Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ В СЕРЕДИНІ ХVІІ СТ.

Зміст теми

Ключові слова та поняття

УКРАЇНА НАПРИКІНЦІ ХVІІ СТ. – У ХVІІІ СТ.

РЕВОЛЮЦІЯ В СЕРЕДИНІ ХVІІ СТ.

Тема 4. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА

Критерії засвоєння знань.

За результатами вивчення даної теми Ви повинні РОЗУМІТИ, що собою являли такі явища у вітчизняній історії, як іноземне панування Литви та Польщі на Україні, соціально-економічне, національне, політичне та релігійне гноблення українського народу, козацтво, антифеодальний та національно-визвольний рух.

За результатами засвоєння даної теми Ви повинні ЗНАТИ:

- назву, час та характеристику уній; види козацтва;

- наслідки загарбання українських земель іноземцями;

- значення та роль козацтва у вітчизняній історії;

- наслідки та значення козацько-селянських повстань.

Повне засвоєння даної теми вимагає від Вас УМІННЯ:

- характеризувати економічну та військову складову діяльності українського козацтва;

- аналізувати причини виникнення козацтва;

- характеризувати систему січової адміністрації;

- визначати етапи захоплення українських земель іноземцями та етапи антифеодального й національно-визвольного руху (козацько-селянських повстань).

 

3.4. Вихід теми в інші дисципліни.

 

Дана тема використовується:

- у курсі культурології, як характеристика культурного феномену козацтва;

- у курсі політології, як історична ілюстрація політичних інтеграцій, визвольних рухів;

- у інших темах курсу історії України, зокрема у темі 4 для розуміння сутності привілеїв козаків, які зазнавали утисків від польської влади.

Українська національно-визвольна революція; Зборівська мирна угода; Білоцерківська мирна угода; Переяславська Рада; Березневі статті; Гадяцький договір; Переяславські статті; Руїна; Гетьманщина; Коломацькі статті.

 

4.1. Вхідна інформація для самоконтролю

Успішному вивченню змісту теми сприяє відновлення і використання наступних знань:

- з курсу історії України в загальноосвітній школі стосовно визначення місця української національно-визвольної революції в історії українського народу; стосовно відновлення та занепаду української державності в ХVІІ – ХVІІІ ст.;

- з курсу правознавства в загальноосвітній школі стосовно поняття “автономія”.

- з теми 3 щодо історичної ролі козацтва, причин та наслідків козацько-селянських повстань кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст.

 

4.2.1. Структурно-логічна схема змісту теми

1. Українська національно-визвольна революція:

- причини та привід;

- періодизація;

- формування української гетьманської держави.

2. Україна наприкінці ХVІІ ст. - у ХVІІІ ст.:

- політичне становище та соціально-економічний розвиток;

- обмеження автономії Гетьманщини;

- ліквідація Гетьманщини.

4.2.2. Тематичний зміст.

Козацько-селянські повстання кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст були придушені й не вирішили протиріч між українським народом та польською шляхтою. У сер. ХVІІ ст. ці протиріччя призвели до початку української національно-визвольної революції (4.1.).

4.1. Українська національно-визвольна революція –всенародне національно-визвольне повстання в Україні (1648-1676 рр.) проти політичної влади Речі Посполитої, внаслідок якого була відновлена українська державність.

 

Причини української національно-визвольної революції сер. ХVІІ ст.:

- посилення іноземного панування;

- обмеження козацького самоуправління; ліквідація його вищого виборного апарату; скорочення реєстру;

- посилення феодального тиску: збільшення розміру податків та панщини, гноблення з боку орендарів;

- релігійні переслідування з боку польських католиків.

 

Приводом для початку національно-визвольної революціїстала особиста образа, яка була нанесена польським шляхтичем колишньому Генеральному писарю Запорозької Січі Б.Хмельницькому і призвела до загибелі його сина.

Після невдалих спроб вирішити ситуацію легальними засобами у 1647 р. Б.Хмельницький втік на Запорозьку Січ та почав готувати повстання, розсилаючи призови до боротьби за національне визволення.

