• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Філософське розуміння феномену свідомості.

Тема 4: ФІЛОСОФІЯ СВІДОМОСТІ

Теми рефератів

Питання для дискусії та міркування

1. Яке співвідношення між властивістю, якістю та річчю?

2. Як розуміли діалектику змінності та сталості Геракліт, Парменід, Демокріт, Платон, Арістотель?

3. Дайте характеристику трьом моделям буття.

4. Що означає вираз «життя як особливий тип реальності»?

5. Що таке духовне, психіка, свідомість?

6. Які існують проблеми створення цілісної картини світу?

7 Наведіть приклади перцептуальних деформацій просторово-часових характеристик, що викликані фізіологічними та психологічними особливостями людини.

8. Чи можна вважати рухом наші думки?

9. Чому прогресивні, революційні, наукові відкриття можуть призвести до кризи в науці?

10. Дайте визначення топології та метрики простору.

1. Категорія буття: її зміст і специфіка.

2. Буття і небуття.

3. Проблематичність людського буття.

4. Людина у Всесвіті.

Література:

1. Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. Філософія. Підручник. – К., 2002.
2. Губерський Л.В., Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Розумний В.П., Бойченко В. П. Філософія: Навч. Посібник. — К., 2005.
3. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. – М., 1996.
4. Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: Мислителі. Ідеї. Концепції: Підручник. — К., 2005.
5. Лазарев Ф.В. Трифонова М.К. Философия. Учебное пособие. – Симферополь, 1999.
6. Миронов В.В. Иванов А.В. Онтология и теория познания. Учебник. – М., 2005.
7. Мир философии. Книга для чтения. В 2 т. – Т. 1. – М., 1991.
8. Новая философская энциклопедия. В 4-х томах. – М., 2000.
9. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995.
10. Основы онтологии. Учебное издание. – СПб., 1997.
11. Петрушенко В.Л. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2002.
12. Плотников В.И. Онтология: Хрестоматия. — М.; Екатеринбург, 2004.
13. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. — К., 2007.
14. Спиркин А.Г. Философия. Учебник. – М., 2002.

Мета: ознайомити студентів з поняттям, природою та ґенезою свідомості. Розглянути біологічні та соціальні чинники формування свідомості. З’ясувати відмінності між психічним та ідеальним, свідомістю і самосвідомістю. Засвоїти поняття про властивості а структуру свідомості, зв’язок свідомості та інтуїції, мовлення, мови та метамови.

Основні поняття: свідомість, душа, психіка, акти свідомості, ідеальність свідомості, темпоральність свідомості, самосвідомість, інтенціональність свідомості, несвідоме, надсвідоме, колективне несвідоме, рефлексія, ментальність, відображення, суспільна свідомість, мова.

План лекції:

1. Філософське розуміння феномену свідомості.

2. Проблема виникнення свідомості.

3. Властивості свідомості та її структура.

4. Самосвідомість людини.

Поліваріантність тлумачення свідомості як найбільш повного репрезентанта світу духу пояснюється тим, що свідомість є надзвичайно специфічним, непредметним об'єктом вивчення. Його неможливо побачити, виміряти, зафіксувати у вигляді об'єктивних даних. До того ж свідомість неодмінно наявна в кожному образі сприйняття, вона миттєво пов'язує, співвідносить наші відчуття, поняття, думки, почуття без нашої на те згоди і контролю. Свідомість неможливо виокремити із цього змістового зв'язку, оскільки поза ним вона не існує. З огляду на це навіть у сучасній філософії побутують різні підходи до визначення змісту свідомості, а також сумніви щодо можливості з'ясування її природи.

Для конкретного розгляду проблеми необхідно визначитися в поняттях, близьких за змістом до поняття свідомості. Часто на означення здатностей людини, що вирізняють її з тваринного світу, користуються поняттями психіка, свідомість, мислення, розум.

Психіка — це здатність живої істоти чуттєво сприймати світ і емоційно реагувати на нього. Вона притаманна як людині, так і тварині, але тварині властиві лише нижчі, несвідомі вияви психіки. Психіка тварини базується на біологічній доцільності. Вона забезпечує виживання організму. Тварина сприймає світ тілом, крізь призму своїх біологічних потреб.

Свідомість людини — нова якість психічної діяльності, за якої дійсність відображається у формах культури, тобто в штучних, неприродних формах, витворених людством у процесі історичного розвитку.

Свідомість людини прийнято розглядати як певний процес, потік переживань, що складається з окремих актів – сприймання, міркування, пригадування, хотіння, оцінювання та ін. Розрізняють три види актів свідомості — мислення, воління та емоційні переживання.

Мислення — один із найважливіших актів свідомості, який полягає в оперуванні абстрактними поняттями (наприклад, розв'язування математичної задачі). Його нерідко ототожнюють із свідомістю, однак свідомість не зводиться до мислення. «Я хочу», «я люблю» — це також акти свідомості, але вони не є актами мислення. Саме мислення поділяють на розсудкове і розумне.

Таким чином, кожне з розглянутих понять постає як вужче за обсягом від попереднього: розум — це лише певний тип мислення, мислення — один із видів актів свідомості, свідомість — певний рівень розвитку психіки.

Концепції свідомості, що існували в історії філософії, умовно можна поділити на два типи: індивідуалістські та колективістські.

Індивідуалістські розглядали як вихідне (абсолютне) свідомість окремого індивіда, а суспільні форми свідомості (форми культури) — мораль, релігію, мистецтво, право — як похідне, таке, що створене індивідуальною свідомістю.

Колективістські концепції, навпаки, вихідним вважали суспільні форми свідомості, наявну культуру, а індивідуальну свідомість розглядали як щось похідне. До індивідуалістичних концепцій схилялися філософи Нового часу (як емпірики, так і раціоналісти), а також І. Кант, позитивісти, представники філософії життя, феноменології. Колективістська традиція яскраво представлена у Гегеля і Маркса.

Читайте також:

1. III. Аудіювання тексту з метою розуміння
2. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
3. Визначення розуміння “фація” і генетичний тип
4. Виникнення людської свідомості. Мова і свідомість.
5. Вправи на розуміння основної думки / точного розуміння тексту.
6. Герменевтика. Етапи: екзегетика, техника інтерпретації Шлейермахера, як наука про дух В. Дільтея, розуміння М.Гайдеггера, буття як мова у Г.Гадамера.
7. Головні підходи до праворозуміння
8. Дофілософське мислення й філософія.
9. Дохристиянські вірування українців-русів як прояв розуміння довкілля.
10. Загальне розуміння масової роботи редакції газети. Періодичне видання і його аудиторія
11. І їх філософське значення
12. ІНТЕЛЕКТ (від лат. intellectus – розуміння, розум) – сукупність загальних розумових здібностей, які забезпечують успіх у розв’язанні різноманітних задач.

Переглядів: 919