• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Планування видатків на оплату комунальних послуг

Загальні засади формування витрат на оплату праці у бюджетних установах.

Асигнування на капітальний ремонт будівель і споруд.

Видатки на відрядження (код 1140).

Видатки на господарські потреби та інші поточні видатки.

Планування видатків на оплату комунальних послуг.

Специфіка роботи різноманітних бюджетних установ визначає особливості планування їх фінансово-господарської діяльності. Відмінності в методах розрахунків аналогічних показників кошторису неоднотипових установ часом дуже значні.

Водночас ряд підстатей кошторису видатків, наприклад видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, відрядження, капітальний ремонт будівель та споруд, визначаються за єдиною для всіх установ методикою. У цій темі ми розглянемо єдині для всіх бюджетних установ види видатків та основи їх планування.

Видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв (код економічної класифікації видатків (КЕКВ) 1160) є найбільшими за обсягом і містять переважно видатки на оплату теплопостачання (КЕКВ 1161), водопостачання і водовідведення (КЕКВ 1162), постачання електроенергії (КЕКВ 1163), природного газу (КЕКВ 1164). Розраховуються вони у процесі планування кожний окремо, а інші види енергоносіїв та комунальних послуг, як правило, в загальній сумі входять до елементів витрат «Оплата інших комунальних послуг та енергоносіїв» (код 1165).

Серед видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв найбільшою є питома вага витрат, пов'язаних з опаленнямбудівель (приміщень). їх величина і методи планування залежать насамперед від системи теплопостачання (опалення) будівель.

Зараз бюджетні установи користуються послугами теплоцентралей або мають власне (пічне чи котельне) опалення. У першому випадку сума видатків бюджетної установи визначається відповідно до укладеної угоди з опалювальною організацією, в другому – плановий розрахунок складніший: видатки на опалення розраховують згідно з установленими нормами витрат палива, діючих цін і тарифів на нього, даних про кубатуру опалювальних приміщень.

У розрахунках бюджетних асигнувань на опалення одним із найважливіших показників є показник об'єму (кубатури) приміщень. Кубатура будівель визначається за зовнішнім обміром. Необхідно мати на увазі, що при плануванні видатків на опалення цей показник відрізняється від аналогічного показника, який використовується під час планування видатків на капітальний ремонт будівель і споруд. Різниться і методика їх використання.

Кубатура опалювальних приміщень визначається за формулою

(7.1)

де В₀ — середньорічна кубатура будівель, за якою визначаються видатки на опалення;

В₁ — кубатура будівель на початок року;

В₂ — кубатура будівель на кінець року;

М₁ — тривалість опалювального сезону в місяцях;

М₂ — число місяців опалювального сезону, протягом яких

функціонує нова кубатура.

Приклад. Тривалість опалювального сезону в районі, де розташована школа, становить 7 місяців (з 15 жовтня до 15 травня). Об'єм будівель за зовнішнім обміром на початок року – 15 000 м³ . З 1 вересня очікується введення нових приміщень сумарним об'ємом 600 м³ .

За наведеною вище формулою середньорічний об'єм опалювальних приміщень становить 15 214 м , тобто

Якщо протягом року не передбачається зміна кубатури опалювальних приміщень, видатки на опалення визначаються, виходячи з фактичної кубатури будівель на початок планового року.

Потреба в паливі розраховується окремо на опалення будівель, приготування (розігрів) їжі, кип'ятіння води тощо.

Ця потреба визначається в кілограмах умовного палива на 1 м³ будівель за зовнішнім обміром, а при пічному опаленні — на 1 м² опалювальної площі.

Норми витрат умовного палива встановлюються, як правило, обласними органами державної влади. Переведення умовного палива в натуральне (сорт вугілля, мазуту, дров та ін.) здійснюється за встановленими коефіцієнтами. Якщо установа одержує один вид палива, то потреба визначається за нормами на цей вид палива, без застосування таких показників, як умовне паливо і коефіцієнти переведення. При використанні двох і більше видів палива попередньо визначається питома вага кожного виду в загальній кількості палива.

Норми витрат палива для приготування (розігріву) їжі, санітарно-гігієнічних та інших потреб установлюються в кілограмах на одного учня, одне ліжко чи інші розрахункові одиниці на рік.

Приклад. Загальноосвітня школа використовує два види палива: вугілля Донецького басейну (85 %) і дрова (15 %). Норма витрат вугілля для підігріву їжі і кип'ятіння води – 2 кг на одного учня. У школі навчається 900 учнів. Коефіцієнт умовного палива для донецького вугілля дорівнює 1,11, а для дров — 5,387.

Умовного палива на 1 м² приміщень витрачається 7,14 кг. Потреба в паливі буде визначена в результаті такого розрахунку:

(15 214 · 7,14) + (2 · 900)= 110 428 кг умовного палива.

Необхідний об'єм натурального палива становить: 104,2 т вугілля (110,428 · 0,85 · 1,11) і 89,2 м³ дров (110 428 · 0,15 · 5,387).

Загальна сума видатків на паливо визначається множенням потреби в паливі на вартість 1 т або 1 м³ палива і додаванням до одержаного добутку вартості його перевезення та вартості рубання дров.

Приклад такого розрахунку показаний в табл. 7.1.

Таблиця 7.1 – Розрахунок вартості палива

Другим за величиною видом видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв бюджетних установ є витрати на оплату електроенергії.

