МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Класифікація виробничих умінь та навичокПсихологічні проблеми виробничого навчання Ефективна трудова діяльність в сучасних умовах неможлива без постійного навчання. Для цього існують періодичні курси підвищення кваліфікації працівників, перенавчання тощо. Сформована професійна діяльність повинна: 1) досягати наміченої мети – виробляти продукт заданого зразка; 2) послідовно виконувати дії та операції, які реалізують відповідну технологію виробничого процесу; 3) відповідати визначеній нормі продуктивності; 4) виконувати свідомо, керуючись метою; 5) виконувати легко, вільно, в швидкому і рівномірному темпі зі значною мірою автоматизації навиків. У світовій практиці професійного навчання виділяють три концепції підготовки: 1) фрагментарний підхід – дає базову підготовку в центрах тренінгу, не пов’язаний з цілями конкретної організації, його визнають неперспективним; 2) формалізований підхід розглядає навчання як частину професійного зростання, як сумісну з потребами організації і особистісними інтересами працівників; базові знання доповнюють структурними з розвитку умінь і навиків, які одержують за допомогою викладачів-тренерів; 3) цільовий підхід – це безперервне навчання, яке пов’язане зі стратегією організації й індивідуальними цілями того, кого навчають; реалізують за допомогою курсів по вибору, які пов’язані з характеристиками роботи, що виконують без директив лінійних керівників; її визнають перспективною. Головна особливість організації професійного навчання – відповідність цілей і змісту вимогам виробництва. Система професійної освіти безпосередньо пов’язана з економікою країни. Мета – підготувати соціально і професійно компетентних працівників. Найважливіший компонент підготовки кваліфікованих працівників – здатність легко і безконфліктно адаптуватися до виробничих умов, інтегруватися в будь-якому виробничому колективі, співпрацювати з колегами. Діє мобільна система допрофесійної та професійної підготовки, удосконалення, підвищення і перепідготовки кадрів, різні форми підготовки і підвищення кваліфікації майстрів і вчителів системи професійної освіти. Найпопулярніше поєднання виробничого навчання на підприємствах і відвідування професійної школи. Держава скеровує і контролює навчання в професійних школах, торговельно-промислова і реміснича палати наглядають за навчання на виробництві. Учні відвідують школи 1-2 рази на тиждень, а підприємства – 3-4.
Виробничі уміння і навики розрізняють насамперед за складністю. З цієї точки зору можна виділити навики виконання окремих трудових прийомів, навики виконання операцій і навиків виконання комплексних робіт. Виконання комплексних робіт включає виконання операцій, які в свою чергу включають виконання прийомів. З психологічної точки зору можна дати таку класифікацію навиків як закріплених вправами умінь. А. Сенсорні навики, пов’язані з гостротою чутливості і точністю сприйняття: навики визначення температури за кольором вогню, впізнавання сорту матеріалу за його зовнішнім виглядом, слухове орієнтування у стані працюючого станка. Їх вправляння повільне. Б. Рухові навики, що вимагають рухи руками, нерідко разом з рухами ніг. Високий ступінь успішного вправляння. В. Орієнтувальні навики, що вимагають спостережливості й орієнтування у виробничій ситуації: стан станка, раціональні дії за показниками контрольних приборів. Автоматизування незначне. Г. Навики планування і контролю роботи, порядку на робочому місці, підготовки інструментів, матеріалів тощо.
Читайте також:
|
||||||||
|