Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Опитування

 

Опитування є найпоширенішим методом збирання соціологічної інформації. З його допомогою можна вивчити практично всі проблеми. Цей метод легко підлягає кількісній обробці, дає можливість використовувати обчислювальну техніку.

Опитування– це збирання первинної інформації методом звернення із запитанням до певних груп людей. Існують кілька різновидів опитування: анкетування, інтерв’ю, тестування, соціометричне опитування, метод експертного оцінювання.

Специфічною формою є експертне опитування (метод експертного оцінювання). Експерти – це люди, компетентні в галузі дослідження, яке проводиться, їх відбір здійснюється різними шляхами: на основі самооцінки, тестування, оцінювання експертів іншими людьми. Експертне опитування може бути анонімним (у цьому випадку звичайно використовується анкетування) або неанонімним (у цьому випадку можна використовувати як анкетування, так і інтерв’ювання).

Анкетування– це процес збирання первинної інформації шляхом опитування людей з використанням певної схеми – анкети. Існує велика кількість різноманітних форм проведення анкетування, видів і типів анкет.

 

Анкета– спеціальний опитувальний лист, що самостійно заповнюють опитувані згідно з указаними в ньому правилами. Звичайно, в анкеті виділяють кілька основних частин: у вступній частині опитувані знайомляться з умовами опитування, метою та завданням дослідження, отримують інформацію про те, як заповнювати анкети. У разі необхідності тут же вказується спосіб повернення анкети. Вступ значною мірою визначає настрій і ставлення опитуваних до дослідження, орієнтує їх на правдиві та відверті відповіді.

Іншою важливою складовою частиною анкети є так звана паспортичка: запитання, що дають можливість з’ясувати соціально-демографічні характеристики опитуваних. Може бути розміщена або на початку анкети, або в кінці. На практиці використовується і те, й інше. Як правило, перелік запитань містить інформацію про вік, стать, освіту, партійність, сімейний стан і т.п.

У головній частині анкети подані основні та допоміжні запитання (контактні, для зняття психологічного навантаження, запитання-фільтри), кількість яких може бути різною. Але практика показує, що найоптимальнішою є така кількість питань, на які опитувані зможуть дати відповіді протягом приблизно 30-40 хвилин. Класифікація питань анкети подана в таблиці далі.

 

 

Важливе місце в анкеті відводиться інструктивним вказівкам щодо техніки її заповнення; вони адресовані опитуваним і розміщені безпосередньо в тексті анкети або на її полях (скільки варіантів відзначити, як заповняти запитання-таблицю – по рядках чи по стовпчиках тощо). Щоб підготувати опитуваних до переходу від однієї теми до іншої, використовують буферні запитання або преамбули до питань.

Інтервю– спеціально організована розмова, яка проводиться за заздалегідь розробленими питаннями, передбаченими програмою дослідження. Цей метод досить широко застосовується в сучасній українській соціології, оскільки має цілий ряд переваг порівняно з іншими методами.

Серед них: а) можливість отримувати глибоку інформацію з різноманітних питань за допомогою спрямованого вибору респондентів; б) можливість коригування та варіювання запитань для надання опитуванню потрібного спрямування, забезпечення більшої повноти інформації; в) можливість спостереження за психологічними реакціями опитуваних, їх сприйманням питань і проблем; г) можливість уникнути складної техніки обробки, яка зумовлена тим, що інтерв’ю, як правило, проводиться з меншою кількістю опитуваних, ніж, наприклад, анкетування.

У той же час проведення інтерв’ю потребує великих витрат часу, не дає можливості дотриматись анонімності, підвищує вимоги до соціолога щодо його вміння контактувати з респондентом, який бере участь в інтерв’ю.

Інтерв’ю класифікують за різними ознаками. Найпоширенішою формою є стандартизоване інтерв’ю. Воно провадиться за суворо регламентованим планом з допомогою питальника, який нагадує звичайну анкету. Питальник включає в себе короткі, сформульовані в розмовному стилі питання, розраховані на розмову, а не читання. Можна використовувати ті самі типи питань, що і при складанні анкети.

Тестування– метод вивчення й вимірювання властивостей та якостей особистості, що не підлягають прямому, безпосередньому спостереженню. Соціологічний тест являє собою, як правило, систему спеціально підібраних тверджень (висловлювань) або запитань, що дають можливість отримати інформацію про ознаки та властивості, які цікавлять дослідника, в соціології використовуються і деякі психологічні тести для вимірювання властивостей певних груп людей (їх розумових, професійних, інтелектуальних і творчих здібностей, рис характеру тощо).

