Історичне значення

Другий зимовий похід, завершення національно-визвольних змагань

Розгром Червоною армією Врангеля та махновців.

Після того як денікінці були розбиті Барон П. Врангель очолив у Криму війська білогвардійці. Йому вдалося тимчасово захопити північну Таврію, частину Катеринославу і створити Загрозу Донбасу.

УСРР та Махновці у вересні 1920 року уклали угоду, що мал. На меті витіснити з Українських земель війська Врангеля.

7 серпня і 28 жовтня об’єднані сили червоної армії і махновців загнали війська Врангеля в глиб Криму. Поставили собі за мету будь що вигнати білогвардійців звідти до зими.

13 листопада 1920 року ціною вагомих втрат Червона армія взяла під свій контроль Сімферополь.

17 листопада 1920 року було зайнято весь Крим.

Щоб не віддавати обіцяні Махновцям території, а також не допустити пропаганди анархізму, більшовики заарештували їх Командирів.

25 листопада почались операції зі знищенням махновців у Криму. Вони чилинили героїчний опір і навіть змогли вирватися із червоного оточення на півострові. Біля Гуляйполя Махновці зустрілися з Махном і там також прорвали оточення.

Влітку 1921 року для придушення повстання на території України зосередилось біля мільйона червоноармійців. У вересні 1921 Махно та залишки руху перебралися до Франції.

У листопаді 1921 року відбувся другий «зимовий похід» армії УНР.Війська УНР, будучи в засланні після невдачі, яку вони зазнали в результат боротьби проти поляків, дізнавшись про масовий селянський рух, що розгортався а Наддніпрянській Україні вирішили скоординувати його.

В таборах для інтервентів було створено Повстанську Армію: Волинську, Бессарабську і Подільську. Загальне командування здійснював Ю. Тютюнник.

Найвдаліше просувалась Волинська група. 7 грудня 1921 року їй вдалося заволодіти м. Коростень. Але вже 17 грудня повстанці були розбиті. Цей похід став останньою крапкою в національно-визвольних змаганнях України, в яких вона нажаль програла.

Історичне значення Української революції полягало у тому, що ідея незалежності України проявилася у різних соціальних верствах суспільства. Більшість її прихильників становили українці. Під час боротьби за незалежність викрилась еволюція поглядів на державний устрій України. ЇЇ підсумком стало переконання в необхідності національно-державного суверенітету України і співпраця з іншими демократичними державами.

Невизначеність зовнішньої політики українських урядів гальмувала розвиток держави. І, навпаки, боротьба за незалежність змушувала противників відступати.

Історичне значення визвольних змагань 1917-1920 pp. полягає в тому, що було збережено й поглиблено процес українського державотворення, який бере початок з часів Київської Русі. Українській Народній Республіці і Західноукраїнській Народній Республіці не судилося відстояти і зміцнити незалежність і стати в ряди європейських держав. Здобуті досвід і уроки стали надбанням наступних поколінь борців за Українську державу і знадобились наприкінці XX століття.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Грудня частини Директорії вступили до Києва, було відновлено УНР.	\|	Культура й духовне життя в Україні у 1917— 1920 pp.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.