Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Визначення ДС

Призначення , застосування та будова

Призначення. Система з двох паралельних вібраторів призначена для формування результуючої ДС з кращими параметрами (менше значення ШГП, більше значення КСД і т.д.) порівняно з аналогічними параметрами одиночного вібратора

 

а) б) в)

Рис.6.1. ДС СВ: одного при Ln=0.5 (a); двох паралельних при Ln=0.5, h=0, dn=1 (б)

 

Примітка. Приведені ДС отримані на основі наступного фрагменту програми 6.1.

 

figure ('Color','w');

Ln=0.25;N=2; h=0; dn=1;hn=h/(2*pi*dn);a=150;

subplot(2,2,1);

vn=0; vv=2*pi;vvn=vv-vn; v=(vn:vvn/a:vv);

b1=2*pi*Ln; b2=cos(b1);b3=cos(b1.*cos(v))-b2;b4=(1-b2).*sin(v);b5=sin(v);

fe=abs(b3./b5);polar(v,fe);title(' fe (СВ)');axis('square');

subplot(2,2,2);

u=pi*N*dn.*(cos(v-pi/2)-hn);fm1=abs(sin(u)./(sin(u./N)));

polar(v,fe.*fm1);title(' fr=fe*fm ');axis('square');

 

Видно, що результуюча ДС двох паралельних СВ характеризується меншим значенням ШГП та більшим максимальним значенням ДС, порівняно з аналогічними параметрами окремого СВ.

Застосування. ………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

 

Будова прямолінійної АР.Два паралельних вібратори можна розглядати як частковий випадок лінійної АР (при N=2). Видно,що вісь кожного СВ паралельна осі OZ, а вісь утвореної ними лінійної АР спрямована вздовж осі ОХ

 

 

 

Рис. 6.2. Будова паралельних СВ та підєднання до радіосистеми

 

При використанні паралельних СВ довжина плеча кожного з них одинакова та становить L. Віддаль між СВ становить d, причому при аналізі використовується нормована віддаль dn=d/λ. Вібратор до якого підводиться напруга вважається активним, в іншому випадку -пасивним. У випадку паралельних СВ оба можуть бути активними, причому до кожного з них підводиться напруга з одинаковою амплітудою U, але різними фазами h1, h2. В залежності від фазових співвідношень розрізняють три види паралельних СВ, причому кожен з них досліджується при двох типових значенннях нормованої віддалі

Таблиця 6.1.

Види паралельних СВ

Види паралельних СВ Різниця фаз в АР, (h=h2-h1) Типова нормована віддаль в АР, (dn=d/λ) Типове нормоване значення Ln в СВ, (Ln=L/λ)
синфазні h=0   dn=0.5, dn=1   Ln=0.25, Ln=0.5
протифазні h=π
зсув фаз π/2 h= π/2

Також використовується система двох паралельних СВ, коли лише один з них є активним.

При визначенні ДС паралельних СВ найбільший інтерес представляє результуюча ДС в площині XOY (рис.6.2,б), тобто в площині земної поверхні . Саме з метою покращення ДС в даній площині полягає доцільність використання двох паралельних СВ замість одного. Значно менший (інформативний) інтерес представляє вид результуючої ДС в площині XOZ – площині розташування СВ.

6.2. Діаграма спрямованості активних вібраторів

Результуюча ДС АР. Розглянемо спочатку випадок, коли оба СВ є активними, тобто до кожного з них подається напруга від фідера. Така система є частковим випадком лінійної АР, тому її результуюча ДС за напруженістю поля визначається згідно залежності ()

 

fr=fv*fm -результуюча ДС (6.1)

 

де: fv, fm – ДС СВ та ДС множника АР при N=2, відповідно.

 

Враховуючи те, що ДС fv, fm визначаються на основі залежностей () та () , отримаємо

 

fr= * sin(u)/sin(u/2) (6.2)

де Ln=L/λ, u=a1 a1=2πdn(cosƟ-hn); dn=d/λ; hn= h/(2πdn)

Таким чином, виникає потреба отримати кожну ДС (fv, fm ) та перемножити їх.

