• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальні засади формування витрат на оплату праці у бюджетних установах

Асигнування на капітальний ремонт будівель і споруд

Асигнування на капітальний ремонт будівель і споруд (код 2130) для бюджетних установ визначає вища організація, спеціалісти якої проводять обстеження технічного стану будівель і споруд, складають перелік ремонтних робіт, необхідних для першочергового виконання. На основі дефектних актів і технічної документації на кожну будівлю складається кошторис витрат на капітальний ремонт.

Необхідно мати на увазі, що за кошти, виділені на капітальний ремонт будівель і приміщень, в установленому порядку можуть здійснюватися розширення, реконструкція та благоустрій об'єктів освіти й охорони здоров'я.

За рахунок цих коштів дозволено (надано право) здійснювати роботи з приєднання зазначених будівель (приміщень) до водопроводу, каналізації, електроосвітлювальних мереж, з улаштування центрального опалення замість пічного й упорядкування у зв'язку з цим споруд для котельних, з побудови споруд для дров, об­ладнання ліфтів.

Роботи з капітального ремонту, як правило, повинні виконува­ти ремонтно-будівельні організації, які здобули це право за конкурсом. На практиці невеликі за обсягом роботи з капітального ремонту можуть здійснювати працівники цих установ із залученням інших осіб зі сторони.

Витрати на оплату праці в бюджетних установах плануються за КЕКВ 1110 (підстатті 1111 – Заробітна плата, 1112 – Грошове утримання військовослужбовців). Планування видатків проводиться шляхом множення кількості посад за групами персоналу бюджетної установи на середню заробітну плату за цими самими групами.

Розміри посадових окладів (тарифних ставок) визначаються за тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки, які встановлюються професіоналам, фахівцям залежно від наявної кваліфікаційної категорії, робітникам - кваліфікаційного розряду у межах діапазону, визначеного для цих посад (професій) Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників і відображаються у тарифікаційному списку.

Єдина тарифна сітка посадових окладів працівників бюджетної сфери встановлена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298 та була введена в дію тільки з 1 вересня 2005 року.

Уведення тарифної сітки проводилось в Україні у три етапи, які відрізнялися тарифними коефіцієнтами та міжрозрядними співвідношеннями. Перший та другий етапи впровадження Єдиної тарифної сітки були успішно пройдені, а з 1 вересня 2008 року впроваджено третій (кінцевий) етап введення Єдиної тарифної сітки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №74 від 22 лютого 2008 року).

Розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду встановлюється починаючи з 1 квітня 2007 р. на рівні законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати. З жовтня 2008 року ставка 1-го тарифного розряду була «заморожена» на рівні мінімальної заробітної плати на 1 жовтня 2008 року і підвищувалась починаючи з цього періоду на рівні меншому, ніж встановлена по країні мінімальна заробітна плата. Протягом 2009 року розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду становив 545 грн, або менше мінімальної заробітної плати, законодавчо встановленої на відповідні періоди, на 10-26,7 відсотка. З 1 січня 2010 року цей розмір становив 555 грн, з 1 квітня - 567 грн, з 1 липня - 570 грн, або майже на 36 відсотків менше від законодавчо встановленого розміру мінімальної зарплати на відповідні періоди. Це відбулося тому, що посадові оклади тих розрядів, що були менші мінімальної зарплати зростали до мінімальної зарплати, а інші зростали тільки відповідно до зростання ставки 1-го тарифного розряду.

Як наслідок, у кінці 2009 року однакові посадові оклади у розмірі мінімальної зарплати було встановлено працівникам з 1-го по 5-й тарифний розряд, а у 2010 році вже з 1-го по 7-й розряд включно. Це підриває основи диференціації оплати праці залежно від кваліфікації працівників та є зрівнялівкою.

з 1 грудня 2010 року посадовий оклад працівника 1-го тарифного розряду Єдиної тарифної сітки був підвищений до 600 гривень. Керівникам установ, закладів та організацій бюджетної сфери було доручено забезпечити диференціацію заробітної плати працівників, для яких визначені однакові посадові оклади, за рахунок встановлення доплат, надбавок та премій. При цьому з 1 грудня 2010 року мінімальну зарплату встановлено вже на рівні 922 гривні.

У 2011 році ситуація не покращилася, так мінімальна зарплата на 2011 рік встановлена у таких розмірах: з 1 січня – 941 грн, з 1 квітня – 960 грн, з 1 жовтня – 985 грн, з 1 грудня – 1004 грн, а для вирахування окладів розмір 1-го розряду Єдиної тарифної сітки дорівнює на цей рік лише: 613 грн з 1 січня, 625 грн – з 1 квітня, 635 грн – з 1 липня, 641 грн. – з 1 вересня, 660 грн. – з 1 жовтня, 704 грн. – з 1 грудня. Таким чином на 1 січня однаковий посадовий оклад мали працівники 1-7-го розрядів, а, наприклад, хірург 1-ї кваліфікаційної категорії (13 тарифний розряд) тільки з посадового окладу недоотримував (941-613)*2,27=745 грн.

11 травня 2011 року прийнята постанова КМУ №524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» згідно з якою збільшуються посадові оклади 2-7-го розрядів, щоб відрізнялись від окладу 1-го тарифного розряду (табл. 7.5):

Таблиця 7.5 – Посадові оклади працівників 1-7-го розрядів на 2011 р.