 

Періодизація національно-визвольної революції:

1) 1648-1651 рр.:

- 1648 р. - час піднесення народного руху і перемог повсталих під проводом Б.Хмельницького (найбільш значні – у квітні під Жовтими Водами, у травні під Корсунем, у вересні під Пилявцями), внаслідок чого повстанці контролювали територію від Полтави до Пилявців і від нижнього Дніпра до Чернігова; Б. Хмельницький був проголошений гетьманом;

- 1649 р. – битва під фортецею Зборів та підписання Зборівської мирної угоди (4.2.), що дало змогу зміцнити українську державу, не зважаючи на обмеження території та заведення реєстру. Суттєвим недоліком було й залишення кріпацького стану селян.

 

4.2. Зборівська мирна угода - козацько-польський мирний договір (1649 р.), згідно якого: - територія трьох воєводств (Київського, Брацлавського, Чернігівського) відходила під контроль Війська Запорозького на чолі з гетьманом; - Волинь і Поділля залишалися під владою польського короля; число реєстрових козаків встановлювалося у 40 тис. чол.; - проголошувалася амністія всім повстанцям; - католицька і православна шляхта зрівнювалися у правах.

 

- 1650-1651 рр. – зіткнення між повстанцями та польськими загонами, боротьба за вивід польських військ з України.

2) 1651- 1653 рр.:

- літо 1651 р. – поразка війська Хмельницького під Берестечком, підписання Білоцерківської мирної угоди (4.3.).

 

4.3. Білоцерківська мирна угода – козацько-польський мирний договір (1651 р.), згідно якого: - козацький реєстр зменшувався з 40 тис. до 20 тис. чол.; - козацькою територією визнавалося лише Київське воєводство; - у Брацлавське і Чернігівське воєводства поверталася польська адміністрація, а магнатам і шляхті поверталися їх маєтки; - гетьман позбавлявся права дипломатичних зносин з іноземними державами. Угода була анульована Б. Хмельницьким у 1652 р.

 

- 1652 р. – перемога козацько-селянського війська під Батогом, анулювання Білоцерківської мирної угоди, повернення завоювань згідно Зборівської мирної угоди.

- 1652-1653 р. – важке внутрішнє становище (економічна руйнація, спротив військовим мобілізаціям), несприятлива міжнародна ситуація (протидія Кримського ханства укріпленню української держави, невдалий похід військ Хмельницького на Молдавію, утворення антиукраїнської коаліції у складі Валахії, Трансільванії й Молдавії; ведення переговорів з Московським царством).

3) 1654-1657 рр.:

- після ухвали наприкінці 1653 р. Земським Собором рішення про включення України до Московського царства, на початку 1654 р. відбулася Переяславська Рада (4.4.).

4.4. Переяславська Рада – загальна військова рада, скликана гетьманом Б.Хмельницьким у січні 1654 р. у Переяславі, на якій було прийняте рішення про входження України до Московського царства (фактично на правах широкої автономії з правом на самоврядування в економічних, соціальних, культурних та, частково, політичних питаннях у передбачених межах.). Було отримано царську гарантію про збереження державних прав України.

- березень 1654 р. – підписання Березневих статей (4.5.) для остаточного врегулювання юридичних відносин між Україною й Московією;

 

4.5. Березневі статті – українсько-російський договір, підписаний у березні 1654 р., згідно якого Українська козацька держава одержала автономію в складі Московського царства; були забезпечені українські права у таких питаннях: - гетьмана й старшину обирає козацька рада; адміністрація, податкова служба й судочинство не підзвітні Москві; - реєстр козацького війська – 60 тис. чол. - право на дипломатичні зносини зі всіма державами, окрім Речі Посполитої та Порти; - царя представляє в Києві воєвода з загоном; - гетьман має сповіщати царя про зарубіжні посольства та про вибори гетьмана; Договір втрачав силу після смерті Б.Хмельницького, кожен наступний гетьман мав вкладати з царями нові договори.

 

- 1654 р. – вторгнення польських військ на територію Брацлавщини, Поділля та Волині; козацькі сили звільнили Поділля та Східну Галичину, при підтримці московського війська – частину Білорусії;

- 1655-1656 рр. – напад Швеції на польські землі та початок війни з Московським царством; у таких умовах Москва заключила перемир’я з Річчю Посполитою; поява перших протиріч між московською та козацькою державами через розміщення московських військ в українських містах, спроби втручання російських чиновників в українські справи та недопущення представників козацтва на польсько-московські перемовини;

- 1657 р. – смерть Б.Хмельницького.