 

ДС СВ.Вона не залежить від зсуву фаз (табл.6.1), тому її досить розглянути один раз та використовувати для кожного з трьох варіантів

 

а) б) в) г)

Рис.6.3. ДС СВ при Ln=0.5: просторова (а); переріз в площині ХOZ (б); переріз в площині XOY та його проекція (в), (г);

Примітка. Приведені ДС отримані на основі фрагменту програми 6.1

 

figure ('Color','w');

Ln=0.5;

for k=[1 2 3 4]

subplot(2,4,k);

if k==1; gn=0; gv=pi;gvn=gv-gn; vn=0; vv=2*pi;vvn=vv-vn; a=30; a1=2.2;

elseif k==2; gn=0; gv=0.01; gvn=gv-gn; vn=0; vv=2*pi;vvn=vv-vn; a=150;

elseif k==3; gn=-pi; gv=pi;gvn=gv-gn; vn=pi/2; vv=vn+pi/1000;vvn=vv-vn; a=150;

else gn=-pi; gv=pi;gvn=gv-gn; vn=pi/2; vv=vn+pi/1000;vvn=vv-vn; a=150;

end

[g, v]=meshgrid(gn:gvn/a:gv, vn:vvn/a:vv);b1=2*pi*Ln; b2=cos(b1);

b3=cos(b1.*cos(v))-b2;b4=(1-b2).*sin(v);b5=sin(v);fe=abs(b3./b5);

z=fe.*cos(v);fpxy=fe.*sin(v);x=fpxy.*cos(g); y=fpxy.*sin(g);

surf(x,y,z.*(g+1)./(g+1)); xlabel('x'); ylabel('y ');zlabel('z ');hold on;

t = 0:0.01:2*a1; plot3(t./t-1,t./t-1,t-a1,'LineWidth',2 );

axis([-a1 a1 -a1 a1 -a1 a1]);axis('square');

end

 

Аналогічно можна отримати ДС СВ при іншому значенні Ln

 

а) б) в) г)

Рис.6.4. ДС СВ при Ln=0.25: просторова (а); переріз в площині ХOZ (б); переріз в площині XOY та його проекція (в), (г);

Примітка. Приведені ДС отримані на основі фрагменту програми 6.1 шляхом заміни Ln=0.25 та а1=1.2

Порівнюючи ДС СВ при Ln=0.5 (рис.6.3) та Ln=0.25 (рис.6.4) видно, що в першому випадку наявні переваги (ШГП менша, а максимальне значення ДС в 2 рази більше).

6.2.2. Синфазні вібратори

Розглянемо ДС при двох типових значеннях dn та Ln (табл.6.1).

ДС множника АР при dn=0.5, dn=1.Аналогічна (рис.6.3, рис.6.4) ДС для множника АР прийме вид

 

а) б) в) г)

 

Рис.6.5. ДС множника синфазної АР (N=2, h=0, dn=0.5): просторова (а); переріз в площині ХOZ (б); переріз в площині XOY та його проекція (в), (г);

 

Примітка. Приведені ДС отримані на основі фрагменту програми 6.2

 

figure ('Color','w');

N=2; h=0; dn=0.5; hn=h/(2*pi*dn);

for k=[1 2 3 4 ]

subplot(2,4,k);

if k==1; gn=0; gv=pi;gvn=gv-gn; vn=0; vv=2*pi;vvn=vv-vn; a=30;

elseif k==2; gn=pi/2; gv=1.01*gn;gvn=gv-gn; vn=0; vv=2*pi;vvn=vv-vn; a=150;

elseif k==3; gn=0; gv=pi/a;gvn=gv-gn; vn=0; vv=2*pi;vvn=vv-vn; a=150;

else gn=0; gv=pi/a;gvn=gv-gn; vn=0; vv=2*pi;vvn=vv-vn; a=150;

end

[g, v]=meshgrid(gn:gvn/a:gv, vn:vvn/a:vv);

u=pi*N*dn.*(cos(v)-hn);fm=abs(sin(u)./(sin(u./N)));

x=fm.*cos(v); fpyz=fm.*sin(v);y=fpyz.*cos(g);z=fpyz.*sin(g);

surf(x,y,z);hold on; xlabel('x'); ylabel('y ');zlabel('z ');hold on;

t = 0:0.01:6; plot3(t-3,t./t-1,t./t-1,'LineWidth',2 );

axis([-2.2 2.2 -2.2 2.2 -2.2 2.2]);axis('square');

end

 