Соціологічне дослідження з використанням тестів характеризується такими особливостями: усі опитувані відповідають на одні й ті самі питання, які не пояснюються і не коментуються соціологом, тому до кожного тесту має бути додана проста і зрозуміла інструкція щодо його заповнення; застосовується заздалегідь розроблена система оцінювання результатів; опитування різних груп респондентів бажано проводити в один і той же час і в схожих умовах.

Соціометричне опитування– один із специфічних методів збирання соціологічної інформації, який використовується для дослідження малих груп і взаємовідносин у них. Уперше був використаний Я.Морено – американським ученим, який розробив спеціальну методологію соціометричних досліджень і цілий ряд вимірювальних процедур і математичних методів обробки первинної інформації.

Соціометрія– метод вивчення малих груп, колективів та організацій за допомогою опису міжособових відносин між їх членами. Соціометричне опитування можна проводити в групах, члени яких мають досвід спілкування не менше 6 місяців, тобто протягом часу, необхідного для досягнення „спрацьованості” групи. Розмір досліджуваної групи не повинен бути великим, оскільки збільшення кількості опитуваних надзвичайно ускладнює дослідження.

Під час підготовки до використання цього методу необхідно визначити соціометричні критерії, які були б однозначно сприйняті та зрозумілі членами досліджуваної групи. Вони бувають різного виду: виробничі („Кого б ви обрали напарником...?”); невиробничі(„З ким би ви пішли в кіно?”); соціальні („З ким би ви хотіли працювати в одній громадській організації?”); прогностичні („Як ви думаєте, хто з членів студентської групи обере вас лідераом групи?”).

Можуть бути використані й інші типи соціометричних критеріїв – прямі та опосередковані, позитивні та негативні, подвійні та одинарні і т.д.

У соціометричних критеріях повинна бути передбачена можливість: а) вибору (бажання індивіда бути співробітником іншого індивіда, разом відпочивати, займатися громадською діяльністю тощо); б) випускання – залишення одним індивідом іншого без уваги; в) відхилення– негативний вибір – висловлення індивідом небажання разом з іншими працювати або відпочивати.

Обробка інформації, зібраної цим методом, проводиться здебільшого за допомогою так званої соціоматриці, яка компактно подає інформацію та спрощену математичну обробку зібраних даних. Подаємо зразок такої соціоматриці:

Хто обирає Кого обирають Окремі голоси Усього  
    + -  
+ - + +  
+ + +  
+ + +  
- - - - -  
- - + +  
Сума голосів (+/-) -    
    - -  
Усього      
                                     

 

У горизонтальних рядках записуються прізвища тих, хто обирав, у вертикальних − кого обирають. Кількість рядків відповідає кількості членів колективу. Знаком „+” позначається позитивний вибір, знаком „−” – негативний вибір, знаком „0” – байдуже ставлення до члена групи.

Для аналізу отриманих даних будують соціограми – графічне зображення взаємовідносин у колективі, що встановлюються на основі вибору, підраховують соціометричні індекси (коефіцієнти), які являють собою кількість виборів будь-якого виду, поділену на загальну можливість виборів даного типу. Індекси підраховують як для кожного члена колективу або групи, так і для колективу в цілому (персональні та групові критерії).

Слабким місцем соціометрії можна вважати те, що з її допомогою фіксуються не об’єктивні відносини, а їх відображення у свідомості людей. Вона не може бути застосована на великих об’єктах, для вивчення великих соціальних груп. Оскільки взаємовідносини між людьми – це річ дуже тонка, необхідно забезпечувати таємницю відповідей, а для цього потрібно, щоб дослідження проводилося сторонніми людьми. Виникають і етичні проблеми: без згоди досліджуваних неприпустимо використовувати результати, що їх безпосередньо стосуються.

Завершуючи аналіз основних методів соціологічного дослідження, необхідно підкреслити, що, оскільки кожний із методів мав не тільки певні переваги, а й свої недоліки, краще за все використовувати паралельно кілька методів збирання даних, що дозволить отримувати більш точну і надійну інформацію.

 


Читайте також:

  1. Бліц-опитування
  2. До основних методів психології належать: спостереження, опитування і експеримент.
  3. Експерт-опитування.
  4. ІНФОРМАЦІЙНІ ІНТЕРВ’Ю: ПІДГОТОВКА, ПРОВЕДЕННЯ, ФОРМУВАННЯ ТЕКСТУ. ОПИТУВАННЯ, ПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ, ПОРАДА: ДІАЛОГ З ЧИТАЧЕМ
  5. Метод опитування
  6. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ОПИТУВАННЯ
  7. Опитування
  8. Опитування
  9. Опитування по системах
  10. Опитування поштою.
  11. Опитування як метод збору інформації, його різновиди.




Переглядів: 1220

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Аналіз документів | Lexical meaning and its structure.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.