Якщо занурити в воду частину капілярної скляної трубки, то в результаті змочування скляної поверхні утворюється ввігнута поверхня (меніск).
Рисунок
З формули Лапласа відомо, що капілярний тиск, який виникає при викривленій поверхні діє в напрямку “стягування” поверхні в результаті виштовхуючої сили, рідина піднімається у капілярі до того часу, поки вага водяного стовпчика не врівноважує діючу силу, яка чисельно дорівнює капілярному тиску.
, де
В момент рівноваги F1=F2 сила тяжіння стовпчика рідини
h - висота стовпчика Н2О;
r - радіус кривизни меніска;
R – радіус капіляра;
g - прискорення сили тяжіння;
r - густина рідини;
s - поверхневий натяг.
У випадку незмочування Q>90°, cosQ<0 тому h<1, тому рівень рідини повинен опускатися. У випадку повного змочування і при малих значеннях R, cosQ = 1 (Q = 0).
Звідси видно, що висота підняття обернено пропорційна радіусу капіляра і для тонких капілярів “R” досягає досить великих значень.
Визначивши висоту підняття, можна розрахувати s
капілярна постійна і показує на яку висоту піднімається рідина при даному радіусі капіляра.
Капілярне підняття глибинних вод в грунтах забезпечує існування рослинного покрову землі (вода в деревах піднімається до самих високих місць).