Аналогічно можна отримати ДС множника АР при іншому значенні dn

 

а) б) в) г)

Рис.6.6. ДС множника синфазної АР (N=2, h=0, dn=1): просторова (а); переріз в площині ХOZ (б); переріз в площині XOY та його проекція (в), (г);

Примітка. Приведені ДС отримані на основі фрагменту програми 6.2 шляхом заміни dn=1

Порівнюючи ДС множника АР при dn=0.5 (рис.6.5) та dn=1 (рис.6.6) видно, що множник АР формує ДС поперечного (відносно осі АР) випромінювання, причому при збільшенні віддалі dn ШГП поперечного випромінювання змешується, що відноситься до переваг АР. Але разом з тим при збільшенні dn зростають бокові пелюстки, які при dn=1 формують поздовжнє випромінювання.

Результуюча ДС в площині ХOY.Використовуючи ДС (рис.6.3,г-рис.6.6,г) отримаємо результуючу ДС в площині XOY з врахуванням залежності (6.1). У випадку Ln=0.25 результуюча ДС повторює ДС множника АР (рис.6.5,г та рис.6.6,г), тому що ДС СВ рівна 1 (рис.6.4,г). У випадку Ln=0. 5 ДС СВ в два рази більша (рівна 2, рис.6.3,г) тому результуюча ДС також буде в два рази більша, порівняно з ДС множника АР (рис.6.5,г та рис.6.6,г).

Результуюча ДС в площині ХOZ при dn=0. 5.Більшскладним є визначення результуючої ДС в площині XOZ. В цьому випадку необхідно перемножити складніші ДС (наприклад, рис.6.3,б та рис. 6.5,б)

 

 

а) б) в)

Рис.6.7. ДС двох паралельних вібраторів в площині XOZ: СВ при Ln=0.25 (a); множника АР при N=2, h=0, dn=0.5 (б); результуюча (в)

 

Примітка. Приведені ДС отримані на основі фрагменту програми 6.3

 

figure ('Color','w');

Ln=0.25;N=2; h=0; dn=0.5;hn=h/(2*pi*dn);a=150;

subplot(2,3,1);

vn=0; vv=2*pi;vvn=vv-vn; v=(vn:vvn/a:vv);

b1=2*pi*Ln; b2=cos(b1);b3=cos(b1.*cos(v))-b2;b4=(1-b2).*sin(v);b5=sin(v);

fe=abs(b3./b5);polar(v,fe);title(' fe (СВ)');

subplot(2,3,2);

u=pi*N*dn.*(cos(v-pi/2)-hn);fm1=abs(sin(u)./(sin(u./N)));

polar(v,fm1);title(' fm (АР)');

subplot(2,3,3);

polar(v,fe.*fm1);title(' fr=fe*fm ');

 

Видно, що в даному випадку максимальне значення результуючої ДС менше за максимальне значення ДС СВ, а випромінювання в напрямку нормальному до осі СВ – відсутнє.

У випадку зміни Ln для СВ ( з Ln =0.25 на Ln =0.5) отримаємо

 

а) б) в)

Рис.6.8. ДС двох паралельних вібраторів в площині XOZ: СВ при Ln=0. 5 (a); множника АР при N=2, h=0, dn=0.5 (б); результуюча (в)

 

Примітка. Приведені ДС отримані на основі фрагменту програми 6.3 шляхом заміни Ln=0.5

 

Видно (рис.6.7,б та рис.6.8,б) , що результуюча ДС при збільшенні Ln не зазнала суттєвих змін

Результуюча ДС в площині ХOZ при dn=1. При збільшення dn суттєво змінюється ДС множника АР (рис.6.5,б та рис.6.6,б) що спричинює зміну результуючої ДС

 

а) б) в)

Рис.6.9. ДС двох паралельних вібраторів в площині XOZ: СВ при Ln=0.25 (a); множника АР при N=2, h=0, dn=1 (б); результуюча (в)

 

Примітка. Приведені ДС отримані на основі фрагменту програми 6.3 шляхом заміни dn=1

 

Видно, що в даному випадку максимальне значення результуючої ДС більше за максимальне значення ДС СВ. , причому напрям максимального випромінювання нормальний до осі АР.