У цій постанові уряд планує повернутися до ефективного співвідношення між посадовими окладами та наголошує на необхідності передбачити під час підготовки проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" необхідні видатки для поетапного збільшення посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з метою наближення його розміру до мінімальної заробітної плати.

Посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами Єдиної тарифної сітки визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1-го тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі, коли посадовий оклад (тарифна ставка) визначений у гривнях з копійками, цифри до 0,5 відкидаються, від 0,5 і вище - заокруглюються до однієї гривні. Якщо отриманий шляхом розрахунку оклад менший за мінімальну заробітну плату, працівнику виплачується мінімальна заробітна плата.

Таблиця 7.6 – Єдина тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери

Так Єдиною тарифною сіткою визначено тарифні розряди ректорів вищих навчальних закладів на рівня 22-24-го розряду, викладачів вищих навчальних закладів – 18-22-го розряду, головних лікарів лікарень – 14-18-го розрядів, головних медичних сестер – 10-12-го розрядів тощо. Штатним розкладом встановлюється конкретний посадовий оклад працівника бюджетної установи.

посадові оклади проректорів, заступників керівників бюджетних установ, закладів та організацій, заступників керівників структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій встановлюються на 5-15 відсотків, головних бухгалтерів - на 10-30 відсотків, помічників керівників - на 30-40 відсотків нижче ніж посадовий оклад відповідного керівника, визначений за схемами тарифних розрядів.

працівникам установ, закладів та організацій освіти, науки, культури, які мають статус національних, академічних закладів культури, може зберігатися при визначенні максимальних розмірів посадових окладів (ставок заробітної плати, тарифних ставок) та ставок погодинної оплати праці додатковий коефіцієнт підвищення посадових окладів, що застосовувався для зазначених працівників до введення Єдиної тарифної сітки.

Крім того, працівники бюджетних установ мають право на надбавки та доплати до посадових окладів.

надбавки працівникам:

а) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки):

за високі досягнення у праці;

за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання);

за складність, напруженість у роботі.

Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу. Таке обмеження не поширюється на працівників національних закладів (установ).

У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначені надбавки скасовуються або зменшуються;

б) за почесні звання України, СРСР, союзних республік СРСР "народний" - у розмірі 40 відсотків, "заслужений" - 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати);

в) за спортивні звання "заслужений тренер", "заслужений майстер спорту" - у розмірі 20 відсотків, "майстер спорту міжнародного класу" - 15 відсотків, "майстер спорту" - 10 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Надбавки за почесні та спортивні звання встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним почесним або спортивним званням. За наявності двох або більше звань надбавки встановлюються за одним (вищим) званням. Відповідність почесного або спортивного звання профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником установи, закладу або організації;

г) за знання та використання в роботі іноземної мови: однієї європейської - 10, однієї східної, угро-фінської або африканської - 15, двох і більше мов - 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Надбавка не встановлюється працівникам, для яких вимогами для зайняття посади передбачено знання іноземної мови, що підтверджено відповідним документом;

Доплати працівникам:

а) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки):

за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників;

за суміщення професій (посад);

за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.

Зазначені види доплат не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам;

б) у розмірі до 40 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за роботу в нічний час, якщо вищий розмір не визначено законодавством, за кожну годину роботи з 10-ї години вечора до 6-ї години ранку;

в) за вчене звання:

професора - у граничному розмірі 33 відсотки посадового окладу (ставки заробітної плати);

доцента, старшого наукового співробітника - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати);

Зазначена доплата встановлюється працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним вченим званням. За наявності у зазначених працівників двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням;

г) за науковий ступінь:

доктора наук - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати);

кандидата наук - у граничному розмірі 15 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Зазначені доплати встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем. За наявності у працівників двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем.

Відповідність вченого звання та наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником установи, закладу або організації.

Документи, що засвідчують наявність наукового ступеня та вченого звання, повинні відповідати нормам та вимогам, передбаченим законодавством;

ґ) за використання в роботі дезінфікувальних засобів, а також працівникам, які зайняті прибиранням туалетів, - у розмірі 10 відсотків посадового (місячного) окладу;

Підвищення посадових окладів водіям автотранспортних засобів:

надбавки за класність водіям II класу - 10 відсотків, водіям I класу - 25 відсотків установленої тарифної ставки за відпрацьований час;

доплати за ненормований робочий день - у розмірі 25 відсотків тарифної ставки за відпрацьований час.

Приклад. Розрахуємо заробітну плату доцента вищого навчального закладу, кандидата наук, що не має вченого звання доцента на 1 вересня 2011 року. Цьому працівнику встановлено 18-й тарифний розряд.

Тарифна ставка 1 розряду з 1 жовтня 2011 року становить 660 грн.

660·3,21=2118,60 грн., якщо округлити як потребує нормативний акт, то посадовий оклад становитиме 2119 грн.

2119·0,15=317,85 грн. – доплата за науковий ступінь (доплати не округлюються).

Разом: 2119+317,85=2436,85 грн.

Працівникам установ освіти можуть також встановлюватися надбавки за стаж науково-педагогічної діяльності, але це вже відноситься до галузевої специфіки планування витрат у бюджетних установах у цій темі розглядати не будемо.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
2. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
3. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
4. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
5. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
6. Адаптація працівників.
7. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
8. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
9. Акти з охорони праці в організації.
10. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
11. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
12. Алгоритм формування потенціалу Ф2

Переглядів: 704