Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



До основних методів психології належать: спостереження, опитування і експеримент.

Об'єктом спостереження є поведінка особистості в найрізно­манітніших її зовнішніх виявах, коли реалізуються усвідомлювані та неусвідомлювані внутрішні психічні стани, переживання, прагнення. За особливостями мовлення, виразними рухами — жестами, мімікою, виразами обличчя, пантомімічними актами (позами) тощо — можна виявити й простежити особливості уваги, розуміння змісту висловлювання, емоції та вольові якості, особливості темпераменту і риси характеру. Тому вміле спостереження за поведінкою дитини та дорослого дає можливість з високою вірогідністю робити висновки про їхні внутрішні, духовні особливості.

Спостереження може бути звичайним (бачення, слухання) та інстру­ментальним, коли бачене й почуте в поведінці людини фіксується за допомогою фото-, кіноапарата або магнітофона. Інструментальне спостереження дає можливість документувати все, що спостерігається, а тому й глибше аналізувати, порівнювати., включене (дослідник стає членом групи – об’єкта дослідження), невключене (спостереження збоку), відкрите (досліджувані знають, що вони є об’єктами спостереження), приховане (інкогніто), систематичне, суцільне, вибіркове.

Недоліки методу спостереження:

можливість одержання необ’єктивної інформації (іноді люди по різному поводять себе наодинці і на людях);

не завжди спостереження відокремлює випадкові факти від закономірних;

тлумачення даних може мати суб’єктивний характер;

спостереження потребує значних витрат часу.

Методи опитування – це методи збирання інформації, які ґрунтуються на безпосередній (бесіда, інтерв’ю) чи опосередкованій (анкетування) соціально-психологічній взаємодії дослідника і опитуваного (респондента).

Використовуються з метою визначення інформації про інтереси, погляди, почуття, мотиви діяльності та поведінку особистості.

Бесіда – метод одержання інформації на основі вербальної комунікації. Це цілеспрямована розмова з особою з метою з’ясування її уявлень. Думок, почуттів тощо.

Ставити запитання не просто, за складністю – це мистецтво, яке потребує бездоганного володіння мовою, чуйності, здатності розрізняти щирі відповіді, ухилятися від них.

Головна умова успішного проведення бесіди – психологічний контакт, вміння слухати.

Існує 7 класичних запитань; що, хто, де, якими засобами, чому, як, коли?

Комунікативні правила:

якщо ви хихочете порушити в розмові питання «надто особисті», краще спершу розповісти про себе;

уникайте нарікань;

не демонструйте свої переваги, дійте за принципом Емерсона: кожен має в чомусь перевагу наді мною;

говоріть не більше і не менше того, що потрібно в даний момент;

підкреслюйте гідність партнера;

розпитуйте зацікавлено.

Анкета – сукупність упорядкованих за змістом і формою запитань. Анкетне дослідження — один із способів психологічного опитуван­ня. За допомогою анкетування досліджуються літературні, мистецькі, спортивні, професійні інтереси та уподобання, мотиви, ставлення до вибору дій, вчинків, різновидів праці, до тих чи інших переживань, їх оцінювання. На поставлені в анкеті запитання анкетовані дають відповіді в письмовій формі. Причому запитання ставляться так, що відповіді на них будуть описовими або альтернативними: "так", "ні", "не знаю", "важко відповісти", а бо так, що в них наперед дається кілька варіантів відповіді, серед яких піддослідному пропонується підкреслити один, що відповідає його особистим поглядам та інтере­сам. В анкеті ставляться запитання і констатуючого, і мотиваційного характеру, як у бесіді та інтерв'ю. Анкета може бути іменною, коли піддослідний зазначає своє прізвище та ім'я, наводить певні відомості про себе, та анонімною, при використанні якої отримують більш прав­диві відповіді.

Запитання можуть бути :основні, контрольні, відкриті (довільна форма), закриті – надаються варіанти відповіді.

За допомогою анкетного дослідження можна зібрати великий обсяг матеріалу, що дає підстави вважати одержані відповіді до­статньо ймовірними. Недоліками цього методу є суб'єктивізм, ви­падковість відповідей, складність перевірки їх правильності та щи­рості.

Як додатковий метод у психологічному дослідженні використо­вують тести.

Тест — це проба, іспит, один із способів психологічної діагности­ки рівня розвитку психічних процесів і властивостей людини. Психо­логічні тести становлять собою певну систему завдань, надійність яких випробовується на певних вікових, професійних, соціальних гру­пах і оцінюється та стандартизується за допомогою спеціального ма­тематичного (кореляційного, факторного та ін.) аналізу.

Розрізняють тести для вивчення інтелектуальних здібностей, рівня розумового розвитку особистості й тести успішності. За їх допомо­гою можна з'ясувати рівень розвитку окремих психічних процесів, рівні засвоєння знань, загального розумового розвитку особистості. Тести як стандартизовані методи дають можливість порівнювати рівні розвитку та успішності піддослідних з вимогами шкільних про­грам і професіограм різних спеціальностей.