При подальшому збільшенні Ln отримаємо

 

а) б) в)

Рис.6.10. ДС двох паралельних вібраторів в площині XOZ: СВ при Ln=0. 5 (a); множника АР при N=2, h=0, dn=1 (б); результуюча (в)

 

Примітка. Приведені ДС отримані на основі фрагменту програми 6.3 шляхом заміни dn=1, Ln=0.5

 

Видно, що в даному випадку ДС СВ замінена подібною результуючою ДС, але з більшим (в 2 рази) максимальним значенням.

 

6.2.3. Протифазні вібратори

 

У випадку протифазних СВ змінюється ДС множника АР, порівняно з синфазними СВ, що спричинює зміну результуючої ДС

ДС множника АР при dn=0.5, dn=1.ДС для множника АР прийме вид

 

а) б) в) г)

Рис.6.11. ДС множника протифазної синфазної АР (N=2, h=π, dn=0.5): просторова (а); переріз в площині ХOZ (б); переріз в площині XOY та його проекція (в), (г);

Примітка. Приведені ДС отримані на основі фрагменту програми 6.2 шляхом заміни h=π

 

Аналогічно отримаємо ДС множника АР при іншому значенні dn

 

а) б) в) г)

Рис.6.12. ДС множника синфазної АР (N=2, h= π, dn=1): просторова (а); переріз в площині ХOZ (б); переріз в площині XOY та його проекція (в), (г);

Примітка. Приведені ДС отримані на основі фрагменту програми 6.2 шляхом заміни h=π, dn=1

Порівнюючи ДС множника АР при dn=0.5 (рис.6.11) та dn=1 (рис.6.12) видно, що множник АР формує ДС поздовжнього (відносно осі АР) випромінювання, причому при збільшенні віддалі dn ШГП поздовжнього випромінювання зменшується, що відноситься до переваг АР. Але разом з тим при збільшенні dn поздовжнє випромінювання змамінюється нахиленим .

Результуюча ДС в площині ХOY. Використовуючи ДС (рис.6.3,г-рис.6.6,г) отримаємо результуючу ДС в площині XOY з врахуванням залежності (6.1). У випадку Ln=0.25 результуюча ДС повторює ДС множника АР (рис.6.5,г та рис.6.6,г), тому що ДС СВ рівна 1 (рис.6.4,г). У випадку Ln=0. 5 ДС СВ в два рази більша (рівна 2, рис.6.3,г) тому результуюча ДС також буде в два рази більша, порівняно з ДС множника АР (рис.6.5,г та рис.6.6,г).

6.2.4. Вібратори з зсувом фаз π/2

У випадку використання СВ з зсувом фаз π/2 також змінюється ДС множника АР, порівняно з синфазними СВ, що спричинює зміну результуючої ДС

ДС множника АР при dn=0.5, dn=1.ДС для множника АР прийме вид

 

а) б) в) г)

Рис.6.11. ДС множника протифазної синфазної АР (N=2, h=π, dn=0.5): просторова (а); переріз в площині ХOZ (б); переріз в площині XOY та його проекція (в), (г);

Примітка. Приведені ДС отримані на основі фрагменту програми 6.2 шляхом заміни h=π

 

Аналогічно отримаємо ДС множника АР при іншому значенні dn

 

а) б) в) г)

Рис.6.12. ДС множника синфазної АР (N=2, h= π, dn=1): просторова (а); переріз в площині ХOZ (б); переріз в площині XOY та його проекція (в), (г);

Примітка. Приведені ДС отримані на основі фрагменту програми 6.2 шляхом заміни h=π, dn=1

Порівнюючи ДС множника АР при dn=0.5 (рис.6.11) та dn=1 (рис.6.12) видно, що множник АР формує ДС поздовжнього (відносно осі АР) випромінювання, причому при збільшенні віддалі dn ШГП поздовжнього випромінювання зменшується, що відноситься до переваг АР. Але разом з тим при збільшенні dn поздовжнє випромінювання змамінюється нахиленим .

