МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||
УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ В СЕРЕДИНІ ХVІІ СТ.Зміст теми Ключові слова та поняття УКРАЇНА НАПРИКІНЦІ ХVІІ СТ. – У ХVІІІ СТ. РЕВОЛЮЦІЯ В СЕРЕДИНІ ХVІІ СТ. Тема 4. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА Критерії засвоєння знань. За результатами вивчення даної теми Ви повинні РОЗУМІТИ, що собою являли такі явища у вітчизняній історії, як іноземне панування Литви та Польщі на Україні, соціально-економічне, національне, політичне та релігійне гноблення українського народу, козацтво, антифеодальний та національно-визвольний рух. За результатами засвоєння даної теми Ви повинні ЗНАТИ: - назву, час та характеристику уній; види козацтва; - наслідки загарбання українських земель іноземцями; - значення та роль козацтва у вітчизняній історії; - наслідки та значення козацько-селянських повстань. Повне засвоєння даної теми вимагає від Вас УМІННЯ: - характеризувати економічну та військову складову діяльності українського козацтва; - аналізувати причини виникнення козацтва; - характеризувати систему січової адміністрації; - визначати етапи захоплення українських земель іноземцями та етапи антифеодального й національно-визвольного руху (козацько-селянських повстань).
3.4. Вихід теми в інші дисципліни.
Дана тема використовується: - у курсі культурології, як характеристика культурного феномену козацтва; - у курсі політології, як історична ілюстрація політичних інтеграцій, визвольних рухів; - у інших темах курсу історії України, зокрема у темі 4 для розуміння сутності привілеїв козаків, які зазнавали утисків від польської влади. Українська національно-визвольна революція; Зборівська мирна угода; Білоцерківська мирна угода; Переяславська Рада; Березневі статті; Гадяцький договір; Переяславські статті; Руїна; Гетьманщина; Коломацькі статті.
4.1. Вхідна інформація для самоконтролю Успішному вивченню змісту теми сприяє відновлення і використання наступних знань: - з курсу історії України в загальноосвітній школі стосовно визначення місця української національно-визвольної революції в історії українського народу; стосовно відновлення та занепаду української державності в ХVІІ – ХVІІІ ст.; - з курсу правознавства в загальноосвітній школі стосовно поняття “автономія”. - з теми 3 щодо історичної ролі козацтва, причин та наслідків козацько-селянських повстань кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст.
4.2.1. Структурно-логічна схема змісту теми 1. Українська національно-визвольна революція: - причини та привід; - періодизація; - формування української гетьманської держави. 2. Україна наприкінці ХVІІ ст. - у ХVІІІ ст.: - політичне становище та соціально-економічний розвиток; - обмеження автономії Гетьманщини; - ліквідація Гетьманщини. 4.2.2. Тематичний зміст. Козацько-селянські повстання кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст були придушені й не вирішили протиріч між українським народом та польською шляхтою. У сер. ХVІІ ст. ці протиріччя призвели до початку української національно-визвольної революції (4.1.).
Причини української національно-визвольної революції сер. ХVІІ ст.: - посилення іноземного панування; - обмеження козацького самоуправління; ліквідація його вищого виборного апарату; скорочення реєстру; - посилення феодального тиску: збільшення розміру податків та панщини, гноблення з боку орендарів; - релігійні переслідування з боку польських католиків.
Приводом для початку національно-визвольної революціїстала особиста образа, яка була нанесена польським шляхтичем колишньому Генеральному писарю Запорозької Січі Б.Хмельницькому і призвела до загибелі його сина. Після невдалих спроб вирішити ситуацію легальними засобами у 1647 р. Б.Хмельницький втік на Запорозьку Січ та почав готувати повстання, розсилаючи призови до боротьби за національне визволення.
Періодизація національно-визвольної революції: 1) 1648-1651 рр.: - 1648 р. - час піднесення народного руху і перемог повсталих під проводом Б.Хмельницького (найбільш значні – у квітні під Жовтими Водами, у травні під Корсунем, у вересні під Пилявцями), внаслідок чого повстанці контролювали територію від Полтави до Пилявців і від нижнього Дніпра до Чернігова; Б. Хмельницький був проголошений гетьманом; - 1649 р. – битва під фортецею Зборів та підписання Зборівської мирної угоди (4.2.), що дало змогу зміцнити українську державу, не зважаючи на обмеження території та заведення реєстру. Суттєвим недоліком було й залишення кріпацького стану селян.
- 1650-1651 рр. – зіткнення між повстанцями та польськими загонами, боротьба за вивід польських військ з України. 2) 1651- 1653 рр.: - літо 1651 р. – поразка війська Хмельницького під Берестечком, підписання Білоцерківської мирної угоди (4.3.).
- 1652 р. – перемога козацько-селянського війська під Батогом, анулювання Білоцерківської мирної угоди, повернення завоювань згідно Зборівської мирної угоди. - 1652-1653 р. – важке внутрішнє становище (економічна руйнація, спротив військовим мобілізаціям), несприятлива міжнародна ситуація (протидія Кримського ханства укріпленню української держави, невдалий похід військ Хмельницького на Молдавію, утворення антиукраїнської коаліції у складі Валахії, Трансільванії й Молдавії; ведення переговорів з Московським царством). 3) 1654-1657 рр.: - після ухвали наприкінці 1653 р. Земським Собором рішення про включення України до Московського царства, на початку 1654 р. відбулася Переяславська Рада (4.4.).
- березень 1654 р. – підписання Березневих статей (4.5.) для остаточного врегулювання юридичних відносин між Україною й Московією;
- 1654 р. – вторгнення польських військ на територію Брацлавщини, Поділля та Волині; козацькі сили звільнили Поділля та Східну Галичину, при підтримці московського війська – частину Білорусії; - 1655-1656 рр. – напад Швеції на польські землі та початок війни з Московським царством; у таких умовах Москва заключила перемир’я з Річчю Посполитою; поява перших протиріч між московською та козацькою державами через розміщення московських військ в українських містах, спроби втручання російських чиновників в українські справи та недопущення представників козацтва на польсько-московські перемовини; - 1657 р. – смерть Б.Хмельницького. 4) 1657-1676 рр. - 1657-1659 рр. – гетьманування І.Виговського: опора на старшинську верхівку та українську шляхту, поширення їх землеволодіння; розшарування козацтва; початок громадянської війни; розрив союзу з Московським царством; підписання Гадяцького договору (4.6.) з Польщею; війна з Московським царством, перемога під Конотопом; боротьба з внутрішньою опозицією, обрання гетьманом Ю. Хмельницького;
- 1659-1663 рр. – гетьманування Ю Хмельницького: наступ московських військ; підписання Переяславських статей (4.7.); 1660 р. – розірвання Ю. Хмельницьким союзу з Москвою та укладання нового українсько-польського договору; 1661-1662 рр. – внутрішня боротьба з прибічниками лівобережного гетьмана Я.Сомка;
- 1663-1676 рр. – початок Руїни (4.8.); підписання російсько-польських мирних договорів (1667 р. – Андрусівської угоди, 1686 р. – Трактату про вічний мир), за якими Лівобережжя відійшло під владу Московського царства, а Правобережжя – Речі Посполитої; невдалі спроби гетьмана П.Дорошенка об’єднати обидві частини України.
Відмова П.Дорошенка від гетьманської булави у 1676 р. стала останньою крапкою української національно-визвольної революції.
Читайте також:
|
||||||||||||||||
|