З метою уникнення помилок при використанні тестів як методу психологічного дослідження їх зміст повинен відповідати досліджу­ваному явищу (розумовій діяльності, увазі, пам'яті, уяві тощо) і не потребувати для виконання спеціальних знань. Зміст тесту та інструк­ція до його виконання мають бути максимально чіткими та зрозуміли­ми. Результати тестового дослідження не можна оцінювати як абсо­лютні показники розумових можливостей особистості. Вони є лише показниками рівня розвитку певних якостей на момент дослідження за конкретних умов життя, навчання та виховання особистості.

 

Найефективнішим і найпліднішим з наукового погляду є експери­ментальне дослідження, коли досліджуване явище вивчається в різних умовах та обставинах. За таким методом можна глибоко і з високою точністю вивчати досліджувану психологічну закономірність.

Експериментє одним з основних методів психології. Особливість його полягає в тому, що дослідник сам створює умови, за яких досліджуване явище виникає неодмінно й закономірно. При цьому дослідник дістає можливість чітко визначити чинники, які діяли в момент виникнення та перебігу досліджуваного явища, розкрити при­чини, що його зумовили, а також у разі потреби повторити дослід з ме­тою нагромадження додаткових відомостей для обґрунтування одер­жаних результатів.

Розрізняють експерименти лабораторний та природний. Перший проводиться у спеціальних психологічних лабораторіях за допомогою відповідної апаратури, другий — у звичайних для піддослідного умовах діяльності (у класі, під час роботи). Природний експеримент, як і лабо­раторний, проводиться за певною програмою, але так, щоб учень не знав, що його досліджують, і розв'язував свої завдання спокійно, у звичному для нього темпі, з притаманними йому характерологічни­ми особливостями і ставленням до навчальних, трудових, спортивних та інших доручень.

Різновидом природного експерименту є перетворювальний {нав­чальний та виховний).

Отже, експериментальний підхід у вивченні особистості можна забезпечити такими методами, як спостереження, бесіда, інтерв'ю, анкетне дослідження, якщо предмет дослідження вивчатиметься різни­ми способами і в різних умовах, як того потребує експеримент.

Переваги:

o можливість усунення сторонніх впливів;

o одержання більш точних результатів завдяки використанню спеціальних приміщень, вимірювальної апаратури;

o можливість змоделювати умови (екстрім);

o можливість повторення.

Недоліки:

штучність умов, дорогизна.

За допомогою методу самооцінки виявляють рівень здатності осо­бистості оцінювати себе загалом або свої окремі морально-психо­логічні якості — психічні процеси, стани та властивості, наприклад уважність, спостережливість, пам'ятливість, кмітливість, правдивість, чесність, принциповість, дисциплінованість, акуратність, культурність, ввічливість, працьовитість, мужність, успішність у навчанні, роботі та ін.

Дані самооцінки є важливими показниками рівня розвитку свідо­мості особистості, її вміння критично ставитися до своїх вчинків, усвідомлення свого місця в колективі. Існує кілька способів само­оцінки. В одних випадках піддослідний оцінює себе або власні якості за п'яти- чи трибальною шкалою, в інших йому пропонується порівня­ти себе з кожним членом свого колективу, групи, класу (парне оціню­вання) й оцінити себе, вибравши один з варіантів відповіді:

1)"я кращий від нього";

2)"я такий самий";

3)"я гірший від нього".

За допомогою методу самооцінки можна визначити такі характе­рологічні особливості особистості, як рівень домагань, скромність або хвалькуватість, рівень розуміння власних індивідуальних особ­ливостей. Це виявляється в тому, що одні оцінюють себе об'єктивно, а інші — переоцінюють або недооцінюють.

Важливі думки про методи психологічного вивчення особистості висловив К. Ушинський. Він вважав, що будь-яка людина, яка вміє заглядати всередину себе, вже є готовим курсом психології; важко знайти хоч якусь книгу, де не було б психологічного факту або погля­ду на психічне явище; уся історія записує тільки історію душі людсь­кої, майже забуваючи історію тіла людини; кожний життєпис, кожна повість, кожен роман чи вірш є безліччю психологічних фактів і спос­тережень; немає такого навіть найгіршого педагогічного курсу, де не було б цілої системи психологічних думок; якою ж широкою нивою для психологічних спостережень є педагогічна практика.

 


Читайте також:

  1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  2. АЛЬТЕРНАТИВНІ ПІДХОДИ ДО ВИДІЛЕННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ
  3. Амортизація основних засобів
  4. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
  5. Амортизація основних засобів.
  6. Амортизація основних фондів
  7. Амортизація основних фондів
  8. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації
  9. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації.
  10. Амортизація основних фондів, методи її нарахування.
  11. Аналіз ефективності використання основних засобів.
  12. Аналіз основних засобів




Переглядів: 2320

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні методи психологічних досліджень, їх види: спостереження, експеримент, опитування. | Основи соціально – психологічного тренінгу.Дискусійні ігрові методи, соціометрія, її суть та значення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.