні

Реформи 60-70 рр.

Селянська реформа, 19.02.1861г.: Олександр II видав монифест про скасування кріпосного права в Росії. Селяни стали особисто-вільними. В Україні було 5 млн. 300 тис. кріпаків . У теж час зберігалася економічна несвобода - селяни зобов'язані були викуповувати свої земельні наділи в поміщиків у плині 49 років. Судова реформа, 1864г.: суд став не становим, голосним; суд став незалежним; у суді брали участь присяжні засідателі від усіх станів; обвинувачення підтримував прокурор, захист - адвокат. Земська реформа, 1864г.: створювалися виборні органі влади в масштабах губернії, повіту - земства; у земствах були представники всіх станів; земства займалися господарськими й культурними питаннями. Військова реформа, 1862-1874рр.: уводилася загальна військова повинність для чоловіків по досягненню 21 року; скорочувався термін військової служби (піхота - 6 років, флот - 7 років); армію почали оснащувати сучасним озброєнням. Була поліпшена підготовка офіцерів. Шкільна реформа, кінець 70- х років Xixв.: збільшили кількість початкових навчальних закладів, відкрили земські школи, створили недільні школи для навчання дорослих; збільшили кількість середніх і вищих навчальних закладів; відкрили жіночі гімназії й школи.

Реформи 60-70рр. носили буржуазний характер, але зберегли багато феодальних пережитків, а саме: власність поміщиків на землю, відсутність демократичних воль, необмежена влада царських чиновників і поліції.

В Україні виникли пром. центри: Донецький вугільно-металургійний басейн; Придніпровський металургійний; Криворізький залізорудний. У величезних масштабах велося ж/д будівництво. Розвивалося транспортне машинобудування. В XIX в. вступили в лад Харківський і Луганський паровозобудівні заводи. Широко залучався іноземний капітал. Усі металургійні заводи й шахти були побудовані на ср- ва англійських, німецьких, бельгійських і французьких капіталістів.80- е рр. XIX століття в Україні завершився промисловий переворот, тобто перехід від мануфактури до машинної індустрії. Він обумовив переворот і в соціальній сфері. Сформувавши 2 класу: робітники й буржуазії.

Діяльність громад: видавали журнал "Основа", який редагували колишні кирилло-мефодиевцы - В.М. Бєлозерський, Н.І. Костомаров, П.А. Кулиш (1861-1862рр.); в 1873-1876рр. організували за допомогою Російського географічного суспільства вивчення історії, економіки, географії, фольклору України й за підсумками роботи провели з'їзд; видавали за кордоном (у Швейцарії) українською мовою журнал "Громада" і інші друковані видання. Головним організатором видань був М.П. Драгоманів; відкривали суспільні українські школи для дорослих і дітей; організовували фольклорні й історичні свята.

В 70- е роки почалася революційна діяльність народників. Організації народників виникли спочатку в Росії, а в 1873г. Ф. Вольховский заснував організацію народників в Одесі, потім і в Києві, Харкову, Чернігову й ін. містах. Мети народництва: підвищити культуру селян; організувати селянську революцію, установити соціалізм; після революції ввести самоврядування селянських громад; усю землю передати у власність селянам. Народники погано знали життя селян, тому що в основному їхній організації складалися з інтелігентів. Вони ідеалізували селян, не розуміли їхньому життя й переконань. Для реалізації своїх цілей народники почали "ходіння в народ" (приїжджали в села, де працювали вчителями, лікарями, письменниками й вели революційну пропаганду; навчали селян грамоті й міським професіям; народники носили селянський одяг, намагалися бути схожими на селян у поведінці, помилково думаючи, що селяни більше повірять їм; не змогли підняти селян на революцію) і організували "Чигиринську змову" (бачачи, що селяни вірять в "добро пануючи", народники сфабрикували "царську грамоту"; селян призивали не платити податки, захопити землю, готовити загальне повстання; в 1877г. змова була розкрита царськими владою, члени групи арештовані, присуджені до каторги й посиланню). НАПРИКІНЦІ XIX в. роль народників у суспільно-політичнім житті країни значно знизилася. В 1881 г. після вбивства петербурзькими народниками пануючи Олександра II організації народників були ліквідовані. Суспільство розчарувалося в їхніх ідеях.

Читайте також:

1. Автоматизація банківської діяльності в Україні
2. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
3. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
4. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
5. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
6. Адміністративне судочинство в Україні
7. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
8. АКТИВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РУХУ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
9. АНаліЗ СТанУ ЗДОРОВ'Я ДІТеЙ І ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ
10. Аналіз стану та проблем реалізації Болонського процесу в Україні за ключовими напрямками.
11. АРХІВНА СПРАВА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ, НА БУКОВИНІ ТА ЗАКАРПАТТІ У 1920-1930-Х РР.
12. Архівна справа в Україні в роки другої світової війни

Переглядів: 517