• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

Зміст теми

Ключові слова та поняття

Тема 6. УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Критерії засвоєння.

За результатами вивчення даної теми Ви повинні РОЗУМІТИ, що криза феодально–кріпацької системи, її розпад і становлення в її надрах капіталістичних відносин призвели до скасування кріпацтва з наступним стрімким розвитком промисловості, шляхів сполучення та аграрного сектору, змінами в соціальній структурі суспільства, а також сприяли національному відродженню, розвитку прогресивних суспільно-політичних ідей.

За результатами засвоєння теми Ви повинні ЗНАТИ, що таке: промисловий переворот; порто-франко; селянська реформа 1861 р., її причини та наслідки; промислові райони; Кирило-Мефодіївське товариство; “Руська трійця”.

Повне засвоєння навчального матеріалу по даній темі вимагає від Вас УМІННЯ:

- вирізняти ознаки розкладу феодально–кріпацької системи та становлення в її надрах капіталістичних, ринкових відносин;

- аналізувати причини та наслідки реформи 1861 р.;

- аналізувати характерні риси суспільно-політичного життя на українських землях.

5.4. Вихід теми в інші дисципліни.

Дана тема використовується:

- в курсі політології щодо аналізу форм державного адміністративно-територіального устрою, основ державної політики;

- в курсі культурології стосовно впливу соціально-економічних та суспільно-політичних змін на розвиток культури в темі “Українська культура ХІХ ст.”

- в темах 6, 7, 8 стосовно складання на українських теренах промислового потенціалу, наслідків незавершеності селянської реформи та швидких темпів змін соціальної структури суспільства.

(1900 р. – ЛЮТИЙ 1917 р.)

Монополія; фінансова олігархія; Столипінська аграрна реформа; Революційна українська партія (РУП); революція 1905-1907 рр., ради робітничих депутатів, профспілки, українські січові стрільці.

6.1. Вхідна інформація для самоконтролю

Успішному вивченню змісту теми сприяє відновлення і використання наступних знань:

- з курсу історії України в загальноосвітній школі стосовно загального становища українських земель на початку ХХ ст.;

- з курсу всесвітньої історії в загальноосвітній школі стосовно основного хода подій російської революції 1905-1907 рр. та Першої світової війни;

- з теми 5 щодо особливостей соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку українських земель у ХІХ ст.

6.2.1. Структурно-логічна схема змісту теми.

1. Соціально-економічний розвиток:

- особливості розвитку промисловості;

- Столипінська аграрна реформа;

- зміни у соціальній структурі населення.

2. Суспільно-політичний розвиток:

- робітничий та селянський рух; поява політичних партій;

- революція 1905-1907 рр. в Україні;

- Україна в роки Першої світової війни.

6.2.2. Тематичний зміст

Як і в ХІХ ст., на початку ХХ ст. Наддніпрянська Україназалишалася одним з найбільш економічно розвинутих регіонів Російської імперії.

Основні риси економічного розвитку Наддніпрянської України на початку ХХ ст.:

1. Піднесення промислового виробництва, особливо важкої індустрії, внаслідок чого зросла частка промисловості в загальному обсязі продукції господарства (напередодні Першої світової війни вона складала 48%), що зробило Україну аграрно-індустріальним краєм.

2. Збільшення частки великого капіталу, що виявилося у концентрації робочої сили і збільшенні частки продукції великих підприємств (напр., в 1901 р. було 17 підприємств, на яких працювало до 1тис. робітників, а в 1913 р. – вже 42; у 1913 р. 5 металургійних заводів виробляли більше половини чавуну українського Півдня і майже 40% його загальноросійського обсягу).

3. Концентрація виробництва призвела до його монополізації, створення монополій (6.1.). Перше монопольне об’єднання виникло ще наприкінці ХІХ ст. у цукровій галузі. На початку ХХ ст. металургійні синдикати “Продамет” та “Трубопродаж”, вугільний синдикат “Продвугілля” контролювали у своїх галузях до 85-90% випуску продукції. Монополізація дозволяла поширювати виробництво при зниженні ризиків, здобувати досвід й нові економічні зв’язки, більш ефективно використовувати інвестиційні ресурси.