4) 1657-1676 рр.

- 1657-1659 рр. – гетьманування І.Виговського: опора на старшинську верхівку та українську шляхту, поширення їх землеволодіння; розшарування козацтва; початок громадянської війни; розрив союзу з Московським царством; підписання Гадяцького договору (4.6.) з Польщею; війна з Московським царством, перемога під Конотопом; боротьба з внутрішньою опозицією, обрання гетьманом Ю. Хмельницького;

 

4.6. Гадяцький договір – трактат (підписаний у 1658 р. за гетьманування І.Виговського) про потрійну унію у вигляді воєнно-федеративного союзу Польщі, Великого князівства Литовського та Князівства Руського у складі Київського та Брацлавського воєводств, згідно якого: - магнати і шляхта отримали право повернути свої колишні маєтки в Україні; - владу в Князівстві Руському мала здійснювати рада з представників всіх прошарків населення (окрім селян), на якій мав обиратися гетьман; - гетьману належала вся виконавча влада, він мав бути підзвітним лише королю; - православні урівнювалися у правах з католиками; - передбачалося відкриття українських шкіл та колегіумів.

 

- 1659-1663 рр. – гетьманування Ю Хмельницького: наступ московських військ; підписання Переяславських статей (4.7.); 1660 р. – розірвання Ю. Хмельницьким союзу з Москвою та укладання нового українсько-польського договору; 1661-1662 рр. – внутрішня боротьба з прибічниками лівобережного гетьмана Я.Сомка;

 

4.7. Переяславські статті – українсько-московський договір (підписаний у 1659 р. за гетьманування Ю. Хмельницького), згідно якого: - встановлювався контроль царя над військовою діяльністю козацтва; - гетьманська влада контролювалася з боку царських воєвод; - без згоди царя козацька рада не могла переобрати гетьмана; - гетьман не міг призначати й звільняти старшину; - гетьман не мав права на самостійні зовнішні відносини.

 

- 1663-1676 рр. – початок Руїни (4.8.); підписання російсько-польських мирних договорів (1667 р. – Андрусівської угоди, 1686 р. – Трактату про вічний мир), за якими Лівобережжя відійшло під владу Московського царства, а Правобережжя – Речі Посполитої; невдалі спроби гетьмана П.Дорошенка об’єднати обидві частини України.

4.8. Руїна – період спустошення українських земель, розколу та розпаду української державності (1663-1687 рр.), що характеризувався економічним занепадом, міжусобицями між старшинськими угрупованнями та їх представниками на гетьманство, поділенням України на Лівобережну та Правобережну, втручанням в її внутрішні справи сусідніх держав з наступним розчленуванням між Московським царством та Річчю Посполитою.

 

Відмова П.Дорошенка від гетьманської булави у 1676 р. стала останньою крапкою української національно-визвольної революції.

 


Читайте також:

  1. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  2. Антимонархічна революція 1952 р. в Єгипті.
  3. Антиукраїнська політика російського царизму. Посилення централізаторсько-шовіністичних тенденцій
  4. Б. Громадсько-політичний рух 60-90 рр. ХІХ ст. інтелігенції Росії та України, в центрі уваги яких був народ, селянська община та соціальна революція.
  5. Боротьба, яка розпочалася в середині XVII ст. на українських землях, насамперед мала на меті звільнення українського народу з-під панування Речі Посполитої.
  6. Визвольна революція українського народу сер. 17 століття. Воєнні дії 1648-1649 р.р.
  7. Власне українська лексика, її фонетичні та словотвірні ознаки
  8. Внутрішнє середовище організації. Змінні всередині організації (цілі, завдання, структура, технологія, люди).
  9. Внутрішнє середовище організації. Змінні всередині організації (цілі, завдання, структура, технологія, люди).
  10. Всеукраїнська школа волонтерів
  11. Друга науково-технічна революція
  12. Ейнштейнівська революція




Переглядів: 885

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
КОЗАЦЬКО-СЕЛЯНСЬКІ ПОВСТАННЯ | УКРАЇНА НАПРИКІНЦІ ХVІІ СТ. – У ХVІІІ СТ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.