Їх розмір залежить від площі освітлювальних приміщень, функціонального їх призначення (класна кімната, коридор, вестибюль тощо), тарифів на електроенергію, а також від кількості годин природного освітлення (географічні райони, в яких розташована установа, і число змін її роботи).

Планування витрат на освітлення здійснюється за двома позиціями: освітлення приміщень і витрати електроенергії для технічних потреб. При визначенні витрат на освітлення із загальної площі виокремлюється площа підсобних приміщень, оскільки на їх освітлення електроенергії витрачається значно менше.

Витрати на освітлення визначаються залежно від площі будівель, фактичних витрат електроенергії та діючих норм і тарифів. Потреба в електроенергії на освітлення визначається за встановленими нормами на 1 м² площі або на одну освітлювальну точку в рік.

Витрати на оплату електроенергії для технічних потреб визначаються, виходячи з потужності апаратури, терміну її використання і встановленого тарифу, а також з урахуванням фактичних витрат. За нововведеними в дію електроприладами витрати електроенергії визначаються на основі даних про їх потужність і число годин роботи.

Оскільки ці витрати призначені на оплату електроенергії, яка використовується бюджетними установами для своїх основних цілей, то державою встановлені для них нижчі тарифи, ніж на електроенергію, яка використовується іншими споживачами.

Витрати на оплату електроенергії визначаються на основі даних спеціальних лічильників, які встановлюються окремо для обліку електроенергії на освітлення і на технічні потреби. Коли в установі немає роздільного обліку витрат електроенергії, обсяги електроенергії, спожитої на технічні потреби, визначаються керівником бю­джетної установи разом із організацією електропостачання.

У кошторисі бюджетної установи розрахунок видатків на оплату електроенергії складається приблизно за такою формою (табл. 7.2):

Таблиця 7.2 – Розрахунок видатків на оплату електроенергії

Третім видом видатків установ освіти й охорони здоров'я, розташованих у сільській місцевості, які визначаються за окремим розрахунком під час індивідуального кошторисного планування за кодом 1343, є витрати, пов'язані з наданням керівним, педагогічним і медичним працівникам та членам їхніх сімей, що проживають разом з ними, безплатних квартир і комунальних послуг.

Квартира, а також опалення й освітлення надаються в натурі за нормами, що діють у даній місцевості.

За рахунок бюджетної установи здійснюється оплата за квартиру, опалення й освітлення. Усі інші послуги оплачуються за рахунок доходів працівників цих установ.

У кошторисах бюджетних установ розрахунок видатків на оплату безплатно наданих квартир і комунальних послуг здійснюється за такою формою (табл. 7.3):

Таблиця 7.3 – Розрахунок вартості житлово-комунальних послуг

Для розрахунку цього виду видатків основним показником є розмір житлової площі, яку займає працівник. При цьому до уваги беруться всі члени сім'ї працівника незалежно від того, перебувають вони на його утриманні чи мають самостійні заробітки.

Оплата квартир проводиться згідно з їх фактичною площею. Якщо в наданих квартирах житлова площа перевищує встановлені нормативи, то установа оплачує і надлишки, тобто за надлишки житлової площі плата з працівників не утримується.

Працівники, які мають право на безплатну житлову площу, забезпечуються паливом для опалення та електроенергією для освітлення їхніх квартир, виходячи з фактичних витрат палива та електроенергії і тарифів (цін) на них. Витрати на опалення й освітлення квартир працівників освіти й охорони здоров'я визначаються за тими самими місцевими нормами, за якими визначаються відповідні витрати на опалення та освітлення будівель бюджетних установ. Необхідно підкреслити, що комунальні послуги цим працівникам надаються тільки в натуральній формі, заміна їх грошовою компенсацією не допускається.

Якщо немає можливості надати квартири зазначеним вище працівникам у будинках, які належать місцевим органам влади чи відповідним державним установам, житлова площа надається за нормами місцевої влади в найманих приміщеннях. Укладання угод щодо наймання квартир та видатки на їх оплату здійснюють органи місцевого самоврядування або відповідні установи. При цьому вартість наймання квартири ці установи оплачують безпо­середньо особі, яка здала житлову площу в найм.

Працівники, які проживають у власних будинках, мають право на безплатне отримання тільки палива й електроенергії за встановленими нормами.

За медичними та педагогічними працівниками і членами їхніх сімей зберігається право на безплатні квартири з опаленням та освітленням у разі виходу їх на пенсію за умови, що загальний стаж роботи кожного з цих працівників в установі освіти або охорони здоров'я становить не менше 10 років.

Право на безплатну квартиру (незалежно від розміру житлової площі) з опаленням та освітленням зберігається за членами сім'ї померлого пенсіонера, якщо на момент його смерті вони користувалися цими пільгами і після смерті пенсіонера отримували пенсію, яка є для них єдиним джерелом існування.

Видатки на водопостачання і водовідведення, утримання в чи­стоті будівель (приміщень), вулиць і дворів установ визначаються на підставі фактичних середніх витрат на розрахункову одиницю (одного учня, одне ліжко тощо).

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. IV. Вартість знака для товарів і послуг та фірмового найменування
3. VII. За видами товарів і послуг
4. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
5. Автоматизація туристичних послуг
6. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
7. Аналіз обсягу пропозиції і реалізації послуг туристського підприємства
8. Аналіз прямих витрат на оплату праці
9. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу
10. Аудит витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг
11. Аудит готової продукції та продажу товарів, робіт та послуг
12. Аудиторської фірми/аудитора про виконані роботи/надані послуги за 200_р.

Переглядів: 1959