Негативні наслідки монополізації промисловості в Україні:

- встановлення монополістами високих цін на свою продукцію;

- витискування з ринку конкурентів;

- гальмування розвитку виробничих сил;

- стримування зростання продуктивності праці.

4. Поява фінансової олігархії (6.2.).

5. Панування іноземного капіталу в базових галузях економіки, напр., йому належало 70% видобутку вугілля в Донбасі і 86% видобутку руди в Кривому Розі.

6. Зрощення банківського капіталу з промисловим: якщо раніше банки лише кредитували підприємства, то тепер вони все частіше ставали їх співвласниками, утворювалася фінансова олігархія, тобто невелика група найбільш багатих монополістів, які здійснювали панування фінансового капіталу в економіці.

7. Зрощення монополій з державним апаратом, що давало їм змогу стати економічною основою державно-монополістичного капіталізму.

Перепоною для подальшого розвитку сільського господарства залишалися недоліки проведення селянської реформи 1861 р., зокрема – общинні порядки, включаючи кругову поруку, які допомагали владі контролювати настрої селян. Задля покращення ситуації у 1906 р. було розпочате проведення Столипінської аграрна реформи (6.3.).

Наслідки проведення Столипінської аграрної реформи:

- на Правобережжі з общини вийшло 48% господарств, на Півдні – 42%, на Лівобережжі – тільки 16,5%;

- на хутори й відруби виселилося 226 тис. селянських господарств, що становило майже половини їх загальної кількості;

- завдяки діяльності Селянського поземельного банку було продано понад 480 тис. десятин переважно поміщицької землі;

- збільшився збір та експорт зерна: у 1910-1913 рр. посівна площа зросла на 900 тис. десятин, у 1913 р. було досягнуто найбільшого валового збору зернових – 1200 млн. пуд.;

- третина всієї продукції сільського господарства продавалася на внутрішньому й зовнішньому ринках, частка України в експорті зернових всієї імперії становила понад 40%;

- відбулося помітне розшарування сільського населення: незаможних селян було 57%, середніх – близько 30%, сільської буржуазії – 12%, поміщиків – б.0,8%.;

- у 1906-1912 рр. з України до Сибіру переселилося близько 1 млн. селян, більшість з них повернулася назад й поповнила лави безземельного сільського пролетаріату.

Наслідки незавершеності Столипінської аграрної реформи:

- значна кількість бідняцьких господарств була малопродуктивною і малотоварною;

- залишилося велике поміщицьке землеволодіння;

- наявність значного прошарку малоземельних та безземельних селян, що посилювало соціальну напругу на селі.

Швидкий розвиток промисловості, її монополізація обумовили глибокі зміни в соціальній структурі суспільств:

- зростання чисельності робітничого класу (у 1913 р. – 650 тис. робітників, в 1917 р. – 3 млн. 612 тис.);

- багатонаціональність робітничого класу: тривалий час в його складі переважали росіяни, у 1917 р. їх частка складала 60%, повільно збільшувалася частка українців;

- значна частина робітників мешкала в сільській місцевості;

- розшарування селянства внаслідок Столипінської реформи;

- поступове розорення поміщиків.

Читайте також:

1. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
2. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
4. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
5. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
6. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
7. Бурхливий розвиток емпіричної соціології
8. Вiковi особливостi волi. Розвиток i формування волi
9. Валютна система та її розвиток
10. Велика депресія 1929–1933 рр. і економічний розвиток країн у 30-х рр. ХХ ст. Виникнення кейнсіанства
11. Великі географічні відкриття та їхній вплив на економічний розвиток Європи
12. Види мислення. Розвиток мислення. Поняття про інтелект.

Переглядів: 638