Результуюча ДС в площині ХOY. Використовуючи ДС (рис.6.3,г-рис.6.6,г) отримаємо результуючу ДС в площині XOY з врахуванням залежності (6.1). У випадку Ln=0.25 результуюча ДС повторює ДС множника АР (рис.6.5,г та рис.6.6,г), тому що ДС СВ рівна 1 (рис.6.4,г). У випадку Ln=0. 5 ДС СВ в два рази більша (рівна 2, рис.6.3,г) тому результуюча ДС також буде в два рази більша, порівняно з ДС множника АР (рис.6.5,г та рис.6.6,г).

 

%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%5

 

 

 

 

figure ('Color','w'); subplot(3,2,1);

xa=0;xb=0.7; xba=xb-xa;ya=0;yb=500; yba=yb-ya;p=10;%

[x, y]=meshgrid(xa:xba/p:xb,ya:yba/p:yb);

surf(x+400,y,(y+1)./(y+1).*x);hold on;

axis([0 520 0 520 0 1.2]);

 

xa=0;xb=400; xba=xb-xa;ya=0;yb=1; yba=yb-ya;p=10;

[x, y]=meshgrid(xa:xba/p:xb,ya:yba/p:yb);

surf(x,y+20,0.5*(x+1)./(x+1).*y);hold on;

axis([0 520 0 520 0 1.2]);

 

xa=0;xb=400; xba=xb-xa;ya=0;yb=1; yba=yb-ya;p=10;

[x, y]=meshgrid(xa:xba/p:xb,ya:yba/p:yb);

surf(x,y+250,0.5*(x+1)./(x+1).*y);hold on;

axis([0 520 0 520 0 1.2]);

 

xa=0;xb=400; xba=xb-xa;ya=0;yb=1; yba=yb-ya;p=10;

[x, y]=meshgrid(xa:xba/p:xb,ya:yba/p:yb);

surf(x,y+500,0.5*(x+1)./(x+1).*y);hold on;

axis([0 520 0 520 0 1.2]); axis off

 

 

 

figure ('Color','w'); subplot(2,2,1);

plot3(0,0,0); grid on;

 

subplot(2,2,2);

xa=-1;xb=1; xba=xb-xa;ya=-1;yb=1; yba=yb-ya;p=10;%

[x, y]=meshgrid(xa:xba/p:xb,ya:yba/p:yb);

surf(x,y,(x+2)./(x+2).*(y+2)./(y+2)-1);hold on;

xa=0;xb=0.01; xba=xb-xa;ya=-1;yb=1; yba=yb-ya;p=10;%

[x, y]=meshgrid(xa:xba/p:xb,ya:yba/p:yb);

surf(x,y,(y+2)./(y+2).*x.*200-1);hold on;

grid on; axis([-1 1 -1 1 -1 1]);

 

subplot(3,2,2);

xa=0;xb=500; xba=xb-xa;ya=0;yb=500; yba=yb-ya;p=10;%

[x, y]=meshgrid(xa:xba/p:xb,ya:yba/p:yb);

surf(x,y,(y+1)./(y+1).*(x+1)./(x+1));hold on;

axis([0 520 0 520 0 1.2]);

 

 

text(.1,.5,['\fontsize{16}black {\color{magenta}magenta '...

'\color[rgb]{0 .5 .5}teal \color{red}red} black again'])

 

 


Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  4. Ocнoвнi визначення здоров'я
  5. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
  6. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
  7. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
  8. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  9. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
  10. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
  11. Біостратиграфічні методи визначення віку порід
  12. Біуретовий метод визначення білків




Переглядів: 392

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Лекція №1

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.